Рішення № 130930632, 06.10.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8274/25

Провадження № 2/204/4047/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 25791,40 грн., з яких:

-заборгованість за кредитним договором №002/14268249-СК_SB від 08.02.2022 року в розмірі 16257,63 грн., яка складається з: 11000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5257,63 грн. заборгованість по відсоткам;

-заборгованість за кредитним договором №002/6975732-СК від 11.09.2019 року в розмірі 9713,77 грн., яка складається з: 6034,82 грн. заборгованість по тілу; 3678,95 грн. заборгованість по відсоткам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/14268249-СК_SB, підписанням якого акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті Банку та беззастережно приєдналась до умов Договору. Строк дії кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується.

Окрім того, ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6975732-СК, підписанням якого акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті Банку та беззастережно приєдналась до умов Договору. Строк дії кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується.

15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права вимоги за Кредитними договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, які існують на дату відступлення Прав вимоги. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за: кредитним договором №002/14268249-СК_SB від 08.02.2022 року в розмірі 16257,63 грн., яка складається з: 11000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5257,63 грн. заборгованість по відсоткам; за кредитним договором №002/6975732-СК від 11.09.2019 року в розмірі 9713,77 грн., яка складається з: 6034,82 грн. заборгованість по тілу; 3678,95 грн. заборгованість по відсоткам. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.05.2024 року, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 11.08.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи в судовому засіданні за її відсутності не подавала, в установлений судом строк відзив не подала.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Отже, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, та зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/14268249-СК_SB від 08.02.2022 року та Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6975732-СК від 11.09.2019 року, підписанням яких акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті Банку та беззастережно приєдналась до умов Договору. Строк дії кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту, направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.

Судом встановлено, що на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин позивачем подано копію Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування підписану ОСОБА_1 08.02.2022 року власноруч (а.с.7); Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6975732-СК від 11.09.2019 року (а.с.16) та паспорт споживчого кредиту за картою «Велика П`ятірка» (а.с.17).

Слід зазначити, що окрім вказаних вище заяв та паспорту позивачем не додано суду жодних інших доказів існування між відповідачем та АТ «Таскомбанк» кредитних правовідносин (копії договору, довідок про кредитні ліміти чи про перерахування коштів, відомостей про видані платіжні картки, вимог про повернення суми кредиту, виписки по банківському рахунку тощо), при цьому вказані заяви та паспорт також не містять будь-яких відомостей щодо умов кредитування, як то розміру кредитного ліміту, порядку видачі кредиту, строку кредитування, порядку нарахування процентів за користування кредитом, умов повернення кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що 15 травня 2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/19-Ф, згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами (а.с.19-21).

Суд зауважує, що матеріали справи містять лише фрагменти договору факторингу №НІ/11/19-Ф укладеного 15.05.2024 року. Зі змісту даного договору вбачається, що він об`єднаний змістом на 1-4 сторінці і не об`єднаний змістом з останньою сторінкою. Четверта сторінка закінчується п.4.4.4, а остання починається 12 розділом та п.12.1. У вказаному письмовому доказі не вистачає декілька розділів, відтак доказ не подано до суду в оригіналі чи в належному чині засвідченій копії та не оформлено як витяг, а тому, суд позбавлений можливості встановити зазначені правовідносини між сторонами.

Позивач надає Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Прав Вимоги кількістю 7234 (а.с.22).

З платіжної інструкції вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на рахунок АТ «Таскомбанк» грошові кошти у якості оплати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року (а.с.23).

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за: кредитним договором №002/14268249-СК_SB від 08.02.2022 року в розмірі 16257,63 грн., яка складається з: 11000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5257,63 грн. заборгованість по відсоткам; за кредитним договором №002/6975732-СК від 11.09.2019 року в розмірі 9713,77 грн., яка складається з: 6034,82 грн. заборгованість по тілу; 3678,95 грн. заборгованість по відсоткам (а.с.24,25).

Як зазначає позивач, з моменту отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов`язань. Однак, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідач так і не сплатив суму заборгованості, яка виникла через невиконання ним умов кредитного договору.

Від відповідача до суду жодних документів на підтвердження його позиції з предмета спору не надходило, своїм правом на участь у судових засіданнях та на подання доказів відповідач не скористалась.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за порушення зобов`язання, а також питання, пов`язані з кредитом та факторингом.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 даного Кодексу боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник,який не отримав повідомлення про передачу права вимогиіншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашеннязаборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника прозмінукредитора не звільняєйого від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом зазначених норм права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Особа не може відступити право вимоги, яке їй не належить. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, який суд враховує на підставі частини четвертої статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

У ході розгляду справи судом встановлено, що на підтвердження факту укладення між відповідачем та АТ «Таскомбанк» кредитного договору та отримання відповідачем кредиту, позивачем подана до суду лише копія заяви про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг та паспорт кредиту, які містять загальні положення щодо умов приєднання до пропонованих банком послуг.

На підтвердження існування заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №002/14268249-СК_SB від 08.02.2022 року в розмірі 16257,63 грн., яка складається з: 11000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5257,63 грн. заборгованість по відсоткам, позивачем поданий розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 15.05.2024 року по 30.06.2025 року (а.с.11).

Крім того, на підтвердження існування заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №002/6975732-СК від 11.09.2019 року в розмірі 9713,77 грн., яка складається з: 6034,82 грн. заборгованість по тілу; 3678,95 грн. заборгованість по відсоткам, позивачем поданий розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 15.05.2024 року по 30.06.2025 року (а.с.18).

При цьому, слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18.

Проте, у матеріалах даної справи відсутні виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість з`ясувати факт отримання відповідачем кредитних коштів, дослідити умови кредитування, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів.

Наявність одного лише розрахунку заборгованості за кредитним договором не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити обставини видачі кредиту та його розміру, а також розмір заборгованості по кредиту та правильність його визначення.

Більше того, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами здійснені лише з моменту укладення позивачем договору факторингу, а не безпосередньо з моменту укладення АТ «Таскомбанк» та відповідачем кредитного договору, що позбавляє суд можливості в повній мірі здійснити правильність проведених позивачем розрахунків, в тому числі нарахування відсотків.

Надані позивачем у якості доказу витяги з реєстру боржників до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року також не є достатніми доказами на підтвердження факту наявності заборгованості відповідача за кредитним договором та її розміру.

Відтак за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами, як це передбачено вимогами ст.ст.76-81 ЦПК України, що заборгованість відповідача дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитних договорів, укладених з АТ «Таскомбанк». За таких підстав суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд залишає за позивачем понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 551, 611, 633, 634, 1047-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ, 01032),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар