Рішення № 130900839, 09.10.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2025 р. справа № 300/6115/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Племениченко Геннадій Вячеславович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (надалі, також відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу № 1094 о/с від 31.07.2024 про звільнення (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в діях позивача немає ознак дисциплінарного проступку, а саме відсутні обставини відмови у виконанні бойового наказу від 04 червня 2024 року № 187ДСК, а наявні обставини намагання отримати роз`яснення щодо виконання наказу. Стверджує, що в наказі були відсутні конкретні вказівки щодо його виконання (місце заняття позицій, плани евакуації, способи комунікації, наявність підтримки артилерійськими засобами). Саме на такі обставини ОСОБА_1 звернув увагу свого безпосереднього керівництва під час проголошення наказу. Також зазначає, що керівництво не надало роз`яснень щодо виконання зазначеного наказу, а почало виконувати дії щодо притягнення до відповідальності. Відтак, наказ № 167 від 08.07.2024 року Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування від 26 червня 2024 року N 125/59/01- 2024вн відносно ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку у виді звільнення зі служби в поліції та наказ 1094 о/с від 31.07.2024 року про звільнення капрала поліції ОСОБА_1 із служби в поліції за пунктом 6 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 77 винесені без фактичного вчинення дисциплінарного проступку, а виключно з метою навмисного звільнення за «статтею», з «навмисним» не включенням стажу служби, з метою «навмисного» стягнення сум предметів однострою. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.09.2024 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що 04.06.2024 до ОСОБА_1 доведено наказ від 04.06.2024 №187ДСК. Після ознайомлення із зазначеним наказом, поліцейський ОСОБА_1 відмовився його виконувати. У зв`язку з цим, наказом від 10.06.2024 №517 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось у відмові виконувати спірний наказ. На підставі висновку службового розслідування, наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.07.2024 № 167 за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 червня 2024 року № 187ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», до поліцейського взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 застосовано (обрано) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.07.2024 №1094 о/с (по особовому складу) капрала поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон НОМЕР_1 ) поліцейського взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 » звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, із 31 липня 2024 року. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №300/6115/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №300/6190/24.

Ухвалою від 06.08.2025 поновлено провадження в адміністративній справі 300/6115/24.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції 01.03.2023 року на підставі наказу № 43о/с від 01.03.2023 року відповідно до записів в трудовій книжці до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.11).

12.05.2024 позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення зі служби (а.с.84).

Відповідач листом від 17.06.2024 №3849-2024 повідомив позивача про те, що у зв`язку із тим, що рапорт від 12.05.2024 надійшов до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 20.05.2024 він залишається без реалізації (а.с.85).

Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 Про застосування дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції, затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.90-91).

Згідно наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 31.07.2024 №1094 о/с По особовому складу ОСОБА_1 з 31.07.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарно стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарно статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (а.с.92).

Вважаючи наказ від 31.07.2024 №1094 о/с По особовому складу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VІІІ (надалі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини 1, 4 статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України Про правовий режим воєнного стану.

За змістом статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Згідно пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону N 580-VIII національна поліція бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Положеннями частини 2 статті 24 Закону N 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 06 грудня 1991 року N 1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон N 1932-XII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною першою статті 2 Закону N 1932-XII установлено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частини перша та друга статті 12 Закону N 1932-XII).

Діяльність і управління іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до статті 12 розділу IV Закону України від 21 червня 2018 року N 2469-VIII "Про національну безпеку України" (далі -Закон N 2469-VIII) сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов`язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об`єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України. До складу сектору безпеки і оборони входять, зокрема, Національна поліція України.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону N 580-VIII під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

У статті 64 Закону N 580-VIII наведений текст присяги працівника поліції: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до статті 18 Закону N 580-VIII, яка визначає обов`язки поліцейських, поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За визначенням частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону N 580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Отже, в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. Складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. При цьому, під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Згідно з приписами частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати.

За змістом частин 2 і 3 статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.

Відповідно до частини 4 статті 5 Дисциплінарного статуту забороняється обговорення наказу чи його критика. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Приписами частини 2 статті 8 Закону № 580-VIII поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Отже, безумовне виконання наказу керівника, відданого в межах повноважень та відповідно до закону, є обов`язком поліцейського. Підставою для невиконання поліцейським наказу є: 1) відсутність можливості виконати правомірний наказ; 2) наказ є злочинним або явно незаконним.

Спосіб дій, які відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту зобов`язаний вчинити поліцейський у разі невиконання наказу, залежить від причини його невиконання. Зокрема: у разі відсутності можливості виконати правомірний наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу; у разі одержання наказу, що суперечить закону, поліцейський зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

За визначенням статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за N 1355/32807, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Підставою для призначення службового розслідування за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання".

Так, під час службового розслідування дисциплінарна комісія встановила факт відмови позивача від виконання наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання" та склала висновок службового розслідування від 26.06.2024 про порушення позивачем пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2, та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції у зв`язку відмовою від виконання наказу та запропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що позивач не заперечує факт невиконання наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання". Однак, вважає безпідставним висновок дисциплінарної комісії щодо відмови від виконання значеного наказу та наявності складу дисциплінарного правопорушення, вказуючи, що причиною невиконання слугувала необхідність роз`яснення наказу у зв`язку з відсутністю у ньому відомостей, необхідних для його виконання, зокрема, інформації щодо місця розташування інших підрозділів, способу комунікації та взаємодії з іншими підрозділами сил оборони, засобів прикриття підрозділу, в тому числі артилерією чи/та авіацією, способу евакуації поранених, місця знаходження противника, наявності або відсутності оборонних споруд, тощо.

Однак, зазначені доводи позивача спростовуються письмовими поясненнями, які містяться в матеріалах службового розслідування. У письмових поясненнях позивач зазначив, що з наказом від 04.06.2024 №187ДСК/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання" ознайомлений на шикуванні батальйону, зміст наказу йому був зрозумілий; повідомив про неготовність виконувати бойовий наказ у зв`язку із недовірою до тимчасово виконуючого обов`язки командира батальйону та погіршенням стану здоров`я (біль у грудях і кашель).

Так, судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування.

Згідно із наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 Про застосування дисциплінарного стягнення у Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі наказів ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10 червня 2024 року № 517 та від 21 червня 2024 року № 581 проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (далі - УПОП № 2) ДПОП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капралом поліції ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , близько 17:30, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу в Донецькій області, ОСОБА_1 відмовився виконувати бойовий наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № З ДПОГІ «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 червня 2024 року № 187ДСК/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

За вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту З розділу II Посадової інструкції поліцейського взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.06.2024 № 187ДСКУВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до поліцейського взводу № 5 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.18).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновок службового розслідування від 26.06.2024 про порушення позивачем пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону N 580-VIII, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2, та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції у зв`язку відмовою від виконання наказу від 18.05.2024 №164ДСК/ВС "Про виконання бойового (спеціального) завдання" є правомірним.

Суд враховує, що позивачем не надані докази, які вказують на злочинність або явну незаконність наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС. Недовіра позивача до командира підрозділу не може слугувати доказом незаконності зазначеного наказу. Після ознайомлення з наказом та під час службового розслідування позивач не висловлював сумніви щодо законності наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС.

Доводи позивача щодо відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, відсутності відмови від виконання наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС та намагання отримати роз`яснення щодо виконання цього наказу у зв`язку з відсутністю у ньому деяких відомостей, недовірою до керівництва та неможливості виконувати наказ за станом здоров`я (погіршення зору), спростовуються матеріалами службового розслідування.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази неможливості виконання позивачем доведеного до його відома наказу від 04.06.2024 № 187ДСК/ВС.

Проаналізувавши сукупність встановлених обставин в ході службового розслідування обставин, суд вважає, що службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні наказу від 04.06.2024 №187ДСК/ВС.

Отже, позивача, за наслідками проведеного службового розслідування, правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Суд також зазначає, що хоча звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, в цьому випадку, з урахуванням обставин вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Згідно усталеної практики Верховного Суду щодо застосування означених норм права, наведеної в постановах від 23.11.2023 в справі №420/14443/22, від 29.02.2024 в справі №260/5566/22, від 14.03.2024 в справі №120/210/23, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Підсумовуючи наведене вище суд виснує, що наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 Про застосування дисциплінарного стягнення є обґрунтованим, тому підстави для його скасування відсутні.

Крім того, суд зазначає, що позивач вищенаведений наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.07.2024 №167 Про застосування дисциплінарного стягнення оскаржував у судовому порядку, адміністративна справа №300/6190/24.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №300/6190/24, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 08.07.2024 відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 року по справі № №300/6190/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 300/6190/24 залишити без змін..

Відтак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року по справі №300/6190/24 набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду - 09.07.2025.

Частинами 4, 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За змістом частини 5 статті 5 Дисциплінарного статуту не виконання поліцейським правомірного наказу тягне за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За змістом частин 8 і 12 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовані особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону N 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оскільки Дисциплінарний статут Національної поліції України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, то відповідач самостійно визначив вид стягнення за його суворістю з урахуванням обставин вчинення дисциплінарного проступку (в період воєнного стану) і з дотриманням приписів частини 12 статті 19 Дисциплінарного статуту застосував до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що наказ № 1094 о/с від 31.07.2024 щодо звільнення капрала поліції ОСОБА_1 із служби в поліції був прийнятий на виконання наказу № 167 від 08.07.2024 щодо застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування від 26.06.2024, який на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи є чинним, в судовому чи іншому порядку не скасований, то суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу № 1094 о/с від 31.07.2024 щодо звільнення капрала поліції ОСОБА_1 із служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), частини першої статті 77.

При цьому, зважаючи на те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАСУ підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Микитин Н.М.