Рішення № 130939001, 13.10.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8194/25

Справа №754/13054/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

Стислий виклад позицій сторін

1.02 липня 2025 року Позивачка звернулася до Суду з цим позовом, вона просить стягнути з Відповідача на користь Позивачки пеню по сплаті аліментів у розмірі 161063,72 грн.

2.Позовна заява обґрунтована тим, що Відповідач, починаючи з 15.08.2017 року не у повному обсязі сплачував аліменти на утримання дитини, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів.

3.У позовній заяві Позивачка просила розглянути справу у її відсутність.

4.02 вересня 2025 року до Суду надійшов відзив на позовну заяву, який поданий представником Відповідача. Відповідач просить відмовити у позові з підстав відсутності його вини у виникненні заборгованості, оскільки:

5.Відповідач розпочав виконання рішення одразу після відкриття провадження у справі;

1)заборгованість за аліментами розраховано за правилами частини другої статті 195 СК України. Реальний дохід Відповідача є меншим за середній розмір заробітної плати;

2)Відповідач завжди намагався сплачувати аліменти в сумі, що становила хоча б 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

3)Відповідач несе додаткові витрати на сина, які не зараховуються до розміру сплачених ним аліментів. Зокрема, придбано мобільний телефон, навушники, оплачені комп`ютерні курси;

4)Позивач зареєстрована у квартирі Відповідача, не несе жодних витрат, перешкоджає Відповідачеві приватизувати квартиру. Наразі розглядається спір у справі № 754/6691/25 про визнання Позивачку такою, що втратила право користування квартирою.

6.11 вересня 2025 року на електронну пошту суду надійшли заперечення на відзив в електронній формі. Суд залишив ці заперечення без розгляду, оскільки вони не підписані електронним підписом Позивачки.

7.11 вересня 2025 року представник Відповідача подала заяву, в якому повідомила, що Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позов, просила розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

8.Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб, зареєстрований 14.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (а/з № 542) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15.08.2017 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

9.Це рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року.

10.11.03.2019 було відкрито виконавче провадження.

11.Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

12.Станом на 25 червня 2025 року заборгованість Відповідача зі сплати аліментів становить 162200,67 грн (довідка начальника Деснянського ВДВС № 58562696 від 25.06.2025). Відповідачка розрахунок боргу не оскаржував в установленому порядку. Скаргу на дії виконавця до суду, який видав виконавчий лист, в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення про стягнення аліментів не подавав.

13.Відповідач не в повному обсязі сплачував аліменти. За розрахунком Позивачки станом на 25.06.2025 сума пені становить 161063,72 грн. Відповідач контррозрахунок пені не надав. Заперечив наявність обставин для стягнення пені, посилаючись на відсутність своєї вини.

14.Відповідач є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування (Відповідно до відповідь на запит № 274072417 від 11.06.2025 Деснянського ВДВС сума нарахованого доходу відповідача за період 2 квартал 2023 - 1 квартал 2025 становила 423218 грн.

ОЦІНКА СУДУ

15.Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

16.Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

17.Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

18.Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

19.Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

20.На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

21.Перелік причин, з яких утворилася заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

22.Вказаний висновок підтверджується наступним.

23.Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

24.Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

25.Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

26.Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

27.Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

28.Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

29.У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

30.Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження 61-16670сво19)).

31.Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів (постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 372/3260/20, провадження № 61-8523св22).

32.Цей висновок узгоджується нормою частини першої статті 614 ЦК України, яка визначає, що Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

33.При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина друга статті 614 ЦК України).

34.Відповідач на підтвердження відсутності своєї вини посилається на те, що:

35.Відповідач розпочав виконання рішення одразу після відкриття провадження у справі;

1)заборгованість за аліментами розраховано за правилами частини другої статті 195 СК України. Реальний дохід Відповідача є меншим за середній розмір заробітної плати;

2)Відповідач завжди намагався сплачувати аліменти в сумі, що становила хоча б 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

3)Відповідач несе додаткові витрати на сина, які не зараховуються до розміру сплачених ним аліментів. Зокрема, придбано мобільний телефон, навушники, оплачені комп`ютерні курси;

4)Позивач зареєстрована у квартирі Відповідача, не несе жодних витрат, перешкоджає Відповідачеві приватизувати квартиру. Наразі розглядається спір у справі № 754/6691/25 про визнання Позивачку такою, що втратила право користування квартирою.

36.Суд відхиляє такі заперечення Відповідача з таких підстав: та обставина, що Відповідач розпочав виконання рішення одразу після відкриття провадження може підтверджувати лише про намір виконувати, але не виключає вини за прострочення, що вже відбулося. Додаткові витрати на сина (телефон, курси) не зараховується до розміру сплачених аліментів згідно з рішенням суду і є його добровільним обов`язком, тому їх сплата не виключає вини у несплаті основного боргу зі сплати аліментів. Спір щодо користування квартирою/приватизації стосуються майнових відносин подружжя/користування житлом, а не зобов`язання зі сплати аліментів, і не є обставинами, що виключають вину у їх несплаті.

37.Той факт, що розмір заборгованості визначався відповідно до вимог частини другої статті 195 СК України, згідно з якої, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, не виключає вини Відповідача, навіть, якщо реальний дохід Відповідача був меншим. Відповідач не вжив заходів для зменшення розміру аліментів чи зміни способу їх стягнення.

38.Суд, оцінивши аргументи Відповідача, дійшов висновку, що останній не довів обставини відсутності своєї вини щодо прострочення аліментів. Відповідач не довів вжиття усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання зі сплати аліментів. Намагання сплачувати 50% прожиткового мінімуму не є належним виконанням рішення суду.

39.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

40.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

41.Відповідачем не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

42.Суд, перевіривши розрахунок пені, що наданий Позивачкою, встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та проведений з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), що "пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму".

43.З цих підстав Суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат

44.За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

45.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

46.Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

47.Звільнення позивача від сплати судового збору не означає, що відповідач не має відшкодувати витрати, пов`язані з розглядом справи. Змінюється лише спосіб компенсації цих витрат (постанова Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 710/228/24).

48.У зв`язку із задоволенням позовних вимог з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

49.Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 80, 84, 181, 196 СК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 161063,72 грн (сто шістдесят одна тисяча шістдесят три гривні сімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з`явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 13 жовтня 2025 року

Суддя Інна КОВАЛЕНКО