Рішення № 130911779, 29.09.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи № 678/1226/25

Номер провадження №2-678-493/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Летичів, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія В`ячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2025 року на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за змістом якої 29 березня 2021 року ОСОБА_1 уклала із товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» Кредитний договір №9435321052.

15 травня 2024 року між акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) AT «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а AT «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 49535,9 грн., з яких: 27942,76 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 4220,85 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 17372,29 грн. - загальна заборгованість по комісії; 0 грн. - пеня/штрафи.

ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав ні перед первісними кредиторами, ні перед новим кредитором, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з неї існуючу заборгованість в сумі 49535,9 грн. та понесені судові витрати.

11 серпня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, у судове засідання не з`явилася, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, відзив на позовну заяву не подала.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації № 19/71631-25-Вих від 08 вересня 2025 року, ОСОБА_1 06 липня 2025 року виїхала з території України через пункт пропуску Рава-Руська.

Справу розглянуто в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).

У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 29 березня 2021 року ОСОБА_1 уклала із товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» Кредитний договір №9435321052.

07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) та ТОВ «ФК «ЦФР» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 відповідно якому Первісний кредитор передає Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитору за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до договору факторингу НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року Реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов`язків стягувача ТОВ «ФК«ЦФР» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд виходить з наступного.

В даній справі позивач зобов`язаний довести перехід права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №9435321052 від 29 березня 2021 року як від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк», так і від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

За змістом ч. 1ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Окрім того, в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).

07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) та ТОВ «ФК «ЦФР» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016.

Згідно п. 2.1. вказаного договору Первісний кредитор передає Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 1.12 договору Ціна договору певна сума грошових коштів, що передається Новим кредитором Первісному кредитору, як оплата за набуття прав вимоги за договором, розмір якої визначається сторонами в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до договору) із зазначенням Ціни договору та розміру заборгованості позичальників. Розмір заборгованості позичальників, права вимоги до яких відступаються згідно Реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому Реєстрі.

На момент укладення договору факторингу не було укладено кредитний договір, ще не виникло правовідносин між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати позивачу на підставі договору факторингу від 07 жовтня 2016 року.

На час укладення такого договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.

Більше того, жодних доказів (Реєстр вимог, витяг з Реєстру вимог), які б підтверджували відступлення акціонерному товариству «Таскомбанк» товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» свого права вимоги за кредитним договором №№9435321052 від 29 березня 2021 року до відповідача, матеріали справи не містять.

Вказані обставини позбавляють суд можливості підтвердити перехід прав кредитора від ТОВ «ФК«ЦФР» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З урахуванням встановлених судом обставин справи, судом не досліджуються докази на підтвердження наявності чи відсутності заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «ЦФР».

Відповідно до ч. ч. 1, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК«ЦФР» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної заяви про стягнення заборгованості, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір не підлягає до стягнення з відповідача, оскільки у позові відмовлено.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.258, ст. ст.259,264-265,280,281 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, Київської області, п.і.01032, адреса для листування вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари, Київської області, п.і.07400, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Кудіна Анастасія В`ячеславівна, адреса вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари, Київської області, п.і.07400, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко