Рішення № 130906848, 10.10.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/20824/24

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у зв`язку із встановленням 02 травня 2023 року II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини згідно з довідкою МСЕК від 02 травня 2023 року серії 12ААГ № 404944, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року № 25/в;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року у зв`язку із встановленням 02 травня 2023 року II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини згідно з довідкою МСЕК від 02 травня 2023 року серії 12ААГ № 404944 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що приписи Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі Закон № 2011-ХІІ) вцілому не містять жодних обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги при повторному встановленні інвалідності внаслідок нового ушкодження здоров`я. Отже, встановлена позивачу II група інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААВ № 428243 від 25 березня 2021 року), та II група інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААГ № 404944 від 02 травня 2023 року) мають різний причинний зв`язок, оскільки травма у 2021 році та поранення у 2022 році отримані у різні періоди та за різних обставин, тому інвалідність, встановлена позивачу внаслідок травми, не пов`язана з інвалідністю внаслідок поранення. Натомість заборона щодо виплати грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, як доводить позивач, може мати місце лише у разі спливу дворічного строку після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через ушкодження здоров`я внаслідок погіршення за одним медичним фактором, а не внаслідок різних.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву наполягає на тому, що нормами Закону № 2011-ХІІ не визначено умовою виникнення права на отримання спірної допомоги зміну причинного зв`язку настання інвалідності, оскільки, як вважає відповідач, поняття "одноразова грошова допомога" передбачає її виплату з моменту первинної втрати працездатності/встановлення інвалідності з подальшою доплатою такої допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв`язку. З посиланням на приписи пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ стверджує про те, що якщо після первинного встановлення інвалідності або втрати працездатності без установлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) військовослужбовцю буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що надає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Акцентує, що процедуру призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Кабінетом Міністрів України у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (надалі Порядок № 975), згідно з пунктом 3 якого визначено день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності датою, зазначеною у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності датою, зазначеною у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Оскільки позивачу у 2023 році під час чергового переогляду групу інвалідності та її причинний зв`язок залишено без змін (II група інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, довідка МСЕК серія 12ААГ № 404944 від 02 травня 2023 року), він не має права на доплату одноразової грошової допомоги.

З таких підстав просить суд відмовити у позові.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким подано пояснення щодо позову.

У цих поясненнях ІНФОРМАЦІЯ_2 , спираючись на норми Порядку № 975, зауважує на тому, що прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, а на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено лише обов`язок по оформленню та подачі відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів.

По суті заявлених вимог, з покликанням на пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ та пункт 3 Порядку № 975 зазначає про те, що оскільки одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в 2020 році виплачено в сумі 525500,00 грн, а у 2021 році у зв`язку з підвищенням групи інвалідності виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між отриманою сумою за ІІІ групу внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в сумі 105100,00 грн, зважаючи, що позивачу в 2023 році під час чергового переогляду групу інвалідності та її причинний зв`язок залишено без змін, права на доплату одноразової грошової допомоги позивач не має, тому оскаржуване рішення ухвалено відповідачем правомірно.

Розглянувши доводи та заперечення сторін і пояснення третьої особи, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 й наказом командира від 14 грудня 2020 року № 259 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира реактивної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи, звільненого наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 листопада 2020 року № 187 з військової служби у запас відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за пунктом 2 підпункту "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту), з 14 грудня 2020 року виключено зі списків особового складу військової частини.

Під час проходження військової служби позивач отримав травму, за наслідком якої на підставі акта огляду МСЕК № 12/1 згідно з довідкою МСЕК серії 12ААВ № 294198 від 11 грудня 2020 року позивачу з 27 листопада 2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності (до 01 січня 2024 року) у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини. Згідно з довідкою серії 12ААА № 046596 від 11 грудня 2020 року на підставі акта огляду МСЕК № 12/1 за результатом огляду 11 грудня 2020 року визначено ступінь втрати працездатності позивача: 30 %; причина: травма "Так, пов`язана із захистом Батьківщини"; дата встановлення страхового випадку: 10 листопада 2020 року.

У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини на підставі довідки МСЕК серії 12ААВ № 294198 від 27 листопада 2020 року позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-ХІІ у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2020 рік) у сумі 525500 грн, що підтверджується протокольним рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01 квітня 2021 року № 46.

25 березня 2021 року у зв`язку з отриманою травмою під час проходження військової служби, на підставі акта огляду № 383/2 за результатами повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (до 01 травня 2024 року) внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААВ № 428243 від 01 квітня 2021 року). Згідно з довідкою серії 12ААА № 046258 від 01 квітня 2021 року на підставі акта огляду МСЕК № 383/2 за результатом огляду 01 квітня 2021 року визначено ступінь втрати працездатності позивача: 40 %; причина: травма "Так, пов`язана із захистом Батьківщини"; дата встановлення страхового випадку: 10 листопада 2020 року.

У зв`язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серії 12ААВ № 428243 від 25 березня 2021 року, відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-ХІІ, у вигляді доплати різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2020 рік) в сумі 105100 грн (протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01 липня 2021 року № 103).

По тому, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 й наказом командира від 12 липня 2023 року № 195 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , колишнього командира взводу управління командира батареї реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 квітня 2023 року № 92 на посаду офіцера групи індивідуальної підготовки відділу підготовки частин та підрозділів ракетних військ і артилерії управління підготовки Військової частини НОМЕР_2 , з 12 липня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини.

Під час проходження військової служби позивач в період з 26 лютого по 08 березня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в н.п. Ситняки Бучанського району Київської області, що підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2023 року № 1587/убд.

У ході бойових дій 08 березня 2022 року виконуючи бойове завдання під час авіаудару з боку збройних формувань Російської Федерації позивач отримав поранення (вибухова травма, акуботравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, наскрізне поранення лівої брови, підшкірна гематома верхньої та нижньої повіки лівого ока, субкон`юктивальний крововилив лівого ока, відкритий уламковий перелом кісток правої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, відкритий перелом середньої фаланги V пальця лівої кисті зі зміщенням), що підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2022 року № 278.

Згідно з довідкою ВЛК від 26 квітня 2022 року № 443 отримане позивачем поранення, травма "Так, пов`язані з проходженням військової служби"; згідно з довідкою ВЛК від 22 лютого 2023 року № 1776 отримане позивачем поранення "Так, пов`язане із захистом Батьківщини"; згідно з довідкою ВЛК від 11 квітня 2023 року № 3454 отримане позивачем 08 березня 2022 року поранення "Так, пов`язане із захистом Батьківщини".

Внаслідок отриманого 08 березня 2022 року поранення 02 травня 2023 року на підставі акта огляду МСЕК № 1562/18 позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи (до 01 червня 2026 року) у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 404944 від 09 травня 2023 року.

Згідно з довідкою серії 12ААА № 069029 від 09 травня 2023 року на підставі акта огляду МСЕК № 1562/18 за результатом огляду 09 травня 2023 року визначено ступінь втрати працездатності позивача: 60 %; причина: поранення, травма "Так, пов`язано із захистом Батьківщини"; дата встановлення страхового випадку: 11 квітня 2023 року.

Позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з протоколом засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року № 25/в ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ "зважаючи, що у 2023 році під час чергового переогляду групу інвалідності та її причинний зв`язок залишено без змін".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII), відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 4 пункту 2 зазначеної статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту 3 статті 16 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом № 2232-XII.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як визначено у підпункті "б" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).

У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Пунктом 10 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку № 975 (тут і надалі в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) .

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, (окрім іншого): у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманою травмою під час проходження військової служби, на підставі акта огляду № 383/2 за результатами повторного огляду органами МСЕК 25 березня 2021 року встановлено позивачу ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААВ № 428243 від 01 квітня 2021 року) й у зв`язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-ХІІ, у вигляді доплати різниці між 300- та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2020 рік) в сумі 105100 грн (враховуючи виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року у зв`язку із встановленням вперше інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини).

По тому, внаслідок отриманого 08 березня 2022 року поранення, на підставі акта огляду МСЕК № 1562/18 02 травня 2023 року позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 404944 від 09 травня 2023 року.

Отже, встановлення позивачу 25 березня 2021 року ІІ групи інвалідності по причині: "внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини" (довідка МСЕК серії 12ААВ № 428243 від 01 квітня 2021 року), та ІІ групи інвалідності 02 травня 2023 року причина: "травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, " відбулося з різних підстав та внаслідок різних травм (поранень), отриманих упродовж різних періодів та за відмінних обставин.

Таким чином, ключовим для вирішення спору у цій справі є визначення правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, проте внаслідок іншого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, аніж того, за яким позивачу вже було встановлено ІІ групу інвалідності та виплачено одноразову грошову допомогу, розмір якої не є предметом спору у цій справі.

Тому, вирішуючи спір у цій справі суд виходить з того, що 02 травня 2023 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності в результаті нової травми (поранення), яка своєю чергою, є окремою самостійною підставою для встановлення ІІ групи інвалідності, а відтак новою підставою для виплати спірної одноразової допомоги за наслідком нового (відмінного від попереднього та з ним не пов`язаного) поранення (травми).

При цьому суд враховує, що ані довідка Військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2022 року № 278 про обставини травми, ані довідки ВЛК від 26 квітня 2022 року № 443, від 22 лютого 2023 року № 1776, від 26 квітня 2022 року № 443 не містять жодних посилань на травмування, за яким позивачу 25 березня 2021 року було встановлено ІІ групу інвалідності, що додатково підтверджує відсутність взаємозв`язку між травмою 2021 року (пов`язаною із захистом Батьківщини ) та пораненням у 2022 році (пов`язаним із захистом Батьківщини), які, відповідно, є окремими самостійними страховими випадками, кожен з яких має власні причини, час настання та, відповідно, правові наслідки.

За встановлених обставин цієї справи та наведеного у цьому судовому рішенні правового регулювання спірних правовідносин суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності у 2023 році, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини у 2022 році, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, як окремого (автономного) випадку, за яким вперше встановлено інвалідність у зв`язку з новим пораненням.

На користь таких висновків суду свідчать зроблені Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 240/1623/20 висновки про те, що визначена у пункті 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII заборона щодо виплати одної грошової допомоги, може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров`я, а не внаслідок різних.

Висновки у цій справі, на переконання суду, узгоджуються із міжнародними зобов`язаннями України за Європейською соціальною хартією (переглянутою) (ETS №163), ратифікованою Законом від 14 вересня 2006 року № 137-V. Відповідно до пунктів 2 та 3 статті 12 "Право на соціальне забезпечення" Сторони зобов`язуються: (1) підтримувати систему соціального забезпечення на задовільному рівні, щонайменше на рівні, необхідному для ратифікації Європейського кодексу соціального забезпечення; (2) докладати зусиль для поступового піднесення цієї системи на вищий рівень.

Тлумачення вказаних положень у контексті спірних правовідносин свідчить, що принципи стабільності, фінансової сталості та передбачуваності механізмів соціального забезпечення є невід`ємними елементами міжнародного стандарту, який зобов`язує державу вибудовувати правила визначення і виплати соціальних гарантій через запровадження стійких, передбачуваних та фінансово обґрунтованих правил.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення частині відмови позивачу у призначенні спірної одноразової грошової допомоги не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити спірну одноразову грошову допомогу.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями139,241-243,246,250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр-т Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 жовтня 2024 року № 25/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у зв`язку із встановленням 02 травня 2023 року II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини згідно з довідкою МСЕК від 02 травня 2023 року серії 12ААГ № 404944.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у зв`язку із встановленням 02 травня 2023 року II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини згідно з довідкою МСЕК від 02 травня 2023 року серії 12ААГ № 404944.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

10.10.25