Рішення № 130917558, 23.01.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 702/782/23

Провадження № 2/369/1197/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Скрипник О.Г.,

при секретарі судового засідання: Масан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" звернулося до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи №870 від 28 лютого 2017 року, видане Національним банком України. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №756 від 28 березня 2017 року.

07.07. 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4428153 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 14550 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (03 лютого 2022 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору);

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 14550 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 (довідка ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів додається).

Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,76 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

05.08.2021 року Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4146.20 грн В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 01 березня 2022 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

04.09.2021 року Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Відповідно до пп. 3 п. 5.1. Кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 03 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 03-05/2022 (далі також Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додається).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту zinich.ksu@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається).

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 14550,00 грн - тіло кредиту та 33174,00 грн - нараховані проценти, всього - 47724,00 грн.

У зв`язку із вищевикладеним, просив суд:

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" суму заборгованості в розмірі 47724,00 грн., інфляційні втрати - 15128, 50 грн., три відсотки річних - 2549,64 грн..

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.10.2023 справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2023 року справу прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

18.12.2023 року відповідач подав відзив, де вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2024 року надана можливість представнику позивача бути присутнім при розгляді справи в режимі відеоконференції.

09.01.2024 року надана відповідь на відзив по справі, а також надав додаткові документи по справі, а саме :договір між ТОВ «Авентус» та ТОВ «Контрактовий Дім», доказ направлення сторонам, ліцензію ТОВ «ФК`Контрактовий Дім».

07.02.2024 року відповідачем подані заперечення щодо відповіді на відзив представника позивача, де відповідач просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК`Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

19.06.2024 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, де просив зменшити інфляційні витрати та 3% річних, а саме: стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 47724,00 грн, інфляційні втрати 1533,97 грн, три відсотка річних 317,72 грн.

23.01.2025 року представник позивача подал заяву про зміну найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 25.11.2024 року.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 961 від 13.09.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 702/782/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т. В вказану справу передано на розгляд судді Скрипник О.Г.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.09.2024 справу прийнято до розгляду суддею Скрипник О.Г., призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату час та місце розгляду справи. Відповідач повідомлений про дату та час судового розгляду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

07.07. 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір № 4428153 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору сума кредиту складає 14550,00 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту 30 днів (п.1.3, п.1.4).

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка складає 1,90% в день та застосовується - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до 1.5.2. знижена процентна ставка 0,76% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до п.1.6 договору метою кредиту є споживчі (особисті) потреби.

Згідно з п.п.1.7.1, 1.7.2 п.1.7 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 % річних, за зниженою ставкою 1116,88% річних.

Відповідно до п.п.1.8.1, 1.8.2 п.1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 22 843,50 грн, за зниженою ставкою 18 696,75 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

П. 6.1 кредитного договору передбачено, що Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору.

Якщо відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою Споживача повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору.

Якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, а сплата процентів, що нараховуються за день автопролонгації, здійснюється в день такої автопролонгації, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору.

Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. (п.9.6).

Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №5328240 від 07.07. 2021 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору. Сторони погодили дату видачі кредиту - 07.07.2021 року та дату платежу кредиту - 06.08.2021 року, суму кредиту за договором - 14550,00 гривень, проценти за користування кредитом - 4146, 75 гривень, кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів, загальну вартість кредиту 18 696, 75 гривень, а також реквізити для оплати кредиту. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим будуть мати такі значення: сума платежу за розрахунковий період становитиме - 22843, 50 гривень, з якої проценти за користування кредитом складуть суму 8 293, 50 гривень.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 07.07.2021 року підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» знаходить своє підтвердження факт перерахування ОСОБА_2 коштів, визначених умовами кредитного договору, згідно з якою, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомляє про успішність операції за транзакцією № 963990945 від 07.07.2022 року щодо переведення на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 14550,00 гривень.

Відповідно до п.п.3 п.5.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 03-05/2022 згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, плату за процентною ставкою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі Реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

03 травня 2022 року акт прийому - передачі "Реєстру боржників за договором факторингу №03 - 05/2022 від 03 травня 2022 року" був підписаний ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовими установами, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення 29 травня 2023 року на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

До ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 47724,00 грн, з яких: 14550,00 грн - тіло кредиту; 33174,00 грн - нараховані проценти, що підтверджується витягом з Реєстру боржників від 03 травня 2022 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» договору № 4428153 від 07.07.2022 року. У пункті 11 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Таким чином, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту від 07.07.2021 року та надало відповідачу кредит в сумі 14550,00 грн, однак відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 47 724,00 грн.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 4428153 від 07.07.2021 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором № 4428153 від 07.07.2021 року. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 14550,00 грн. за вказаним вище кредитним договором.

Водночас, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як дійшла висновку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року, прийнятій у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Аналогічного змісту правові висновки також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, прийнятій у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 лютого 2020 року, прийнятій у справі №912/1120/16, провадження № 12-142гс19, дійшла висновку, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Зі змісту наведених позивачем у пред`явленому позові доводів в обґрунтування позовних вимог убачається, що станом на дату повернення кредиту - 06.08.2021 року відповідач 05.08.2021 року здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4146,75 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів до 05.09.2021 року з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

05.09. 2021 року відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, в зв`язку з чим, відповідно до п. 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Водночас, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження тих обставин, що після 05.08.2021 року кредитний договір було автоматично пролонговано та строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль, позивачем суду не надано, як і не містять таких доказів матеріали справи, а несплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без наявності волевиявлення сторін, зокрема вчинення відповідних дій.

Таким чином, вирішуючи питання щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору № 4428153 від 07.07.2021 року, як плати за надану позику (кредит), судом встановлено, що за зниженою процентною ставкою 0,95% в день (0,95% * 14550,00 = 138, 23 грн) у строк наданого кредиту в період з 07.07.2021 року до 06.08.2021 року (30 днів) відповідачем 05.08. 2021 року було сплачено 4146,75 грн. ( 138, 23 * 30 = 4146, 75).

Після цього кредит було пролонговано на строк з 05.08.2021 року до 04.09.2021 року на 30 днів за стандартною процентною ставкою 1,90% в день (1,90% * 14550,00 = 276,45). Так, в розумінні вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, заборгованість відповідача за період з 05.08.2021 року до 04.09.2021 року включно (30 днів), в межах строку кредитування, становить 8293,50 грн. (276,45 * 30 = 8293,50).

Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за період з 05.08.2021року до 04.09.2021 року в розмірі 8 293, 50 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано письмові докази: договір про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем серії АІ №1423361, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю - адвокат Столітній Михайло Миколайович, серії КС №9422/10, звіт про надання правової допомоги від 14 вересня 2023 року згідно Договору №10/07-2023 від 10 липня 2023 року та платіжну інструкцію №820 від 14 вересня 2023 року згідно якого платник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перерахував на користь отримувача - адвокат Столітній Михайло Миколайович «сплату за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно р/ф № 1092/14/09 від 14 вересня 2023 року. Без ПДВ».

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як це унормовано вимогами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Водночас, суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В розумінні п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 34, 9 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3490,00 гривень (10 000 * 34, 9 % : 100% = 3490,00).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 749, 37 гривень (2 147,20 * 34, 9 % : 100% = 749,37).

Керуючись ст. ст. 4-12, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 4428153 від 07.07.2021 року у розмірі 22 843,50грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок три) грн 50 коп.., що складаються з: 14550 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8293,50 грн. грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" витрати на правову допомогу у розмірі 3490,00 (три тисячі чотириста дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір в сумі 749,37 (сімсот сорок дев`ять) грн. 37 (тридцять сім) коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт ID НОМЕР_3 , дата видачі 10.06.2019 року, місце проживання : АДРЕСА_1 .

Суддя Оксана СКРИПНИК