Рішення № 130921877, 06.10.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 Справа № 914/1667/25

За позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДБАЙЛИВА ОСЕЛЯ», м. Львів,

про встановлення сервітуту.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Щербі.

Представники cторін:

від позивача: О. Трофимчук,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» подало позовну заяву до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДБАЙЛИВА ОСЕЛЯ» про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла для житлового будинку за адресою вул. Пулюя, 9 у м. Львові.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.05.2025 справу №914/1667/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду та подальші були надіслані сторонам електронним судом, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Подальший рух справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 14.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.09.2025, про що у порядку ст.ст.120-121 ГПК України повідомив відповідача. Ухвалою від 22.09.2025 розгляд справи відкладено на 06.10.2025.

Представник позивача у судове засідання 06.10.2025 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Відповідач участь повноважного представника у судове засідання 06.10.2025 повторно не забезпечив, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» на офіційному сайті (https://lmkp.lte.lviv.ua) було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, зокрема, за адресою: вул. Пулюя, 9 у м. Львові, проте відповідач у порушення приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, не надав згоди та не допустив працівників позивача для встановлення загально будинкового вузла обліку гарячої води в будинку, про що складено акт від 13.02.2020. З підстав наведеного, просить суд встановити безстроковий і безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для даного житлового будинку.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності.

Теплові мережі знаходяться на балансі позивача, що підтверджується відомістю від 06.05.2025.

Будинок за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, 9 перебуває у спільній власності співвласників та управляється ОСББ «ДБАЙЛИВА ОСЕЛЯ».

На виконання п.4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018, на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» (https://lmkp.lte.lviv.ua) було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, зокрема, за адресою: вул.Пулюя, 9 у м. Львові. Також позивачем було надіслано на адресу ОСББ повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання. Повторне скерування повідомлення відповідач отримав 14.02.2025, однак відповіді позивачу не надіслав.

13.02.2020 відповідач не допустив працівників позивача до будівлі для виконання робіт зі встановлення вузлів комерційного обліку, про що складено акт, який долучено до матеріалів справи.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з позовом про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і ч. 3 ст. 402 ЦК України та вважає, що встановлення такого не нанесе збитків відповідачу і не буде обтяжливим для нього.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку (абз.4 ч.3 ст.3 згаданого Закону).

Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Як уже відзначалося, на виконання вищезазначеного Порядку, на офіційному сайті ЛМКП Львівтеплоенерго (https://lmkp.lte.lviv.ua) було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких будинок за адресою: вул. Пулюя, 9 у м. Львові.

Відповідно до пункту 10 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив(ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання (п.13 Порядку).

Пунктом 18 згаданого Порядку встановлено, що у разі встановлення вузла комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж, власник (співвласники) будівлі надає(ють) доступ фахівцям оператора зовнішніх інженерних мереж до місця встановлення вузла комерційного обліку.

Факт недопуску працівників підприємства для виконання покладених на них обов`язків зафіксовано у акті від 13.02.2020.

Таким чином, судом встановлено обставини щодо дотримання позивачем процедури повідомлення власника (співвласників) будівлі про майбутнє встановлення лічильника води та ненадання відповідачем згоди на встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю.

Пунктом 2 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до вимог ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений за договором, заповітом, законом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Приписами ч. 3 статті 403 ЦК України особа, що користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Частиною 5 ст. 403 ЦК України встановлено, що сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Задоволення позовних вимог не призведе до порушення права власності відповідача, оскільки встановлення сервітуту не обмежує право власності відповідача, вимоги позивача спрямовані на виконання приписів Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, яка обладнується вузлом комерційного обліку, прямо передбачене приписами вказаного Закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №10220 від 07.05.2025 на суму 3'028,00 грн. При цьому, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Як вбачається із матеріалів справи позовна заява, подана через систему «Електронний суд». Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягав оплаті судовий збір у розмірі 2'422,40 грн., який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивач вправі звернутися до Господарського суду Львівської області із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: вул. Пулюя, 9 у м. Львів.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДБАЙЛИВА ОСЕЛЯ» (79060, м. Львів, вул. Пулюя, 9; ідентифікаційний код 42851319) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79000, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1; ідентифікаційний 05506460) 2'422,40 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.10.2025.

Суддя Яворський Б.І.