Рішення № 130907050, 10.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4876/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове рішення-повідомлення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 11.06.2024 року №24827/15-32-07-07-23.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 14.06.2023 року №041. За результатами перевірки складено акт №19559/15-32-07-07-18 від 07.05.2024 року, яким встановлено порушення підприємством пунктів 1,3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту та валютні операції», з урахуванням пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за контрактом від 14.06.2023 року №041. Внаслідок встановлення вказаних порушень та винесення акту №19559/15-32-07-07-18 від 07.05.2024 року про результати перевірки, 11.06.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №24827/15-32-07-07-23.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року по справі №420/4876/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

14.04.2025 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с. 56-75), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що у періоді, що перевірявся, підприємство з валютного рахунка UA113282090000026009010051504 (євро), відкритого в АБ ПІВДЕННИЙ, здійснило перерахування нерезиденту ООО GTA Petroleum (Болгарія) валютних коштів по контракту від 14.06.2023 року №041, а саме 15.06.2023 року в сумі 19 370,00 євро (765 248,65 грн.), граничний термін надходження валютної виручки - 11.12.2023 року. За контрактом від 14.06.2023 року 041, нерезидентом GTA Petroleum (Болгарія) було здійснено повернення валютних коштів на валютний рахунок підприємства 17.08.2023 року в сумі 2 369,10 євро (94553,15 грн.). Товар в сумі 17 000,90 євро за контрактом від 14.06.2023 року №041 на адресу позивача станом на 30.04.2024 року не надійшов. Разом з тим, підприємство до перевірки не надало документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1,3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме з підстав, визначених п.4, 6, 7 вищезазначеного Закону за контрактом від 14.06.2023 року №041.

Крім того, у відзиві представником відповідача також зазначено, що при проведенні перевірки встановлено, що митна декларація ІМ40ДЕ була зі статусом «відкликана/відмовлено», відповідне відображено в Акті, щодо відсутності поставки товару.

30.04.2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення по справі (а.с. 76-81), в яких зазначено, що згідно аркушу коригування митної декларації від 28.01.2025 року №23UA903110003366U8 товар за контрактом 25.05.2023 року №041 був поставлений підприємству у строки, які не перевищують граничні, що підтверджується митною декларацією IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8. Крім того, доводи відповідача про статус декларації «відмовлено/відхилено» є необґрунтованими, оскільки товар за контрактом 25.05.2023 року №041 був поставлений підприємству у строки, які не перевищують граничні, за митною декларацією IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8, а не за 23UA903110003366U0, на яку посилається відповідач у відзиві.

Ухвалою суду від 28.05.2025 року було вирішено подальший розгляд справи №420/4876/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.

01.07.2025 року та 09.09.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких представники сторін надавали усні пояснення по суті спірних правовідносин.

Також 09.09.2025 року підготовче провадження у справі №420/4876/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 01.10.2025 року, представники сторін не з`явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Суд у справі встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» (далі ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 24084266.

Між ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» (як покупцем) та компанією нерезидентом GTA Petroleum (Болгарія) (як продавцем) було укладено Контракт від 14.06.2023 року №041 (далі Контракт) на поставку дизельного палива (а.с. 18-21).

За п.4.2 Контракту вбачається, що період поставки травень-грудень 2023 року.

Факт поставки вищевказаного товару на адресу ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» 22.06.2023 року підтверджується митною декларацією IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8 (а.с.12), а також аркушем коригування митної декларації від 28.01.2025 року (а.с.17).

Товар було поставлено підприємству на суму 17 000,90 євро, що також підтверджується відомостями з графи 42 митної декларації IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листом від 12.02.2024 року №3624/7/99-00-07-05-02-07, а також на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №3621-п від 11.04.2024 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 14.06.2023 року №041 за період з 14.06.2023 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №19559/15-32-07-07-18 від 07.05.2024 року (далі Акт) (а.с.13-16).

Як вбачається з вищевказаного Акту, в періоді, що перевірявся, ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» з валютного рахунка UA113282090000026009010051504 (євро), відкритого в АБ ПІВДЕННИЙ, здійснило перерахування компанії нерезиденту GTA Petroleum (Болгарія) валютних коштів по Контракту від 14.06.2023 року №041: 15.06.2023 року в сумі 19 370,00 євро (765 248,65 грн.), граничний термін надходження валютної виручки - 11.12.2023 року. За контрактом від 14.06.2023 року №041, компанією нерезидентом GTA Petroleum (Болгарія) було здійснено повернення валютних коштів на валютний рахунок ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» №UA113282090000026009010051504 (євро): 17.08.2023 року в сумі 2 369,10 євро (94 553,15 грн.) Водночас, товар в сумі 17 000,90 євро за Контрактом від 14.06.2023 року №041 на адресу ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» станом на 30.04.2024 року не надійшов. У ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» дебіторська заборгованість по Контракту від 14.06.2023 року №041 по розрахунках з компанією нерезидентом GTA Petroleum (Болгарія) складає 17 000,90 євро (671 652,85 грн), в т.ч. прострочена дебіторська заборгованість 17 000,90 євро (671 652,85 грн.). Враховуючи вищевказане, у висновку до акту зазначено, що контролюючим органом встановлено порушення пунктів 1,3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за Контрактом від 14.06.2023 року №041, а саме: ненадходження товару на адресу ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» у сумі 17 000,90 євро.

Враховуючи вищевказане, контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024 року №24827/15-32-07-07-23, яким на підприємство накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 285 309,40 грн. (а.с.22).

Не погоджуючись із вищевказаними податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/4876/25.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) (у редакції від 01.04.2024 року).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі Закон №2473-VIII) (в редакції, яка діяла на момент оформлення митної декларації).

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону №2473-VIIІ валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

За ч.2 ст.4 Закону №2473-VIII свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Згідно ч.ч.1, 3, 4, 6, 9, 10 ст.11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За ч.ч.4, 5 ст.13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Правлінням Національного банку України було прийнято постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року №18 (далі Постанова №18) (в редакції від 21.06.2023 року), за п.14-2 якої встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За п.14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 було затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі Інструкція №7) (в редакції від 26.11.2022 року),

За п.7 Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

За п.п.3 п.9 Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Аналізуючи вищевказане, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів. Разом з цим, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, тобто після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, компанія нерезидент GTA Petroleum (Болгарія) на виконання умов Контракту від 14.06.2023 року №041 поставила на адресу позивача дизельне паливо на суму 17 000,90 євро, що підтверджується митною декларацією IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8 від 22.06.2023 року. Разом з тим, попередньо позивач з власного валютного рахунка 15.06.2023 року здійснив перерахування компанії нерезиденту GTA Petroleum (Болгарія) валютних коштів в сумі 19 370,00 євро. (різниця валютних коштів в сумі 2 369,10 євро була повернута на рахунок позивача 17.08.2023 року).

Враховуючи факт перерахування 15.06.2023 року компанії нерезиденту валютних коштів, а також факт поставки товару на виконання вищевказаного Контракту 22.06.2023 року, суд не вбачає порушення позивачем граничних строків находження товарів за імпортними операціями, враховуючи, що товар надійшов на адресу позивача у проміжок 180 календарних днів.

Вищевказані обставини свідчать про відсутність в діях підприємства порушення граничних строків находження товарів за імпортними операціями, та, як наслідок, відсутність підстав для застосування контролюючим органом штрафних санкцій у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення.

Суд також критично ставиться до посилань сторони відповідача на те, що товар в сумі 17 000,90 євро за Контрактом від 14.06.2023 року №041 на адресу позивача станом на 30.04.2024 року не надійшов, оскільки факт надходження дизельного палива на адресу підприємства 22.06.2023 року підтверджується митною декларацією IM 40 ДЕ 23UA903110003366U8, чого стороною відповідача за час розгляду справи спростовано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що податковий орган за час розгляду справи не довів обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №24827/15-32-07-07-23 від 11.06.2024 року, а тому суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 423,71 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №24827/15-32-07-07-23 від 11.06.2024 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 423,71 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» (65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 2, оф.345, код ЄДРПОУ 24084266).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя О.В. Білостоцький