Рішення № 130900772, 09.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2025 року Справа № 280/5033/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до трудового (страхового) стажу позивача періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до трудового (страхового) стажу періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці, починаючи з 01 лютого 2025 року (дати призначення пенсії).

Позов мотивований тим, що у лютому 2025 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії за віком, врахувавши трудовий стаж проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 30 липня 1982 року по 29 листопада 1991 року, однак отримав відмову, яку вважає протиправною. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області засвідчену належним чином копію пенсії справи позивача, в тому числі матеріали звернення із заявою про перерахунок пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до суду подано відзив на позов, а також витребувані судом документи, відповідно до якого Управління вказує, що позивач не звертався із відповідною заявою про перерахунок пенсії за формою, як того вимагає Порядок № 22-1, а відповідач не розглядав відповідну заяву по суті та не приймав жодного рішення щодо права позивача на перерахунок йому пенсії, то відсутні підстав для задоволення позовних вимог. Також вказує, що норми Положення №530 не регулюють питання, пов`язані із пенсією за віком. Крім того в абзаців 1,2 п. 1 вказаної постанови визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту. Отже, порядок зарахування періоду проходження військової служби до стажу в кратному обчисленні в районах Крайньої Півночі та районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року №1290, застосовується лише у разі обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям строкової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії яким призначаються за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Таким чином, дія Положення №530, Положення № 393 та Постанови № 1290 не поширюється на спірні правовідносини, оскільки позивачу було призначено саме пенсію за віком відповідно до Закону №1058, тому підстави для зарахування періоду проходження військової служби в Збройних силах з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року в кратності один місяць служби за два - відсутні. Враховуючи вищевикладене, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. В задоволенні позову просить відмовити.

04 липня 2025 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на позов. Позовну заяву просить задовольнити.

У період з 06 серпня 2025 року по 07 вересня 2025 року суддя перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач з 01 лютого 2025 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25 лютого 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо зарахування до його страхового стажу періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці.

Однак, листом від 10 березня 2025 року за № 3719-3239/П-02/8-0800/25 позивачу відмовлено у задоволенні такої заяви у зв`язку із тим, що згідно зі статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (страховий стаж з 01 січня 2004 року обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку до 01 січня 2004 року на підставі документів згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За матеріалами електронної пенсійної справи з 01 лютого 2025 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону 1058. Страховий стаж зараховано відповідно до вимог статті 24 Закону 1058. Зарахування періоду проходження військової служби в Збройних силах з 30 липня 1982 року по 29 листопада 1991 року в кратності один місяць служби за два - Законом 1058 не передбачено.

Не погодившись із діями відповідача в частині відмови у здійсненні зарахування до страхового стажу у пільговому обчисленні періоду проходження військової служби в Збройних силах з 30 липня 1982 року по 29 листопада 1991 року в кратності один місяць служби за два, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону № 2232-XII передбачено види військової служби, до яких зокрема, віднесено службу під час призову (направлення) громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; частина 3 статті 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII) до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно зі статтею 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 10 підпункту 2 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14 серпня 2014 року № 530, крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення - один місяць служби за два.

Згідно додатку 2 до Положення, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім періодів військової служби, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі - Положення), на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР (з урахуванням вимог додатка 1 до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім`ям та пунктів 2.4 - 2.6 Положення) розраховується як один місяць служби за два місяці у віддалених місцевостях СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - зі строків, зазначених у цьому пункті.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян проходження військової служби у віддалених місцевостях СРСР зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби у віддалених місцевостях СРСР зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець проходив службу у віддалених місцевостях СРСР, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за два.

Згідно доданої до позову довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 лютого 2025 року № 3/852 у період з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року ОСОБА_1 проходив військову службу у віддаленій місцевості СРСР.

Так, в період з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року, позивач як військовослужбовець, який проходив службу у віддаленій місцевості СРСР, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 лютого 2025 року № 3/852, ненадання якої разом із заявою про перерахунок пенсії орган пенсійного фонду у відзиві на позов не спростовує, а відтак суд приходить до висновку, що військова служба у віддалених місцевостях СРСР протиправно не зарахована відповідачем один місяць служби за два до страхового стажу позивача.

В той же час, з огляду на те, що із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зарахуванням вищезазначених періодів військової служби у пільговому обчисленні позивач звернувся до відповідача 25 лютого 2025 року, то такий перерахунок з урахуванням Порядку № 22-1 після зарахування періоду роботи в пільговому обчисленні має бути здійсненний із дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, а не з дати її призначення як вказує у позові позивач.

Суд відхиляє покликання відповідача на те, що подана заява позивача не відповідає формі, встановленій Порядком № 22-1 та зазначає, шо остання, з огляду на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10 березня 2025 року за № 3719-3239/П-02/8-0800/25 за своєю суттю є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника.

Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Згідно частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідний розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Таким чином, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із урахуванням до трудового (страхового) стажу позивача періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до трудового (страхового) стажу періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці, починаючи з 25 лютого 2025 року (дати звернення із заявою про перерахунок пенсії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 1211,20 грн. стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області у сумі 605,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають у відмові в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із урахуванням до трудового (страхового) стажу позивача періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до трудового (страхового) стажу періоду проходження військової служби з 08 жовтня 1987 року по 30 вересня 1991 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за два місяці, починаючи з 25 лютого 2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов