Постанова № 130933473, 10.10.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1114/25

провадження № 3/631/597/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 березня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699248, складеного 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Глуздієм Вадимом Олександровичем, убачається, що 21 вересня 2025 року близько 15 години 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та поводив себе неадекватно, знаходившись у стані алкогольного сп`яніння, у присутності малолітньої онуки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, спричинивши шкоду моральному здоров`ю ОСОБА_2 , від чого у останньої почала боліти голова та вона розплакалась.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 .

Крім того, як убачається зі змісту протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699253, складеного 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Дмитром Романовичем, 21 вересня 2025 року близько 15 години 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та словесно ображав свою онуку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також штовхав її, що привело до психологічних та фізичних страждань останньої, внаслідок чого у ОСОБА_3 сильно розболілась голова та погіршилось самопочуття. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно онуки ОСОБА_3 .

Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 10 жовтня 2025 року відповідно до положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені вище матеріали об`єднані в одне провадження та присвоєно справі єдиний унікальний № 631/1114/25 (провадження № 3/631/597/25).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у матеріалах справи.

Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилав.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 3 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, який становить шість місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Разом з тим, як визначено частиною 2 статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173-2, розглядаються у триденний строк.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Домашнє насильство, відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Водночас, частина 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

З урахуванням того, що згідно Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також Основний Закон України декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

У даному випадку вина правопорушника у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699248, складеному 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Глуздієм В. О., у якому зафіксовано, що 21 вересня 2025 року близько 15 години 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та поводив себе неадекватно, знаходившись у стані алкогольного сп`яніння, у присутності малолітньої онуки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, спричинивши шкоду моральному здоров`ю ОСОБА_2 , від чого у останньої почала боліти голова та вона розплакалась. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 , та містить його власноручний підпис у графі «другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримав»;

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699253, складеному 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Д. Р., у якому зафіксовано, що 21 вересня 2025 року близько 15 години 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та словесно ображав свою онуку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також штовхав її, що привело до психологічних та фізичних страждань останньої, внаслідок чого у ОСОБА_3 сильно розболілась голова та погіршилось самопочуття. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру. Даний складений у присутності ОСОБА_1 , та містить його власноручний підпис;

копії рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Олександра Товстика про те, що 21 вересня 2025 року о 15 годині 24 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 21 вересня 2025 року о 15 годині 24 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , конфлікт між родичами, у ході розмови додає, що колишній чоловік буянить, ображає, здійснює домашнє насилля, припису не має. Заявник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 4825 від 21 вересня 2025 року;

копії рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Вадима Глуздія від 21 вересня 2025 року, який доповів тимчасово виконуючому обв`язки начальника відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковнику поліції Роману Пеленчуку, що 21 вересня 2025 року перебуваючи на добовому чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції спільно з лейтенантом поліції

Білоусовим Дмитром Романовичем, на службовий планшет надійшов виклик за адресою:

АДРЕСА_2 , про те, що сталася сварка між ОСОБА_1

та його онукою ОСОБА_3 . Під час опитування очевидців події та беручи пояснення всіх учасників події, ОСОБА_1 у присутності працівників поліції, продовжував вчиняти протиправні дії по відношенню до своєї онуки ОСОБА_3 , в присутності малолітньої онуки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищезазначені дії кваліфіковано як домашнє насильство психологічного характеру, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають в родинних стосунках та ділять

спільний побут, проживаючи за одною адресою разом. Також, до адміністративного матеріалу було додано докази, що підтверджують факт поділу спільного побуту ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме: спільне місце реєстрації в документах останніх та письмові пояснення

учасників події. У зв`язку з відсутністю у останніх офіційного підтвердження

родинних відносин, додати відповідні документи не надалось можливим. Однак,

у доданих до адміністративного матеріалу пояснень учасників події, факт

родинних відносин викладено у повній мірі. Зважаючи на вищевикладені факти працівниками поліції було прийнято рішення скласти відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення за частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення й винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21 вересня 2025 року, з якого убачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , просить прийняти міри до свого колишнього чоловіка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 21 вересня 2025 року о 15 годині 15 хвилин висловлювався у її бік та бік доньки й онук нецензурною лайкою, неадекватно себе поводить, штовхав її онуку - ОСОБА_3 в плече, погрожував їм фізичною розправою, знаходився у стані алкогольного сп`яніння;

письмових поясненнях ОСОБА_4 від 21 вересня 2025 року, яка вказала, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . 21 вересня 2025 року о 15 годині 15 хвилин приїхала онука, ОСОБА_3 , та пішла до своїх собак, за якими вона доглядає, собаки почали гавкати. В цей час вийшов з будинку чоловік, ОСОБА_1 , та пішов годувати собак залишками їжі. Онука запитала для чого це він робить, на що останній почав висловлюватись у бік онуки нецензурною лайкою, поводити себе неадекватно, штовхав онуку, намагався ударити її, але остання відходила в сторону. При цьому ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. З цього приводу вона вирішила викликати працівників поліції;

письмових поясненнях ОСОБА_5 від 21 вересня 2025 року, яка зазначила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . 21 вересня 2025 року о 15 годині 15 хвилин до неї приїхала донька - ОСОБА_3 , привіталась з бабусею та пішла до своїх собак, за якими вона доглядає, собаки почали гавкати. В цей час з будинку вийшов її батько - ОСОБА_1 та підійшов до собак годувати їх залишками їжі. Донька запитала, для чого це він робить, на що останній почав висловлюватись у бік матері, її доньки та молодшої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нецензурною лайкою, поводити себе неадекватно, штовхав в плече її доньку - ОСОБА_3 , погрожував усім фізичною розправою. При цьому ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після цього її матір - ОСОБА_4 вирішила зателефонувати до поліції;

письмових поясненнях ОСОБА_3 від 21 вересня 2025 року, з яких убачається, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . 21 вересня 2025 року о 15 годині 15 хвилин вона приїхала з міста Харкова за місцем свого мешкання. Зайшов у двір, вона пішла привіталась з бабусею, ОСОБА_4 , та підійшла до своїх собак, які почали лаяти. Через декілька хвилин вийшов її дідусь - ОСОБА_1 та побачивши її, підійшов до собак та почав годувати їх залишками їжі. Оскільки вона не дозволяла це робити, то запитала у дідуся навіщо він це робить, у відповідь на що останній почав агресивно себе поводити, висловлюватись на її адресу, а також на адресу її бабусі - ОСОБА_4 , матері - ОСОБА_5 та молодшої сестри - ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Після чого рукою штовхнув її у праве плече, в результаті чого ОСОБА_4 викликала працівників поліції;

письмових поясненнях ОСОБА_1 від 21 вересня 2025 року, який вказав, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із дружиною - ОСОБА_4 , донькою - ОСОБА_5 , малолітньою онукою - ОСОБА_6 та онукою - ОСОБА_7 . 21 вересня 2025 року він відпочивав вдома, випив трохи пива та весь день був у себе в кімнаті. Запитавши у дружини чи треба чимось допомагати, дружина відповіла, що сьогодні свято і робити нічого не треба, тому він повернувся до своєї кімнати. Особисто він нікого не ображав, нецензурною лайкою не виражався, фізичну силу ні до кого не застосовував. Чому дружина викликала працівників поліції, йому не відомо.

Також, 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Дмитром Романовичем заповнив «Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_3 , та кривдника - ОСОБА_1 , відповідно до яких поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як низький.

Крім того, 21 вересня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Дмитром Романовичем було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 131864 стосовно кривдника - ОСОБА_1 та постраждалої особи - ОСОБА_3 , відповідно до якого останньому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 5 діб з 17 години 30 хвилин 21 вересня 2025 року по 17 годину 30 хвилин 26 вересня 2025 року.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно онуки - ОСОБА_3 , а також вчинення домашнього насилля психологічного характеру відносно малолітньої онуки - ОСОБА_2 .

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, судді не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру стосовно онуки - ОСОБА_3 та вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру стосовно малолітньої онуки - ОСОБА_2 , в наслідок чого була завдання шкода психологічному та фізичному здоров`ю останніх, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом не встановлено. Майнової шкоди проступками не заподіяно.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації

Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєних адміністративних правопорушень, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій частини 1 та частини 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 36, частиною 3 статті 38, статтею 40-1, частинами 1 та 2 статті 173-2, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення: за частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 гривень 00 копійок, за частиною 2 статті 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 гривень 00 копійок.

Остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з урахуванням положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1020 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т. М. Трояновська