Рішення № 130928359, 10.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2025 року Справа № 280/5204/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70401, Запорізька обл., Запорізький р-н, село Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 46-А, ЄДРПОУ 02006722), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії, скасування висновку, наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2), Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач 3), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21 квітня 2025 року № 2025-0421-1445-4330-7 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 квітня 2024 року "Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_3 від23 квітня 2025 року «Про зарахування до списків особового складу військової частини» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу по мобілізації. Так, представник позивача зазначає, що після затримання, позивача в примусовому порядку доставлено до КНП Клініка Сімейний лікар для встановлення придатності до військової служби. Під час проходження огляду військово-лікарською комісією (далі також ВЛК) лікарями не були дослідженні захворювання позивача, а скарги та симптоми були проігноровані, у зв`язку з чим висновок ВЛК має бути визнано протиправним та скасовано. З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються з чинним законодавством. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.

26 червня 2025 року відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ВЛК КНП Клініка Сімейний лікар є постійно діючою позаштатною ВЛК, яка діє при КНП Клініка Сімейний лікар. За змістом пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення № 402) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК. 21 квітня 2025 року ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 №2926, проведений медичний огляд гр. ОСОБА_1 , що підтверджує довідка №2025-0421-1445-4330-7, про придатність до військової служби. Виходячи з наявного в позивача діагнозу «Вроджена деформація грудної клітини без ознак дихальної недостатності» та застосування статті 74В графи ІІ Розкладу хвороб гр. ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Так, відповідно до статті 74 графи ІІ Розкладу хвороб включено: вроджені вади розвитку нервової системи Q00-Q07; вроджені вади розвитку ока, вуха, обличчя та шиї Q10- Q18; вроджені вади розвитку системи кровообігу Q20-Q28; вроджені вади розвитку органів дихання Q30-Q34; щілина губи та піднебіння Q35-Q37; інші вроджені вади розвитку органів травлення Q38-Q45; целіакія К90.0; вроджені вади розвитку статевих органів Q50-Q56; вроджені вади розвитку сечової системи Q60-Q64; вроджені вади розвитку та деформації кістково-м`язової системи Q65-Q79; інші вроджені вади розвитку Q80-Q89; хромосомні аномалії Q90-Q99 - з незначними порушеннями функцій; за наявності об`єктивних даних без порушень функцій - є придатними до військової служби. Таким чином, ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р при прийнятті постанови ВЛК №2025-0421-1445-4330-7 врахований наявний діагноз позивача. Вказує, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця та знаходиться в ВЧ НОМЕР_3 , де вже проходить військову службу. Вважаємо звернення гр. ОСОБА_1 до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови (довідки) КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р №2025-0421-1445-4330-7 від 21 квітня 2025 року є неналежним способом захисту права. Так, скасування довідки ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р №2025-0421-1445-4330-7 від 21 квітня 2025 року жодним чином не вплине на подальше проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , оскільки для визначення стану здоров`я військовослужбовця під час знаходження у військовій частині законом передбачений певний порядок. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у відставку, зокрема, якщо військовослужбовці визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку. Також, зазначає, що у випадку погіршення стану здоров`я та неможливості подальшого несення військової служби позивач повинен звернутися до командира військової частини для повторного або контрольного медичного обстеження військово-лікарською комісією. Таким чином, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а скасування довідки ВЛК автоматично не призведе до поновлення позивача в статусі військовозобов`язаного та відповідно до відновлення порядку проходження ним процедури медичного огляду військово-лікарською комісією. Просить у задоволенні позову відмовити.

01 липня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якій останній не погоджується із доводами, викладеними у такому відзиві на позов.

28 липня 2025 року представник відповідача 2 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що військовослужбовець, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов ВЛК у відповідності до діючого законодавства. Так, рішенням військово-лікарської комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради від 21 квітня 2025 року, військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано придатним до військової служби відповідно до графи ІІ статті 74В Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зі змінами). Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , будь-яких заходів фізичного чи психологічного впливу до громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не застосовувалось. Скарг та зауважень на неналежний стан здоров`я від громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації або бронювання у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні. Військовослужбовець ОСОБА_1 на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває, був знятий з військового обліку 23 квітня 2025 року у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. За наведених обставин, позивач був мобілізований до Збройних Сил України відповідно до вимог чинного законодавства України та направлений для. В задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 31 липня 2025 року у Військової частини НОМЕР_3 повторно витребувано засвідчену належним чином копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .

04 серпня 2025 року представник відповідача 3 разом із витребуваними доказами подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Вказує, що позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 наказом командира від 23 квітня 2025 року №116. Зазначає, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23 квітня 2025 року №116 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. При цьому, порядок та підстави припинення військової служби передбачені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008. Матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до командування військової частині НОМЕР_3 із рапортом про звільнення з військової служби. Доказів протилежного сторони суду не надали. Також позивачем не доведено обставин наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII. З аналізу вказаного вище правового регулювання вбачається, що скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23 квітня 2025 року №116 про зарахування позивача до списків особового складу частини та початку виконання обов`язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. Також, звертає увагу на те, що за наявності підстав, визначених Законом №2232-XII, позивач має право звернутись із рапортом до командування військової частини в котрій проходить військову службу про звільнення з військової служби. Враховуючи вище наведене, підстави для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26 листопада 2024 року в частині визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_3 про призначення та зарахування позивача до Військової частини НОМЕР_3 , відсутні. За таких обставин, вказує про відсутність доказів щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_3 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , а тому такий не підлягає скасуванню. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 09 червня 2025 року року №167 позивач вважається таким, що самовільно залишив військову частину з 30 травня 2025 року. Просить у задоволенні позову відмовити.

У період з 06 серпня 2025 року по 07 вересня 2025 року суддя перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

21 квітня 2025 року позивач доставлений до ВЛК КНП Клініка Сімейний лікар, де йому проведено медичний огляд та встановлено, що позивач придатний до військової служби, що підтверджується довідкою № 2025-0421-1445-4330-7 від 21 квітня 2025 року.

За результатами проходження ВЛК встановлено діагноз: «Вроджена деформація грудної клітини без ознак дихальної недостатності» та застосування статті 74В графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) (про призов та поставку військовозобов`язаних під час мобілізації) від 23 квітня 2025 року № 255 солдата ОСОБА_1 призвано та поставлено під час мобілізації до ВЧ НОМЕР_3 , яка наказом 23 квітня 2025 року №116 зарахувала позивача на військову службу.

Позивач, не погодившись з правомірністю процедури призову на військову службу під час мобілізації, вернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженим Законом України № 2105-IX від 03 березня 2022 року, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX, Указом від 14 січня 2025 року №27/2025, затвердженим Законом України № 4221-IX від 15 січня 2025 року), та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 грудня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.

Частинами 1-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 2, 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частина 5 статті 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно частини 7 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово лікарська комісія.

Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

ВЛК КНП Клініка Сімейний лікар є постійно діючою позаштатною військово-лікарською комісією, яка підпорядковується ВЛК регіону, отже оскарження постанов ВЛК КНП Клініка Сімейний лікар в судовому порядку з урахуванням Положення № 402 не передбачено.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, від 16 квітня 2025 року у справі №160/31586/23 відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров`я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до регіонального ВЛК або ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби, оформленого довідкою № 2025-0421-1445-4330-7 від 21 квітня 2025 року.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів допущення з боку відповідача 2 порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова, оформлена Довідкою №2025-0421-1445-4330-7 від 21 квітня 2025 року, а також дії відповідача 1 в межах предмета спору, є правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).

Пунктом 3 Порядку №560 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до пунктом 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, сама по собі подія призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебував на загальному обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути підставою для визнання наказу в частині призиву та направлення позивача для проходження військової служби протиправним, оскільки вищенаведені положення чинного законодавства прямо передбачають можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов, перед призовом на військову службу беруться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 не за місцем перебування на військовому обліку, та постановлення на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 узгоджується з вимогами чинного законодавства, а відповідні посилання у позовній заяві є помилковими.

Аргументи позивача про наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку із наявністю захворювань, які не були враховані під час проведення медичного огляду відповідачем 1, судом відхиляються, оскільки на їх підтвердження не надано належних та допустимих доказів, зокрема, не надано доказів того, що позивач станом на момент його призову звертався в установленому чинним законодавством порядку з метою реалізації відповідного права.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, суд приходить до висновку, що видаючи наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 , командир військової частини діяв правомірно.

Належними та допустимими доказами не підтверджено, що на момент вчинення відповідачами дій та прийняття рішень щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації згідно законодавчо встановлених підстав.

При цьому, як на час винесення оскаржуваного наказу, так і під час розгляду зазначеної справи, позивач не надав доказів того, що мав підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та/або є військовозобов`язаним, який заброньований на період мобілізації та на воєнний час.

З огляду на вказане, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача про протиправність призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та спірних наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов