Ухвала суду № 130930630, 09.10.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10591/25

Провадження № 1-кс/204/2855/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старокасянівське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

8 жовтня 2025 року слідчий Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025042000000061 від 19 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дінпра. ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, маючи умисел, направлений на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 06.10.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з невстановленого органами досудового розслідування джерелабез передбаченогозаконом дозволупридбав бойовунарізну вогнепальнузброю 5.45-ммавтомат КалашниковаАКС-74 НОМЕР_1 ,1994року виготовлення,виробництва Іжевськогомашинобудівного заводута двадцятьдев`ять бойовихприпасів 5,45-мм,які єпроміжними патронамикалібру зразка1974р.,приніс доневстановленого місця,де безпередбаченого закономдозволу залишивзберігати. Усвідомлюючи, що самостійне, без залучення інших осіб систематичне скоєння тяжких злочинів проти громадської безпеки неможливо,

ОСОБА_5 у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 06.10.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким підтримував стабільні, довірливі, тривалі за часом стосунки, під час зустрічі із яким ознайомив останнього зі своїми злочинними намірами, довів до його відома деталі вищевказаного розробленого ним злочинного плану. Досягнувши між собою домовленості про спільне здійснення протиправної діяльності, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 06.10.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на носіння,зберігання,придбання,збут бойовихприпасів безпередбаченого закономдозволу, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкита бажаючиїх настання, з невстановленого органами досудового розслідування джерела без передбаченого законом дозволу придбали бойову нарізну вогнепальну зброю 5.45-мм автомат Калашникова АКС-74 НОМЕР_1 , 1994 року виготовлення, виробництва Іжевського машинобудівного заводу та двадцять дев`ять бойових припасів 5,45-мм, які є проміжними патронами калібру зразка 1974 р., та які без

передбаченого законом дозволу перенесли до невстановленого органами досудового розслідування місця, де також без передбаченого законом дозволу залишили зберігати до 06.10.2025. Таким чином, співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, умисно, цілеспрямовано, свідомо, у порушення законодавства у сфері дозвільної системи, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 06.10.2025, без передбаченого законом дозволу здійснили носіння, зберігання, придбання бойових припасів. В подальшомуреалізуючи свійзлочинний намір,спрямований нанезаконний збутвогнепальної зброїта бойовихприпасів безпередбаченого закономдозволу,ігноруючи вимоги«Положення продозвільну систему»,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №576від 12.10.1992року,а також«Інструкції пропорядок виготовлення,придбання,зберігання,обліку,перевезення тавикористання вогнепальної,пневматичної зброї,а такожбойових припасівдо зброїта вибуховихречовин»,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України№ 622від 21.08.1998року,які забороняютьносіння,зберігання,придбання,передачу чизбут безвідповідного дозволувогнепальної зброї,бойових припасів,вибухових речовинабо вибуховихпристроїв,06.10.2025року,приблизно о17годині 40хвилин,перебуваючи вмісті Дніпро,поблизу Садовоготовариства «Монтажник»,а самев лісосмугірозташованої закоординатами 48.4583721,35.2331647 співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи суспільнонебезпечні наслідкита бажаючиїх настання, загрошові кошти,у сумі 45500,00грн, безпередбаченого закономдозволу,у порушеннязаконодавства усфері дозвільноїсистеми збулизаздалегідь підшуканійособі покупцюбойових припасів-особі підвигаданими анкетнимиданими ОСОБА_9 , бойову нарізну вогнепальну зброю 5.45-мм автомат Калашникова АКС-74 НОМЕР_1 , 1994 року виготовлення, виробництва Іжевського машинобудівного заводу та двадцять дев`ять бойових припасів 5,45-мм, які є проміжними патронами калібру зразка 1974 р. Таким чином, співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, цілеспрямовано, свідомо, у порушення законодавства у сфері дозвільної системи 06.10.2025, приблизно о17.40год., безпередбаченого закономдозволу здійснили збут бойових припасів. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

06.10.2025 громадянин ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 07.10.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними доказами, зокрема: Рапортом працівників УСБУ у Дніпропетровській області; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.09.2025; протоколом виготовлення імітаційних засобів від 06.10.2025; протоколом огляду грошових купюр (імітаційний засіб) від 06.10.2025; протоколом огляду учасника контролю за вчиненням злочину від 06.10.2025; протоколом допиту свідка; протоколом допиту свідка; протоколом допиту оперативного покупця; протоколом затримання ОСОБА_8 від 06.10.2025; висновком експерта № СЕ-19/104-25/39116-БЛ від 07.10.2025; висновком експерта № СЕ-19/104-25/39117-БЛ від 07.10.2025. Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК згідно з ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, у зв`язку з чим, до ОСОБА_5 відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 покладаєтьсянеобхідність запобіганняспробам:переховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду,що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину заякий,передбачено покаранняу виглядіпозбавлення волістроком від3до 7років,у зв`язкуіз чимрозуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваного винним увчиненні інкримінованогозлочину,останній можепереховуватись відоргану досудовогорозслідування тасуду зметою уникненняпонесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Наявність цього ризику зумовлена тим, що підозрюваний має мотив та можливість внаслідок підтримання дружніх стосунків зі свідками, вплинути на їх свідчення. Вказані свідки надали покази з приводу обставин вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованому йому злочину, у зв`язку з чим їх покази є основоположними для доведення винуватості останнього перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання. Слід зазначити, що з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази свідків, які будуть вивчені безпосередньо судом, а не які надані слідчому на стадії досудового розслідування. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступіньтяжкості вчиненогозлочину,наслідки таризик втечідля нього,може будь-якимчином здійснювативплив насвідків.Імовірність впливуна свідківза допомогоюнасилля складатимесуть ризикувчинити іншекримінальне правопорушенняабо перешкоджаннякримінальному провадженнюбудь-якимчином.Крім цього,підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. Водночас, застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, застава) ніж тримання під вартою, не можливо, оскільки вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, так як місцеперебування останнього, особи з якими він спілкується, а також інші його дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили замінити на більш м`який запобіжний захід, оскільки зазначені слідчим ризики одним чином не доведені, а сам підозрюваний стверджує, що переховуватися не збирається.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчою у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_12 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; продовжити вчиняти свою протиправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення.

Проте, у судовому засіданні належним чином було підтверджено наявність ризиків того, що ОСОБА_12 з врахуванням тяжкості злочину в якому він підозрюється та з метою уникнення відповідальності за інкриміноване правопорушення, може дійсно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, тим самим продовжить свою протиправну діяльність.

Наявність всіх інших зазначених слідчим ризиків, у судовому засіданні не було обґрунтовано та підтверджено прокурором належним чином.

Відтак, суд приходить до переконання, що на даний час наявні реальні ризики, визначені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризику, наявність якого встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з характеру вчиненого підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що достатньою заставою, яка зможе забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, необхідно визначити суму в розмірі 180 000 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205, 209 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 4 грудня 2025 року.

Визначити заставу у розмірі 180000(стовісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти), що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1