Постанова № 1309155, 20.12.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.12.07 Справа № 2/477н-ад.

Судова колегія у складі: головуючого –судді Седляр О.О., судді Пономаренко Є.Ю, судді Доманської М.Л., розглянувши матеріали за позовом

Кредитної спілки «Фінансово-Кредитна Компанія «Капітал-Сервіс», м. Алчевськ Луганської області

до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача –Карманов А.М., дов. від 18.09.07 № 28д/07,

від відповідача –Леоненко Д.В., дов. від 05.11.07 № 36857/10, Коваленко Л.І., дов. від 30.10.07 № 36213/10 ,

в с т а н о в и л а:

Суть спору: позивачем заявлена вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 31.07.07 № 0000342200/0.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 09.10.07 № 33786/10 позовні вимоги відхилив, з підстав викладених у ньому.

Заявою від 04.12.07 № 522 позивач уточнив позовні вимоги, щодо порядку проведення перевірки, та вважає що акт перевірки, на підставі якого Алчевською ОДПІ винесено податкове повідомлення–рішення від 31.07.07 № 0000342200/0, складений з суттєвими порушеннями встановлених вимог щодо його форми та змісту, ставить під сумнів законність винесеного на його підставі рішення.

Відповідач у запереченнях на уточнення позовних вимог від 20.12.07 № 42522/10 вважає, що ствердження позивача необґрунтовані та не впливають на правильність визначення податкових зобов’язань.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, судова колегія прийшла до наступного.

За період з 31.05.07 по 13.07.07 спеціалістами Алчевської ОДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.07.05 по 31.03.07, про що складено акт № 1931/221-26497707.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР ( зі змінами та доповненнями), а саме КС «ФКК «Капітал-Сервіс»занижено податок на прибуток в сумі 63043 грн.

На підставі даного акту Алчевською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 31.07.07 № 0000342200/0, яким позивачеві, відповідно до вимог п.п. «б»п.п. 4.2.2. п.4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.00 № 2181-ІІІ ( зі змінами та доповненнями), визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 84648 грн., з яких: основний платіж у сумі 63043 грн. та штрафні санкції у сумі 21605 грн.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення 31.07.07 № 0000342200/0 винесене відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, а саме:

1. Податковий орган безпідставно втручається у самостійну господарську діяльність кредитної спілки та робить суб’єктивні припущення, що неповернення з будь-якої причини після закінчення строку дії кредитного договору 5 % завдатку, є доходом кредитної спілки. Оскільки, відповідно до Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок, затверджене розпорядженням від 16.01.04 № 7 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, визначено, що додаткових пайовий внесок є зворотним, а тому член кредитної спілки має право у будь-який час звернутися за його поверненням. Виходячи з цього 5% завдатку є по суті пасивним доходом кредитної спілки, що звільняється від оподаткування відповідно до п.п. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому висновки відповідача про заниження податку на прибуток у ІІІ кварталі 2005 року та у ІУ кварталі 2005 року в сумі 392 грн. 30 коп. не мають під собою законних підстав.

2. Думка відповідача щодо отримання кредитною спілкою доходу у перевіряємому періоді у вигляді підвищених відсотків за прострочення кредиту, також є суб’єктивним трактуванням умов договору. Оскільки, відповідно до вимог ст.ст. 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода умов договору. Статтею 20 Статуту КС «ФКК «Капітал-Сервіс»передбачено, що кредитна спілка має право самостійно встановлювати ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою, види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів, способи забезпечення кредитних зобов’язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

3. Також перевіряючи не мали права на здійснення перевірки. Оскільки відповідно до вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90 № 509-ХІІ, зазначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення перевірки, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку. У журналі реєстрації перевірок КС «ФКК «Капитал-Сервіс» зроблено запис від 31.05.07 № 6 направлення № 15183. Але направлення № 15183/220 було надано під розписку 02.06.07 та його номер не відповідав запису у журналі реєстрації перевірок. Перевіряючи не мали право проводити перевірку з 31.05.07 без підтвердження своїх повноважень.

4. Перевіряючи ми був порушений термін проведення перевірки, оскільки в наказі Алчевської ОДПІ від 27.06.07 № 234 термін перевірки продовжено з 02.07.07, хоча відповідно до листа ДПА України від 09.09.05 № 18041/7/23-1217/1117 термін продовження перевірки повинен був розпочатися з 28.06.07.

5. Відповідачем також було порушено Розділ 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних , виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України 10.08.05 № 327, оскільки результати перевірки оформлені актом від 27.07.07 № 1931/221-26497707, який підписаний та одержаний 25.07.07, що є порушенням норм цього Порядку.

У зв’язку з цим він вважає, що акт перевірки від 27.07.07 № 1931/221-26497707 складений з суттєвими порушеннями встановлених вимог до його форми та змісту та ставить під сумнів законність винесеного податкового повідомлення-рішення. У зв’язку з чим просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 31.07.07 № 0000342200/0.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності судова колегія вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відносно ствержень позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки та форми акту перевірки від 27.07.07 № 1931/221-26497707, слід зазначити наступне:

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.09.90 № 509 (далі - Закон № 509) визначені права органів державної податкової служби щодо здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Отже, документальні невиїзні та планові і позапланові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка була здійснена згідно плану проведення перевірок на підставі направлень від 31.05.07, від 02.07.07. З даними направленнями позивача було ознайомлено, про що свідчить його розпис у направленнях на перевірку.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимоги ч. 1 ст. 11-2 Закону № 509 в частині ненадання під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення планової виїзної перевірки, судом не приймається до уваги, оскільки по-перше, спростовується матеріалами справи ( відповідачем надані розписки від 31.05.07 № 15183/220 та від 02.07.07 № 566/221, які підписані керівником КС «ФКК «Капітал-Сервіс»), по-друге, у відповідності до вимог частини 2 ст. 11-2 Закону № 509 неподання платнику податків направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки або надання їх з порушенням вимог, встановлених частиною 1 даної статі, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. З матеріалів справи вбачається фактичне допущення працівників відповідача до проведення перевірки.

Щодо стверджень позивача про порушення відповідачем терміну проведення перевірки, то слід зазначити наступне:

Оскільки, відповідно до Кодексу законів про працю та Розпорядження КМУ від 12.12.06 № 612-р - 28.06.07 та 29.06.07 були неробочі дні ( День Конституції України). 30.06.07 –01.07.07 вихідні дні, тому наказом по Алчевській ОДПІ від 27.06.06 № 234 термін перевірки було продовжено на 10 робочих днів з 02.07.07 по 13.03.07, про що було попереджено позивача ( мається розпис про отримання наказу керівником КС). Ствердження позивача, що перевірку слід було розпочати з 28.06.07 спростовується тим, що рахуються не календарні, а робочі дні, тому першим робочим днем за 27.06.07 був 02.07.07.

Судом не приймається до уваги, і ствердження позивача щодо порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних , виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки яких би то правових наслідків, пов’язаних з датою підписання акту перевірки діюче законодавство не передбачає.

Щодо суті виявленого відповідачем порушення та зафіксованого у акті перевірки від 27.07.07 № 1931/221-26497707, слід зазначити наступне.

1. Ствердження позивача, що додатковий пайовий внесок в розмірі 5% від суми наданого кредиту є зворотнім, оскільки член кредитної спілки має право у будь-який час звернутися за його поверненням, тому 5% завдатку є по суті пасивним доходом кредитної спілки, що звільняється від оподаткування відповідно до пунктів 7.11.4 пункту 7.1 1 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( зі змінами та доповненнями) від 28.12.94 №334/94-ВР ( далі - Закон № 334), спростовується наступним.

Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору (індивідуального позичальника) зазначено, що Позичальник зобов'язується внести на свій поточний рахунок завдаток, який дорівнює 5% від суми наданого кредиту (у разі порушення умов цього Договору завдаток Позичальнику не повертається). Тобто, у разі порушення умов кредитного договору завдаток зі зворотного стає незворотним. Крім того, умовами цього ж договору передбачено, що член кредитної спілки не має право на звернення за його поверненням. Тому висновок відповідача, щодо порушення позивачем п.п 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 та п. 10.1 ст. 10 Закону № 334 у частині заниження податку на прибуток у сумі 392 грн. 30 коп., є правомірним.

2. Ствердження позивача, що п. 4.4 кредитного договору встановлено не пеню, а підвищений процент, спростовується тим, що:

Відповідно до п.п 7. і 1.4 п. 7.1 1 ст. 7 Закону № 334 передбачено, що від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами ( у тому числі пасивних доходів). Згідно з п.п 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334, зазначено, що пасивні доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань. Пунктом 1.10 ст. 1 цього Закону, визначено, що проценти, це дохід, який сплачуться позичальником на користь кредиторів у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються платіж за використання коштів, отриманих в кредит.

Таким чином, проценти, які сплачуються позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів, обумовлені пунктом 1.2 Кредитного договору є доходом кредитної спілки, який звільняється від оподаткування, а платіж у вигляді відсотків за затримку повернення кредиту, обумовлений п. 4.4 кредитного договору, згідно п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 є доходами з інших джерел, отриманих у вигляді сум штрафу (неустойки чи пені), фактично отриманих за рішенням сторін договору.

На підставі вищевикладеного, судова колегія, вважає що виводи відповідача, викладені в акті перевірки від 27.07.07 № 1931/221-26497707 є правомірними та податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 31.07.07 № 0000342200/0 є законним та обґрунтованим, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з віднесенням судового збору на позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

п о с т а н о в и л а:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.12.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.О. Седляр

Суддя Є.Ю. Пономаренко

Суддя М.Л. Доманська