Постанова № 130923826, 13.10.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/8774/25

Провадження № 3/243/4492/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2025 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в містах Краматорську та Слов`янську УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2025 року о 18 годині 04 хвилин в м.Слов`янськ по вул.Торській, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Talaria Sting (електровелосипед), з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить відеозапис, доданий до протоколу, а також шляхом направлення йому повістки про виклик в судове засідання за допомогою смс-повідомлення, яка була ним отримана.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджена:

?даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 094679 від 13 вересня 2025 року, складеного уповноваженою особою у встановленому законом порядку, за змістом якого 13 вересня 2025 року о 18 годині 04 хвилин в м.Слов`янськ по вул.Торській, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Talaria Sting (електровелосипед), з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

?відеозаписом, доданим до протоколу, з якого вбачається, що поліцейський зупинив електровелосипед під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога водій відмовився, після чого поліцейським було роз`яснено про настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду (06-10 06-50 хвилина відеозапису). Також ОСОБА_1 було роз`яснено його права, заперечень чи клопотань від нього не надходило;

?направленням на огляд, за змістом якого 13.09.2025 о 18-16 год. водій ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння. Результати огляду відмовився від огляду;

?рапортом поліцейського О.Лиманського, за змістом якого під час патрулювання був зупинений електровелосипед Talaria Sting під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що водій відмовився. Було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП;

?екзаменаційною карткою водія, згідно з якою ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_1 від 01.12.2009.

Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суддя зазначає, що електровелосипед є транспортним засобом, з огляду на наступне.

Так, за змістом ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.

Отже, коли електричний транспортний засіб служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноцінним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, електровелосипед- це електричний транспортний засіб, який зазвичай складається з двох коліс, рульової колонки із ручками та електричного мотора, що живиться від акумулятора, тобто має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей, а особа, яка ним керує, є водієм, тому ОСОБА_1 є учасником дорожнього руху та повинен був дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Тобто транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно ПДР, відноситься до категорії мопедів, так як має потужність двигуна меншу за 4 кВт, а саме 1,2 кВт.

Разом з тим, існує спеціальна стаття КУпАП, яка передбачає в тому числі відповідальність за керування велосипедом та гужовим транспортом в стані алкогольного сп`яніння (ч.3 ст.127 КУпАП).

Підсумовуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що, особи, які керують транспортним засобом, окрім велосипеда та гужового, і при цьому перебувають в стані алкогольного сп`яніння чи в подальшому відмовляються від проходження огляду на стан сп`яніння, несуть відповідальність за ст.130 КУпАП.

За таких обставин ОСОБА_1 , керуючи електровелосипедом, що приводиться в рух за допомогою двигуна (електро- чи внутрішнього згоряння) та підпадає під категорію мопед є учасником дорожнього руху та повинен був дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, зокрема вимог п. 2.5 ПДР, та в разі порушення вказаної норми, нести відповідальність за ст.130 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та доведеність його вини.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 наразі проходить військову службу у Збройних Силах України та є військовослужбовцем, останній підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), який перерахувати на р/р UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби замісцем проживанняпорушника,роботи абоза місцезнаходженнямйого майнав порядку,встановленому законом. Упорядку примусовоговиконання постановипро стягненняштрафу завчинення адміністративногоправопорушення зправопорушника стягується: подвійнийрозмір штрафу,визначеного увідповідній статтіцього Кодексута зазначеногоу постановіпро стягненняштрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Н.О.Дюміна