Рішення № 130935628, 13.10.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №161/9680/25

Провадження №2/155/576/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2025 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19345,20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9706631 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума ліміту кредитної лінії становить 6000,00 гривень

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року.

Загальна сума заборгованості на дату подання позовної заяви за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року становить 19345,20 гривень, яка складається з наступного: 6000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 12745,00 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 600,00 гривень заборгованість за комісією.

З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року в розмірі 19345,20 гривень та понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 14 липня 2025 року справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали. Судове засідання призначено на 02 жовтня 2025 року.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 14 липня 2025 року витребувано докази у АТ «Універсал Банк».

Протокольною ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року судове засідання відкладено на 13 жовтня 2025 року.

Позиція учасників судового розгляду

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в позовній заяві зазначив, що у разі неявки представника позивача у судове засідання просить провести розгляд цивільної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу зареєстрованого місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розміщенням оголошення у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України. Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подав.

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 04 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії №00-9706631 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 63761 (а.с. 10-14).

Згідно з п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору сума ліміту кредитної лінії складає 6000,00 гривень

Згідно з п. 1.3. договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 30 березня 2025 року згідно умов пункту 3.4 цього договору.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 29 квітня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.5. договору тип процентної ставки фіксована.

Згідно з п. 1.5.1. договору стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Відповідно до п. 1.5.2. договору знижена процентна ставка становить 1,24% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

Згідно з п. 1.6. договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 600.00 гривень, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору.

Відповідно до п. 2.8. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 04 квітня 2024 року сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000.00 гривень на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.4 договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 30 березня 2025 року.

Відповідно до п. 7.2. договору строк дії цього договору становить 360 календарних днів. Місцем укладення цього договору є місцезнаходження товариства.

До матеріалів справи долучений графік платежів, що є додатком №1 до кредитного договору №00-9706631 від 04 квітня 2024 року, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 63761 (а.с. 14 зворот).

Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згідний з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів та банківський металів у кредит, текст яких розміщений на сайті (а.с. 15-19 зворот).

Вищевказані умови кредитування визначені також в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)», який підписаний сторонами (а.с. 20-21).

На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку ТОВ «Макс Кредит» про ідентифікацію відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , з яким укладений договір про надання фінансового кредиту №00-9706631 від 04 квітня 2024 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор 63761; час відправки ідентифікатора позичальнику: 04 червня 2024 року 17:02:26; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор: 380986220811 (а.с. 22).

На виконання умов договору ТОВ «Макс Кредит», користуючись послугами ТОВ «Платежі онлайн», перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 6000,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №1289/10 від 30 жовтня 2024 року (а.с. 23-26) та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 04 квітня 2024 року по 09 квітня 2024 року, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 14 липня 2025 року про витребування доказів.

Крім того, згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» за №БТ/Е-9421 від 01 серпня 2025 року, наданою на виконання вищевказаної ухвали суду від 14 липня 2025 року, банківська карта № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий телефон, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_3 .

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі.

Таким чином, ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

21 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (Клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (Фактор) уклали Договір факторингу №21102024-МК/Ейс строк дії якого закінчується 31 грудня 2026 року (а.с. 30-32 зворот).

Відповідно до Реєстру боржників 21 жовтня 2024 року до Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Ейс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року в розмірі 19345,20 гривень, яка складається з 6600,00 гривень сума заборгованості за тілом кредиту, 12745,20 гривень заборгованість за відсотками (а.с. 39-40).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» за договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року, станом на 21 жовтня 2024 року (перехід права вимоги від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ ТОВ «ФК «Ейс»), ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 19345,20 гривень, яка складається з 6000,00 гривень сума заборгованості за основним зобов`язанням, 12745,20 гривень сума заборгованість за нарахованими процентами, 600,00 гривень - сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 29-зворот).

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 22345,20 гривень, з яких: 6600,00 гривень прострочена заборгованість за тілом кредиту, 12745,20 гривень прострочена заборгованість за відсотками та 3000,00 гривень штрафні санкції (а.с. 28).

Сума заборгованості за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року становить 19345,20 гривень яку просить стягнути позивач, складається з наступного: 6000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 12745,00 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 600,00 гривень заборгованість за комісією.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Правилами ч. 1 ст.1054ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (ст. 1047 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст.639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові від 07.04.2021у справі№ 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 договір кредитної лінії №00-9706631 із ТОВ «Макс Кредит» за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до вимог ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст.598ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положеннями ст.610ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст.611ЦК України визначає.

Згідно із ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); 4)виконання обов`язкуборжника третьоюособою. Кредитору зобов`язанніможе бутизамінений такожв іншихвипадках,встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 04 квітня 2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії №00-9706631 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на умовах платності й строковості.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, не надав доказів сплати ним зазначеної суми в повному розмірі.

Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6000,00 гривень, яка нимне сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6000,00 гривень тіла кредиту.

Отже, відповідач не виконав повністю свого обов`язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Також підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором в розмірі 600,00 гривень, оскільки її сплата передбачена умовами договору кредитної лінії №00-9706631 від 04 квітня 2024 року (п. 1.6 договору) та положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом суд зазначає наступне.

З наданого стороною позивача детального розрахунку заборгованості ТзОВ «Макс Кредит» за кредитним договором №00-9706631 від 04 червня 2024 року вбачається, що проценти за ставкою 1,24% в день нараховані відповідачу за зниженою процентною ставкою, тобто, з 04 квітня 2024 року до 28 квітня 2024 року включно, у відповідності до п. 1.5.2 договору. В подальшому проценти за вказаним кредитним договором нараховувались за стандартною процентною ставкою 2,47% в день у відповідності до п. 1.5.1 даного кредитного договору до 28 червня 2024 року. Заборгованість за відсотками склала 12745,20 гривень.

ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало нарахувань відсотків за кредитним договором №00-9706631 від 04 квітня 2024 року. Позивач просить стягнути зазначену суму відсотків 12745,20 гривень за період з 04 квітня 2024 року до 28 червня 2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5% поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, укладаючи 04 квітня 2024 року договір кредитної лінії, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1,24% та 2,47%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

У зв`язку з цим суд здійснив перерахунок відсотків з врахуваням відсоткової ставки 1% в день та строком користування коштами 86 днів за період з 04 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року (протягом періоду, який зазначений позивачем при нарахуванні відсотків).

В такому випадку розмір відсотків за користування кредитом становить 5160,00 гривень:

6000,00 грн х 1% х 86 днів = 5160,00 гривень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення частково у розмірі 5160,00 гривень.

Відтак, загальна сума заборгованості за договором кредитної лінії №00-9706631 від 04 квітня 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 11760,00 гривень (6000,00 тіло кредиту, 5160,00 відсотки, 600,00 комісія).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором кредитної лінії, яка ним добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, проти позову не заперечив.

Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-9706631 від 04 квітня 2024 року підлягають задоволенню частково у розмірі 11760,00 гривень .

Щодо судових витрат у справі

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу стороною позивача надано суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 07 квітня 2025 року №07/04/25-02, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду №14 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 5000,00 гривень, вивчення матеріалів справи 2 години, вартість послуги 1000,00 гривень, підготовка адвокатського запиту 1 година, вартість послуги 500 гривень, підготовка та подача клопотання - 1 година, вартість послуги 500 гривень.

Суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 60,79% (11760,00х100:19345,20), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1472,58 гривень (2422,40 х 60,79:100).

На підставівикладеного,керуючись ст.15,16,207,509,512-514,516-518,526,530,598,610,625,626,628,638,639,1046,1048-1050,1054,1082ЦК України,ст.10,13,76-81,89,133,137,141,247,263-265,273,280,354ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором кредитної лінії №00-9706631 від 04 квітня 2024 року в розмірі 11760 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 код ЄДРПОУ 42986956) понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят два) гривні 58 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторонами у справі є:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе,будинок 19, офіс 2005 код ЄДРПОУ 42986956;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.