Рішення № 130933303, 13.10.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/857/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду з позовом і до повноліття дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.02.2014 сторони перебували у зареєстрованиму шлюбі, який розірвано рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 30.05.2022 року. Під час перебування у шлюбі, у подружжя народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діти проживають разом з матір`ю, що підтверджується довідкою про склад сім`ї 11-20/р735 від 31.07.2025 року.

Представник позивача зазначає, що з моменту розірвання стосунків відповідач не бере участі у фінансовому забезпеченні дітей, не сплачує аліменти, не допомагає матеріально, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом. Належний рівень утримання дітей одна ОСОБА_1 забезпечити не зможе, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку. У позові зазначено, що відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати такий розмір аліментів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у відкрите судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, уточнені позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам цивільного законодавства, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Суд дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно з ч. 2ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Статтею 141 СК Українивстановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Судом встановлено, що з сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 лютого 2014 року, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 30 травня 2022 року у справі 627/199/22 розірвано. /а.с.24-25/.

У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) /а.с. 9-10/.

З відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 11-20/р-735 від 31.07.2025 виданих адміністратором відділу «ЦНАП» апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.5/.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України враховує наступні обставини: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом із матір`ю позивачкою по справі, та відповідач зобов`язаний їх утримувати, проте матеріальної допомоги на їх утримання не надає, тому суд доходить висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти на утримання їх спільних дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, беручи до уваги, що відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, також матеріали справи не містять доказів наявності на утримання у відповідача інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

При цьому частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, отже з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 180 - 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,представник позивача ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 про стягненняаліментів - задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11.09.2025 року, до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повноліття, а потім у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходівбюджету 22030106) у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять шістдесят гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Бугаєнко І. В.