Рішення № 130901540, 10.10.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2874/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області, адвокат - Калінка-Бондар Олександра Богданівна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.03.2025 року №ІІІ-031/2025, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 ;

- ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 та порушити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_1 щодо неналежної поведінки адвоката Калінка-Бондар Олександри Богданівни, яка може мати наслідком її дисциплінарну відповідальність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 грудня 2024 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області прийнято рішення №41, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 . Не погодившись із цим рішенням позивач звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.03.2025 року №ІІІ-031/2025 скаргу залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 41 від 11.12.2024 року Про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишено без змін. Позивач не погоджується з рішенням від 21.03.2025 року №ІІІ-031/2025, вважає його необґрунтованим (прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), упередженим, винесеним без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому, просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою судді від 20.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.55).

Представником відповідача подано до суду відзив, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.58-70), та зазначає, що мотивом та підставами для прийняття рішення ВКДКА, в якому комісія повністю погодилася з рішенням КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи, став факт недоведеності позивачем, як скаржником на поведінку адвоката, факту наявності ознак дисциплінарного проступку у поведінці адвоката ОСОБА_2 , з огляду на наявні в матеріалах справи докази. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення ВКДКА прийняте з дотримання процедури його прийняття, повним з`ясуванням обставин які мали місце, з урахуванням доказів та пояснень які були надані сторонами. Також, представником відповідача зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом та просив залишити позовну заяву без розгляду (а.с.73-75).

Ухвалою суду від 05.06.2025 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Кіровоградської області та адвоката - Калінку-Бондар Олександру Богданівну (а.с.116-117).

Ухвалою суду від 05.06.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено (а.с.118-119).

Третьою особою - ОСОБА_2 подано до суду пояснення по суті заявлених позовних вимог, у яких заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що жодних дій, направлених на порушення будь-яких прав чи законних інтересів ОСОБА_1 , які б суперечили ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або Правилам адвокатської етики нею не вчинялись та не містили ознак дисциплінарного проступку (а.с.134-142).

Щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, його прийнято 21.03.2025 року, проте повний текст рішення направлено та отримано позивачем 16.04.2025 року (а.с.17).

До суду із даною позовною заявою позивач звернувся 03.05.2025 року (через підсистему "Електроний суд"), тобто у межах встановленого Законом строку.

Дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступні обставини.

04.09.2024 до КДКА Кіровоградської області надійшла скарга ОСОБА_1 на адвоката Калінку-Бондар Олександру Богданівну.

05.09.2024 голова дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області Олександр Квашук доручив члену дисциплінарної палати Юрію Ковальову провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 .

Листом від 09.09.2024 адвоката Калінку-Бондар Олександру Богданівну повідомлено про надходження скарги і запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі.

08.11.2024 ОСОБА_1 подав заяву про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження додаткових доказів.

29.11.2024 до КДКА Кіровоградської області надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 з додатками.

01.10.2024 адвокатом Калінка-Бондар О.Б. до КДКА Кіровоградської області подано письмові пояснення з додатками.

01.10.2024 членом дисциплінарної палати Ю. Ковальовим, за результатом перевірки за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката Калінки-Бондар Л.Б. складена довідка.

Засідання палати, призначені на 08.11.2024 та 29.11.2024, були відкладені з причин відсутності кворуму для розгляду питання порядку денного.

Наведені обставини викладені у довідці за скаргою ОСОБА_1 Вхід.№26827 від 19.03.2025 року та сторонами не заперечується (а.с.101-103).

11.12.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 41 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с.19-26, 84зв.-92).

Не погодившись із рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області ОСОБА_1 надіслав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу від 17.01.2025 року на рішення № 41 від 11.12.2024 року (а.с.80-83).

Листом від 06.02.2025 за вих.№575 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Кіровоградської області матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с.95зв.-96).

21.02.2025 за вхід. № 26193 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с.98).

Листом від 25.02.2025 за вих.№1200 т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць доручив члену ВКДКА Дроботущенко Т.О. перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за скаргою позивача на рішення КДКА № 41 від 11.12.2024 року. (а.с.98зв.)

Листом від 07.03.2025 за вих.№1442 скаржника та адвоката запрошено на засідання ВКДКА (а.с.99-100).

Членом ВКДКА була складена довідка, що міститься в матеріалах справи та зареєстрована за вх.№26827 від 19.03.2025 (а.с.101-103).

На засіданні комісії 21.03.2024 ВКДКА прийняла рішення №ІІІ-031/2025, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 41 від 11.12.2024 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 без змін (а.с.108-113).

Листом ВКДКА від 25.03.2025 за вих.№1943 скаржнику та адвокату направлено копію вступної та резолютивної частини рішення ВКДКА (а.с.104зв.).

Листом за вих.№2427 від 11.04.2025 копія повного тексту рішення ВКДКА була направлена скаржнику та адвокату (а.с.107).

Не погоджуючись з рішенням №ІІІ-031/2025 від 21.03.2025 року позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.

Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

У відповідності із частиною першою статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Статтею 20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката.

Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами

При цьому, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. (п.9 с.1 Закону №5076-VI)

За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.

Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката;

забороняється ототожнення адвоката з клієнтом;

дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

За правилами частин першої та другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Положенням статті 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Приписами статті 37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

У відповідності до статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до ст.42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

У відповідності до ч.5 ст.50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина п`ята статті 52 Закону №5076-VI).

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (яке є установчим документом ВКДКА), затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі Положення), ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури передбачає прийняття ВКДКА рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Положеннями ст.70 Правил адвокатської етики визначено, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що дисциплінарному провадженню стосовно адвоката притаманна певна стадійність із визначеним алгоритмом дій для учасників цього провадження на кожній із цих стадій, виконання якого є передумовою для переходу до наступної стадії. При цьому, кожній стадії дисциплінарного провадження притаманна власні мета та завдання. Крім того, в залежності від стадії дисциплінарного провадження його учасники наділені певним колом прав та обов`язків, обсяг яких може змінюватись залежно від стадії цього провадження.

При цьому, як слідує з норм ст.34 Закону №5076-VI та п.32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності чи недостатності.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 25.06.2018 року по справі №810/1972/17, від 10.10.2022 року по справі №826/14291/17 та від 26.01.2023 по справі №420/5597/19.

Дослідивши подану позивачем скаргу та оскаржуване рішення, судом встановлено, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією досліджено кожен аргумент, що зазначений у скарзі.

За результатами детального розгляду зібраних матеріалів Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність в діях адвоката Калінки Бондар О.Б. підстав для порушення дисциплінарного провадження.

В контексті виниклих спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які у подальшому разом із іншими матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

При цьому, достатність встановлення ознак дисциплінарного проступку на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виправданим, оскільки його метою є визначення вірогідності підстав причетності адвоката до вчинення дисциплінарного проступку, яка виправдовуватиме подальше дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Аналогічну правову позицію щодо оскарження актів індивідуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №9901/415/18, від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, від 14.12.2020 у справі №640/12695/19, від 31.03.2021 у справі №640/17408/19, від 26.01.2023 у справі №420/5597/19.

Разом із тим, позивачем не наведено аргументів щодо протиправності оскаржуваного рішення в контексті допущених відповідачем порушень прав, свобод або інтересів позивача на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, яка фактично стала передумовою для прийняття спірного рішення, як і не надано доказів порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення. Аргументи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з діями адвоката Калінка-Бондар О.Б., якою надавалася правнича допомога колишній дружині позивача у спорі щодо майнових прав на будинок, а також юридичних наслідків вжитих заходів забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІII-033/2025 від 21.03.2025 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є вмотивованим і правомірним, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування вказаного рішення ВКДКА є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З огляду на положення ст.139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-поверх, код ЄДРПОУ 26080214), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, будинок 69, ЄДРПОУ 20634988); адвокат Калінка-Бондар Олександра Богданівна (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, буд. 69) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА