Рішення № 130925953, 01.10.2025, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4208/24

Номер провадження 2/504/1426/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2025с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцар А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у селищі Доброслав Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами, просить суд: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошову суму в розмірі 68 011 гривень 76 копійок, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 квітня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №ОД24/04/200/840-К/108, за змістом пункту 1.1. якого Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 26 230,00 (двадцять шість тисяч двісті тридцять) доларів США, також згідно п.1.1.4 Договору зі строком погашення до 14 квітня 2011 року. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та видав ОСОБА_1 грошові кошти, що підтверджується заявою про видачу готівки від 15 квітня 2008 року. Цього ж дня, 15 квітня 2008 року з метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору, між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № б/н.

Через невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором № ОД24/04/200/840-К/108 від 15 квітня 2008 року утворилась значна заборгованість, у зв`язку з чим ВАТ «КБ «Надра» було вимушене звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

19 листопада 2009 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у цивільній справі № 2-2922/09р. позовні вимоги відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № ОД24/04/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року у розмірі 235 757 грн. 77 коп., солідарно. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати у розмірі 1 950 грн., солідарно. Станом на момент подання позову, вказане грошове зобов`язання є невиконаним Відповідачами у повному обсязі, боржники ухиляються від повернення кредитних коштів на шкоду кредитору. У зв`язку з тим, що Відповідачі безпідставно користуються грошовими коштами, у ТОВ «Консалт Солюшенс» виникло законне право на стягнення 3 % річних за користування коштами, передбачене статтею 625 ЦК України.

26 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі Банк, ПАТ «КБ «НАДРА») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (Копія Додаток №9). За змістом пункту 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. За змістом пункту 175 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26.02.2020 року (Копія Додаток №10) до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за договором «Автопакет» №ОД24/04/200/840-К/108 від 15.04.2007 року та договором поруки б/н від 15.04.2007 року. ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «КБ «НАДРА» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 568 700,27 гривень без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13.02.2020 року (Копія Додаток №11). ТОВ «Консалт Солюшенс» є фінансовою установою згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 1239, реєстраційний номер 13103989, виданого 29.08.2019 року (Копія Додаток №12) та здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг № 1739 від 10.09.2019 року (Копія Додаток №13). Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.10.2024 4 Враховуючи все вищенаведене, ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» у правовідносинах що були предметом розгляду у справі № 2-2922/09р за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 10.11.2022 року суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження, з викликом, повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, розглянувши справу у його відсутність. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Як визначено частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибуває на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не відомі; правом подачі відзиву не скористався; позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19 листопада 2009 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у цивільній справі № 2-2922/09р. позовні вимоги відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № ОД24/04/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року у розмірі 235 757 грн. 77 коп., солідарно. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати у розмірі 1 950 грн. - солідарно.

Станом на момент звернення з позовом, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №2-2922 від 19.11.2009 року не виконано, сума заборгованості залишок заборгованості складає 220283,40 грн. .

05.02.2020 було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-01-14-000012-b за лотом № GL2N79746 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 193 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами.

Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» код ЄДРПОУ: 42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-01-14-000012-b.

За змістом пункту 134 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26.02.2020 до Заявника ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги за кредитним договором «Автопакет» № ОД24/04/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року.

Натомість, станом на день звернення до суду з позовом на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідачі добровільно не виконували рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.11.2009 року у справі № 2-2922, жодних коштів не сплачували, безпідставно користувалися і користуються коштами, які належать до сплати позивачу ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «КБ "НАДРА».

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Поміж з цим, як окреслено у висновку, викладеному у постанові від 22.09.2020 року № 918/631/19 ВСУ вказав, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер.

Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Відповідно до пункту 30.1статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

У постанові № 373/2054/16-ц Верховний Суд виклав правову позицію, змінивши раніше застосовувану практику. Так, ВС дійшов висновку, що немає законодавчої заборони на стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті.

При цьому ВС наголосив, що він не відступив від раніше визначеної позиції. Адже правовий режим іноземної валюти на території України, хоча й пов`язаний із певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, але не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. Якщо в судовому рішенні вказано суму боргу в іноземній валюті й наведено її еквівалент у національній валюті, то перераховують саме суму в іноземній валюті.

Таким чином, суд враховує, що задля можливості та вірного обрання способу захисту, застосування санкції ч.2ст. 625 ЦК України необхідною є дотримання умови - прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, прийнявши до уваги наявність невиконаного судового рішення від 19.11.2009 року у справі № 2-2922/09 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості, що свідчить про прострочення виконання грошового зобов`язання, адже відповідачі навіть не приступили до виконання зобов`язання, виходячи із наявності вирішеного питання заміни сторони стягувача з ПАТ «КБ "НАДРА» - кредитора боржника, на позивача ТОВ «Консалт Солюшенс», з огляду на той факт, що відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів не свідчить про подвійне стягнення, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором, а є мірою відповідальності боржника, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, прийнявши до уваги, що сфера виниклих правовідносин регулюється саме нормою цивільного законодавства, окресленою у ч. 2ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, про доцільність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів на його користь витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн також підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Консалт Солюшенс» у суді представляли адвокат Коваленко Сергій Олегович.

До позову було надано копію ордера № 1347187 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю .

Разом з тим, документів, що свідчать про оплату наданих послуг, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ТОВ «Консалт Солюшенс» дійсно понесло витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.

При цьому, при застосуванні правової позиції до даних правовідносин, суд надає пріоритет висновкам, які викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн. .

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 599, 611, 612, 615, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700), 65048, Одеська області, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) заборгованість у 68 011 (шістдесят вісім тисяч одинадцять) гривень 76 копійок, яка складається з: - 48 168,15 грн інфляційних втрат- 19 843,61 грн 3 % річних за користування коштами;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240 грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Вінська Н. В.