Рішення № 130929153, 09.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 рокусправа № 380/13201/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), у якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 34987,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 станом на 14.05.2025 має заборгованість перед бюджетом у розмірі 34987,42 грн, яка складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості 34987,42 грн. Повідомив, що вищезазначену заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 1979699-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023 у розмірі 2520,67 грн, № 1979700-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023 у розмірі 3202,20 грн, № 1979702-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023 у розмірі 17342,25 грн, № 0072163-2412-1313-UA46060250000025047 від 08.02.2024 у розмірі 11919,30 грн. Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. У зв`язку з несплатою вищевказаного боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.

Згідно з відповіддю № 1533477 від 01.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою на запит судді з метою з`ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки, таке місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації - 23.02.2001.

Ухвалою суду від 07.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачці встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 07.07.2025 вручено відповідачці 28.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0610269244308.

Відповідачка на адресу суду подала відзив (вх. № 64367 від 07.08.2025), у якому заперечує проти позовних вимог. Вважає, що позивачем не надано належних доказів, щодо скерування їй зазначених у позовній заяві податкових повідомлень-рішень , оскільки вона таких не отримувала. На підставі цього вважає, що податкові обов`язки не настали, отже податковий борг не виник. Зазначає, що позивачем всупереч вимогам ст. 161 КАС України надіслано їй лише позовну заяву та довідку про податкову заборгованість від 15.05.2025 № 5469/13-01-13-03, зі змісту якої не можливо визначити про яку саме заборгованість йде мова. Інші додатки позовної заяви вона не одержала. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач на адресу суду подав відповідь на відзив (вх. № 68293 від 22.08.2025), у якій зазначає, що ознайомившись із змістом відзиву заперечує доводи відповідачки та категорично не визнає обставини наведені у відзиві, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, та повністю спростовуються доказами, доданими до позовної заяви. Стверджує, що податкова адреса відповідачки згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб платника податків станом на момент формування та надсилання податкових рішень була: АДРЕСА_2 . Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість № 5469/5/13-01-13-03 від 15.05.2025 станом на 14.05.2025 сума боргу яка підлягає стягненню - 34987,42 грн, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості 34987,42 грн.

Вказаний борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень: № 1979699-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979700-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979702-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 0072163-2412-1313-UA46060250000025047 від 08.02.2024, які надіслані відповідачці.

Також із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми Ф від 17.07.2024 № 0017145-1303-1301 на суму 23068,12 грн, яка надіслана відповідачці на адресу:79018 м. Львів вул Тургенева 76 127 та повернулася на адресу контролюючого органу з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у справі.

Оскільки борг у сумі 34987,42 грн, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, самостійно відповідачкою не сплачено, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, передумовою для стягнення податкового боргу є узгодженість грошових зобов`язань.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем винесено відповідачці податкові повідомлення-рішення № 1979699-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979700-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979702-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 0072163-2412-1313-UA46060250000025047 від 08.02.2024, які надіслані відповідачці за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи слідує, що позивачка з 23.02.2001 зареєстрована за адресою: вул. Героїв УПА 76/127 м. Львів Львівська область 79029 (а.с.20). На вказану адресу позивачем було надіслано податкову вимогу, однак твердження податкового органу про те, що податкові повідомлення-рішення надіслані на податкову адресу відповідачки згідно відомостей реєстру фізичних осіб платників податків станом на момент їх формування і надсилання не підтверджується письмовими доказами.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для формування податкової вимоги форми «Ф» від 17.07.2024 № 0017145-1303-1301, тому, оскільки позивачем не надано підтвердження ні надіслання ні вручення відповідачці податкових повідомлень-рішень № 1979699-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979700-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 1979702-2412-1313-UA46060250000025047 від 11.10.2023, № 0072163-2412-1313-UA46060250000025047 від 08.02.2024 за адресою її реєстрації, останні вважаються не врученими, відповідачка - ОСОБА_1 , вважається не повідомленою про наявність податкового зобов`язання, отже податкове зобов`язання не є узгодженим у спосіб, визначений ПК України.

При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 12 липня 2022 року по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

З огляду на відсутність належних доказів, суд дійшов висновку про відсутність у відповідачки суми узгодженого податкового зобов`язання, отже і податкового боргу та, відповідно, права податкового органу звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Таким чином суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідачки податкового боргу є необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

СуддяР.П. Качур