Ухвала суду № 130913229, 13.10.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7396/25

Провадження № 1-в/442/379/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в режимі відеоконференції клопотання начальника Державна установа "Дрогобицька виправна колонія (№40)" ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , -

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ДУ "ДВК-40" ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 29.09.2025 надійшло вказане клопотання начальника ДУ "Дрогобицька виправна колонія (№40) ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , як такого, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Представник установи клопотання підтримує, просить його задоволити.

Засуджений просить звільнити його умовно-достроково, вказав, що за час відбуття покарання був працевлаштований в установі, до роботи відносився сумлінно. Вказав, що не з`явився за повісткою, оскільки в той час його дружина була вагітна другою дитиною і перебувала в лікарні, на даний час дружина сама виховує двох дітей. Не заперечує проти проходження військової служби і у випадку, якщо під час його умовно-дострокового звільнення отримає бойову повстку, піде служити в ЗСУ. Не заперечив, що не звертався до адміністрації з заявою про проходження військової служби за контрактом.

Прокурор з приводу клопотання заперечує, вважає його передчасним, оскільки засуджений відбув лише половину строку покарання, а його дострокове звільнення створюватиме в очах громадян та суспільства загалом враження, що можна відбути половину строку і не здійснювати захисту Батьківщини, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.

Вислухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокове звільнення.

Згідно матеріалів особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_3 засуджено вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05.12.2023 за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі

Початок строку 14.03.2024, кінець строку 14.03.2027.

Отже, ОСОБА_3 засуджено за вчинення нетяжкого злочину, на даний час фактично відбув більш як половину строку покарання і невідбутими залишились 1 рік 5 місяців 1 день позбавлення волі.

Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше половини строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний нетяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Відповідно до наданої суду характеристики, затвердженої 24.09.2025 начальникомДУ «ДВК-40» ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_9 відбуває покарання в ДУ ДВК-40. За час відбування покарання характеризується позитивно, двічі заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Має бажання працювати, проте в установі відсутня така можливість. Результати реалізації заходів індивідуальної програми виконані. Має позитивні плани на майбутнє. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, та, що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.

За таких обставин, незважаючи на два заохочення, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_3 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 засуджено за ухилення від призову на військову службу, а метою покарання є не лише виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Отже, у випадку звільнення ОСОБА_3 не буде досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, що створюватиме в очах громадян загалом негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.

З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_3 , якого засуджено за нетяжкий злочин, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання начальника Державна установа "Дрогобицька виправна колонія (№40)" ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений 13.10.2025.

Головуюча суддя ОСОБА_1