Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 445/2594/24
Провадження № 2-а/445/25/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Сивака В.М.
при секретарі судового засідання Захарчук Н.Я.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Маркович А.М.
представник відповідача Крайник О.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
В С Т А Н О В И В:
представник позивача - адвокат Маркович А.М. звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорт.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2024 р. відділ державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслав на адресу ОСОБА_1 повідомлення, яким останнього запрошено на 19.09.2024 р. з 10 до 12 год. для участі у розгляді справи (протоколу про адміністративне правопорушення № 002163 від 08.08.2024, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП) про скоєне 08.08.2024 р. правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
19.08.2024 р. ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Маркович А.М. прибули на розгляд зазначеної справи до відділу державного нагляду (контролю) в Івано- Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, та надали свої усні та письмові пояснення у справі, проте такі не були прийняті до уваги.
19.09.2024 р. на адресу ОСОБА_1 від відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано повторний виклик на 08.10.2024 р. з 10 до 12 год. для участі у розгляді справи (протоколу про адміністративне правопорушення № 002163 від 08.08.2024, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП) про скоєне 08.08.2024 р. порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
На даний виклик ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Маркович А.М. не мали можливості з`явитись, оскільки проживаємо та здійснюємо свою діяльність у м. Львові, та були зайняті в інших робочих справах, просили розглядати справу без нашої участі, з врахуванням раніше поданих письмових пояснень, про що подали відповідне клопотання.
22.10.2024 р. на адресу ОСОБА_1 від відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов супровідний лист № 88896/627/24-24 від 09.10.2024 року та копія постанови № 000325 від 08.08.2024 р. про накладення адміністративного стягнення, яка була складена виконуючим обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті Гарасимко Іваном Михайловичем, що засвідчується конвертом зі штрих-кодом 0600972101718, та трекінгом поштових відправлень з інтернет-сайту АТ "Укрпошта"
Відповідно, саме 22.10.2024 р. Мрикалу В.Я. став відомий зміст оскаржуваної постанови.
Зі змісту адміністративної постанови № 000325 від 08.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 08.08.2024 р. на 372 км. автомобільної дороги Н-09 у с. Вербилівці на майданчику ГВК здійснюючи перевезення вантажу автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 відмовився від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, у разі чого накладено на нього адміністративний штраф в розмірі 51000,00 грн.
Позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав із даним позовом, оскільки вказана постанова є незаконною та складене з порушеннями норм тому просить скасувати зазначену постанову, в зв`язку з відсутністю в діях клієнта складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача Крайник О.В. у судовому засіданні вимоги позову заперечила. 24.12.2024 на адресу суду надійшов відзив. Просила врахувати даний відзив при вирішенні вказаного спору.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови № 000325 від 08.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 08.08.2024 р. на 372 км. автомобільної дороги Н-09 у с. Вербилівці на майданчику ГВК здійснюючи перевезення вантажу автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 відмовився від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, у разі чого накладено на нього адміністративний штраф в розмірі 51000,00 грн.
З постанови про накладення адміністративного стягнення № 000325 від 08.10.2024 вбачається, що така прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 08.08.2024 р. № 002163 відносно гр. ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0002163 від 08.08.2024 р.
08.08.24 р. приблизно о 10 год. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Н-09 Мукачево-Львів, км. 372+100 м. в с. Вербилівці Івано-Франківського району Івано-Франківської області керуючи транспортним засобом марки MercedesBenz, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив відмову від проходження габаритно-вагового контролю на законну вимогу працівника пункту ГВК, старшого державного інспектора Укртрансбезпеки, чим порушено ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені наступні докази: - відеофіксація обставин адмінправопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 132-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю.
Згідно статті 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
В даному випадку, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті первинно складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, а не постанова, як це передбачено ст. 258 КУпАП України, відповідно інспектор відділу дорожнього нагляду (контролю) не мав відповідних повноважень на складання зазначеного протоколу, а відтак у в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті Гарасимко Івана Михайловича не було законної підстави для винесення постанови №000325 від 08.10.2024 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , та справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягала до закриття.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 4 Порядку № 1007/1207 від 10.12.2013 р. "Про затвердження Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно- вагового контролю.
Форма Акту про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, затверджена додатком 2 до Порядку №1007/1207, та з пункту 1 якого вбачається, що він складається на місті проведення габаритно-вагового контролю.
Натомість, у даному випадку на водія ОСОБА_1 не складався акт про відмову від проходження габаритно-вагового контролю, як це передбачено Порядком № 1007/1207 від 10.12.2013 р., а одразу було винесено протокол про адміністративне правопорушення № 0002163 від 08.08.2024 р., за результатами розгляду якого винесена оскаржувана постанова, що свідчить, що посадові особи Укртрансбезпеки діяли не в межах законодавчо визначених норм.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення № 0002163 від 08.08.2024 р. не є допустимим та належним доказом на підтвердження факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження габаритно-вагового контролю 08.08.2024 р.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).
За змістом ч. 3 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» передбачено відповідальність за наступні правопорушення: ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю; перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів; порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг; розташування транспортних засобів на проїзній частині; вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
За вимогами частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено відсутність належних і допустимих доказів, які, поза розумним сумнівом, підтверджують наявність у діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Варто вказати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є остаточним рішенням, яке приймається відповідною посадовою особою на підставі повно, всебічно та об`єктивно досліджених обставин справи, та яке в подальшому підлягає оскарженню.
При цьому, суд звертає увагу, що рішення щодо наявності чи відсутності в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення має ґрунтуватись виключно на наявних у справі доказах. Такий висновок не може ґрунтуватись на спостережені особи, яка розглянула справу.
В даному випадку обов`язок щодо доведення вини, законом покладається саме на суб`єкта владних повноважень, оскільки позивач не зобов`язана доводити свою невинуватість.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача на спростування позовних вимог не надано суду достатніх доказів та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, постанова у справі про адміністративні правопорушення є необґрунтованою, такими, що не відповідають вимогам закону, у зв`язку з чим, останню, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 10 - 12, 19, 20, 71, 72, 73, 77, 78, 90, 94, 242 - 245, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 14 - 3, 132 - 1, 229, 251, 256, 258, 279, 279-7, 280, 283 - 285 КУпАП, суд, -
В И Р І Ш И В:
позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного контролю (нагляду) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 08.10.2024 року № 000325 щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 11211, 20 грн.,з яких: витрати на професійну правничу допомогу наданої адвокатом Маркович А.М. гр. ОСОБА_1 у розмірі 10 000, 00 грн.та судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 24.12.2024 щодо зупинення стягнення на підставі постанови відділу державного контролю (нагляду) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 08.10.2024 року № 000325, в межах виконавчого провадження ВП № 76684967 від 02.12.2024 р., до набрання законної сили рішення суду по справі № 445/2594/24 - скасувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя В. М. Сивак
Судове рішення № 130925036, Золочівський районний суд Львівської області було прийнято 06.10.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 445/2594/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: