Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2025 року справа № 580/5888/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/5888/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
26.05.2025 вх.№26618/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії, перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2024 №ФР36234, з 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 максимальним розміром;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату пенсії, перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2024 №ФР36234 з 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Ухвалою від 11.06.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного (письмове) позовного провадження. 10.07.2025 суд здійснив перехід із спрощеного до загального провадження, вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, продовжив строк проведення підготовчого провадження, яке закрив і призначив розгляд справи по суті. Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обгрунтуванні адміністративного позову вказано: рішення у справі №580/12709/24 частково задоволені позовні вимоги. Позивач вважає відмову листом від 28.04.2025 необґрунтованою, покликаючись на рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 щодо перерахованої за рішенням суду пенсії. Позивач стверджує: обмеження відповідачем максимального розміру пенсії призначеної з 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 є протиправним, проте вимогу формує щодо обмеження пенсії, перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2024 №ФР36234, з 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 максимальним розміром
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач 04.07.2025 за вх.№34389/25 подав до суду відзив, відповідно до пункту 2 Постанови №209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-8 4 пункту 2 Постанови №209 не може перевищувати 1500 грн. Пенсію позивача з 01.03.2025 перераховано, її розмір становить 23610 грн, у тому числі індексація пенсії - 1500,00 грн, як встановлено Постановою №209, тому у задоволенні позову просив відмовити.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд установив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262).
На виконання рішення суду у справі №580/12709/24 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача. Позивач вважає, що виплата його пенсії має здійснюватися без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для, осіб які втратили працездатність.
25.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми без додатків: 1) просить повідомити про розмір нарахованої пенсії на виконання рішення у справі №580/12709/24 з урахуванням постанови КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та розмір пенсії визначений фактично до виплати; 2) у разі обмеження призначеної до виплати пенсії максимальним розміром просить виплачувати без такого обмеження відповідно до рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016; 3) просить направити ОСОБА_1 протокол призначення/перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №580/12709/24 та протокол до виплати з 01.03.2025 з урахуванням її індексації в 2025.
Відповідач листом від 28.04.2025 №4527-3845/В-02/8-2300/25 відмовив позивачу у задоволенні його заяви з покликанням на Закон України «Про звернення громадян», мотивуючи це тим, що дії Головного управління Пенсійного фонду України відповідають вимогам законодавства, а підстави для задоволення заяви відсутні: у рішенні у справі №580/12709/24 зобов`язань на Відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром не покладено; рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р (ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668 втрачають чинність через шість місяців (12.04.2023) стосовно осіб, які перебувають на службі в ЗСУ, тому виплаті без обмежень належать пенсії призначені з 12.04.2023 особам, які захищали Україну, починаючи з лютого 2014 року; щодо виплати у сумі 5515.24 грн доплати пенсії за період з 01.02.2022 до 30.11.2022 (із 01.12.2022 складові пенсії перераховано, проте загальний розмір пенсії не змінився до виплати); виплату доплати на виконання рішення у справі №580/13020/24 буде здійснено за наявного фінансування.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (висновки у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20).
Конституційний Суд України зазначає, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
ВПВС у справі №240/6263/18 вказав: заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262, а не статті 63 цього Закону. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно зі ст.3 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Застосування під час обчислення (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, приписів ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України. Постанова КАС ВС від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25 (провадження № К/990/23102/25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/130178586 (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1891890/).
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2023 №185 установлено, що з 1 березня 2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
ВС у справі № 620/2027/23 ЄДРСР 121804134 Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Постанова правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text) передбачає, що для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону подаються документи, передбачені підпунктами 1-7 пункту 2 розділу II (документи, що необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог) згідно з додатками до Порядку. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення та відомості про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця). У памятці пенсіонеру вказано, що пенсіонери мають право, зокрема: звертатися до територіального органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262); на призначення одного виду пенсії за їх вибором (у разі якщо одночасно мають право на різні види пенсії, у тому числі за різними законами); подавати звернення щодо питань пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи, отримувати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, про періоди вислуги років, страхового стажу та грошове забезпечення, які враховані під час розрахунку пенсії, копії документів, що знаходяться у пенсійній справі; оскаржувати рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а у разі відмови у задоволенні скарги до Пенсійного фонду України з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» або/та у судовому порядку.
З 1 квітня 2015 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, яким, зокрема, встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Незалежно від факту роботи та посади, на якій працюють пенсіонери, призначена пенсія (незалежно від її виду та Закону, згідно з яким призначена) виплачується в повному обсязі інвалідам І та ІІ груп, інвалідам війни ІІІ групи та учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється чинність пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особам, на яких поширюється дія пункту 3 Прикінцевих положень Закону.
Положеннями першого речення частини першої статті 54 Закону №2262 призупинено виплату призначеної пенсії особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» (рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-16#Text).
Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону № 2073).
Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились унаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
За результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт (ч.1 ст.69 Закону № 2073). Якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, або рішенням суб`єкта розгляду скарги адміністративний орган зобов`язано прийняти адміністративний акт певного змісту, повторний розгляд справи не проводиться (ч.3 ст.69 Закону №2073).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У листі - відповіді від 28.04.2025 №4527-3845/В-02/8-2300/25 вказані рішення у справах стосовно різних осіб (у справі №580/13020/24 ОСОБА_1 не є учасником) та повідомлено: пенсію з 01.03.2025 перераховано, розмір становить 23610, у тому числі індексація пенсії 1500 грн згідно з постановою №209, що не дозволяє позивачу моделювати подальшу поведінку, позаяк не йдеться про розмежування обставин призначення і виплати пенсії та особливостей здійснення перерахунку і виплати пенсії у контексті індексації в 2025 році за змістом заяви від 25.03.2025 з урахуванням висновків Верховного Суду, тому у цій частині без ухвалення мотивованого і зрозумілого індивідуального акта відповідач допустив протиправну бездіяльність.
У справі № 580/12709/24 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення з 01.02.2022 перерахунку основного розміру призначеної пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2024 №ФР36234, відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаної вище довідки, відповідно до зазначеного законодавства у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум, суд вирішив: адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку з 01.02.2022 та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2024 №ФР36234. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати з 01.02.2022 пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2024 №ФР36234 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% грошового забезпечення та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Відмовляючи листом, що не є актом розпорядчого характеру, у перерахунку відповідач порушив вказані вище вимоги законодавства, допустив бездіяльність щодо перерахунку і виплати пенсії та порушив право позивача на належний розмір пенсійного забезпечення з 01.02.2022, а не бездіяльність щодо не перерахунку основного розміру призначеної пенсії, як оскаржує позивач у позовній заяві. Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за вислугу років. Згідно з перерахунком пенсії станом на 23.08.2024 в пенсійній справі позивача його пенсія перерахована з 01.09.2024 із сум грошового забезпечення у загальному розмірі 20097,00грн, основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Верховний Суд у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24 вказав щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та Постанов №118, №168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Суд не встановив протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду заяви у частині щодо обмеження пенсії, перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2024 №ФР36234 з 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 максимальним розміром, позаяк у заяві від 25.03.2025 не йдеться про виплату без обмежень, починаючи з 01.02.2022 - вказано: у разі обмеження призначеної до виплати пенсії за рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, де вказано згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016, тому у цій частині вимог належить відмовити як необгрунтованим.
ВПВС у справі №240/6263/18 вказав: заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 28.02.2017, пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугою років. Доказів, що позивачеві обмежена призначена у 2017 році пенсія матеріали справи не містять, інших заяв-звернень з дотриманням вимог Порядку 22-1 та/або Порядку 3-1 та відповідними додатками та підтвердження статусу працюючий /непрацюючий пенсіонер позивач не надав.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 ЄДРСР 119026325 вказав, що п.29 - позивач не довів суду, що він є непрацюючим пенсіонером; п.30 - позивач не звертався до відповідача із проханням нарахувати та виплатити, що свідчить про передчасність звернення позивача з цим позовом.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Суб`єкт владних повноважень/адміністративний орган протягом певного проміжку часу ухилився від виконання обов`язків (починаючи з дати звернення позивача за наявного права на інформацію і права бути почутим) щодо сприяння позивачеві у з`ясуванні обставин виплати пенсії позивача за який період або з якої дати без обмеження максимальним розміром із розмежуванням термінів «призначена пенсія і виплата без обмежень», «пенсія перерахована і особливості виплати (в особливий період)» суб`єктом публічної адміністрації Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області допустив протиправну бездіяльність під час скерування листа-відповіді без дотримання адміністративної процедури.
Оскільки відповідач допустив бездіяльність під час розгляду заяви позивача від 25.03.2025 щодо обставин виплати призначеної пенсії пенсії перерахованої за рішенням суду, не сприяв особі у реалізації права на отримання об`єктивної інформації, не прийняв рішення управлінського характеру та не здійснив юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованої особи пенсіонера, то належить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, визначеного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу захисту порушеного права позивача знати і бути почутим та отримати індивідуальний акт у формі рішення (про задоволення чи відмову у задоволенні прохання: у разі обмеження призначеної пенсії до виплати максимальним розміром - виплачувати без такого обмеження відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016), суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2025 у контексті не сприяння позивачеві розмежувати особливості призначення та виплати призначеної пенсії та механізму перерахунку і індексації пенсії та її виплати за рішенням суду з урахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», Порядку 3-1 та інших нормативно-правових актів з ухваленням індивідуального акта у формі рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні у контексті сприяння позивачеві в реалізації права знати, права на інформацію та права бути почутим з питань у сфері пенсійного забезпечення.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, наявні правові підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 09.10.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Судове рішення № 130907168, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/5888/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: