Рішення № 130912599, 13.10.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/379/25

Провадження № 2/750/909/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді секретар з участю Супруна О.П., Щибря Ю.С., позивачки, третьої особи - ОСОБА_1 , представника Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради - Реп`яха В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів), ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

10.01.2025 ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідачки, у якому просить позбавити її батьківських прав по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_4 , а також стягнути 1 211,20 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Указана справа автоматизованою системою документообігу суду розподілена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова

Логвіній Т.В.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В. ухвалою від 14.01.2025 прийняла позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрила провадження в справі; призначила підготовче засідання; установила сторонам строк для подачі суду заяв по суті справи, визначених частиною другою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).

Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалами від 28.05.2025 залучив до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_1 , закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

07.08.2025 суддю ОСОБА_5 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 № 1654/0/15-25.

На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.

Суддя Супрун О.П. ухвалою від 05.09.2025 прийняв справу до свого провадження та призначено її до судового розгляду по суті на 01.10.2025.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та наполягала на його задоволенні, дала згоду на заочний розгляд справи.

Представник Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради та ОСОБА_1 уважали позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідачка до суду не з`явилася, про час і місце розгляду справи оповіщалася в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомила.

За згодою позивачки суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, з якою разом мешкає знаходиться на утриманні її малолітній онук, ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 (попереднє прізвище ОСОБА_6 ) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією дубліката свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.09.2018, виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с.13).

Як указує позивачка, на момент видачі свідоцтва про народження дитини його батько (її син) ОСОБА_1 перебував у місцях позбавлення волі, а тому інформація про батька в свідоцтві була зазначена відділом державної реєстрації актів цивільного стану зі слів матері.

Батьком зазначений ОСОБА_7 , матір`ю - ОСОБА_3 , що вбачається з копії дубліката Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.09.2018 (а.с.13).

При видачі дубліката Свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 24.05.2019 було змінене прізвище батька, а саме батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с. 14).

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2025 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку (а.с. 53).

17.07.2018 дитина була взята на облік у закладі охорони здоров`я ДП № 2 Чернігівської міської ради, що підтверджується копією Історії розвитку дитини №071813 (а.с.16).

31.07.2018, згідно відомостей з Історії розвитку дитини, був здійснений огляд дитини в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності працівників соціальної служби та підтримки за участю бабусі по лінії матері (а.с.17).

31.07.2018, о 13.00 год., дитина в присутності працівників соціальної служби та поліції була госпіталізована в ОБД (а.с. 18).

21.09.2018 комісією в складі головного лікаря КЗ МЗС «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» Ющенко Н.І., лікаря-педіатра ОСОБА_8 , юрисконсульта ОСОБА_9 , у присутності м/с Чернігівської обласної дитячої лікарні ОСОБА_10 , дитину було передано до Комунального некомерційного підприємства "Прилуцький обласний будинок дитини "НАДІЯ" Чернігівської обласної ради, що підтверджується актом (а.с. 20).

До будинку дитини ОСОБА_11 поступив із Чернігівської обласної дитячої лікарні на підставі заяв матері ОСОБА_3 від 06.09.2018, 06.03.2019, 06.09.2019 про тимчасове перебування дитини в закладі та виховувалася в цьому закладі до 20.11.2019 (а.с. 23, 24, 25, 26).

У листопаді 2019 року Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Чернігові ради склала висновок № 02-02/2198 про можливість повернення дитини ( ОСОБА_12 ) на виховання в сім`ю на підставі письмових заяв батьків (а.с. 21).

Позивачка стверджує, що заява про повернення дитини подана відповідачкою за наполяганням ОСОБА_1 . Вони проживали окремо, спільне господарство ніколи не вели, сім`ї як такої не існувало. Із 20.11.2019 позивачка самостійно займається вихованням дитини не зважаючи на похилий вік та тяжкий стан здоров`я. ОСОБА_13 вихованням дитини не займається, не цікавиться його життям, здоров`ям та матеріально його не утримує. У період оточення Чернігова в 2022 році ОСОБА_3 виїхала за межі України без дитини та його долею не цікавилася.

Згідно з копією довідки Чернігівської гімназії №29 Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 навчається у закладі з 01.09.2024 по теперішній час. За цей час ОСОБА_3 не брала участі у вихованні дитини та не цікавилась його шкільним життям. За час навчання на батьківських зборах не з`являлася, з класним керівником не спілкувалася (а.с. 27).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 показала, що ОСОБА_3 вихованням свого сина, ОСОБА_12 , не займається, матеріально не забезпечує, життям та навчанням дитини не цікавиться.

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради як орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.04.2025 № 220 на а.с. 57).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» установлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доводи позивачки про те, що вихованням та утриманням ОСОБА_12 займається лише вона, а відповідачка самоусунулася від материнських обов`язків, підтверджуються матеріалами справи та байдужим ставленням матері, достеменно обізнаної про розгляд даної справи, до вирішення судом долі її дитини.

Суд ураховує, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.01.2013 № 2506/10526/2012 (номер провадження №2/750/207/13) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлена батьківських прав по відношенню до двох інших її малолітніх дітей, яких передано органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради для подальшого їх влаштування.

Ураховуючи встановлені обставини в справі, вимоги закону, ухилення відповідачки від виконання обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню своєї дитини, позбавлення її батьківських прав відповідатиме інтересам дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідачка має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (частина перша статті 169 СК України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки належить стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 211 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 43649710.

Третя особа: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя