Рішення № 130900638, 09.10.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7090/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі-відповідач) у якому просить: 1)визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком у зв?язку з проведенням зустрічної перевірки стажу роботи та нарахування заробітної плати; 2)зобов?язати ГУ ПФУ в Закарпатській області відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до Рішення 071950005438 від 26.06.2025 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ; 3)витребувати у відповідача ГУ ПФУ в Закарпатській області Рішення 071950005438 від 26.06.2025 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , та документи на підставі яких було прийнято дане рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в серпні 2025 року позивачка отримала лист представника відповідача, а саме службові записки за змістом яких ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомляє позивачку, що на підставі Службових записок працівників ПФУ позивачці припинено виплату пенсії «до з`ясування» обставин, проведення зустрічної перевірки стажу роботи та нарахування заробітної плати згідно довідки № 91 (а) від 10.06.2025 року та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з липня 2000 року по 05.02.2002 року.

Так, відповідач в особі начальника ГУ ПФУ в Закарпатській області на підставі Службових записок від 22.07.2025 року та від 05.08.2025 року, призупинив позивачці ОСОБА_1 виплату призначеної їй пенсії за віком, тобто зупинив дію Рішення № 071950005438 від 26.06.2025 року про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

За цих підстав, позивачка з червня 2025 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області як одержувач пенсії, однак пенсію за віком не отримує.

Позивач, вважає, що вказані дії відповідача є неправомірними і рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком з 26.06.2025 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

З метою своєчасного та якісного опрацювання електронних пенсійних справ, які призначаються в рамках централізації та для недопущення переплат чи недоплат пенсійних коштів спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перевірку первинного призначення пенсійної справи №071950005438 ОСОБА_1 . Стаж роботи ОСОБА_1 обчислений на час прийняття рішення, становить 32 роки 27 днів.

Відповідач у відзиві зазначив, що при перевірці було виявлено, що при первинному призначенні пенсії, які призначаються в рамках централізації ОСОБА_1 було зараховано період роботи згідно довідки № 91(a) від 10.06.2024р. та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з 01.07.2000р. по 05.02.2002р., що суперечить листу - роз`ясненню Пенсійного Фонду України № 2800-030102-9/44580 від 08.08.2023 року та статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядок підтвердження страхового стажу визначено статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Враховуючи вищевикладене було припинено виплату пенсії «до з`ясування» та проведення зустрічної перевірки стажу роботи та нарахування заробітної плати згідно довідки № 91 (а) від 10.06.2025р. та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з липня 2000р. по 05.02.2002р. Також, згідно трудової книжки, робота в ТДВ «Селена» за період з липня 2000р. по 05.02.2002р. - відсутні дані СПОВ.

Отже, підсумовуючи вищенаведене та враховуючи відповідність дій Головного управління нормам чинного законодавства, котрим врегульовані наявні спірні правовідносини, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

07 листопада 2023 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком з 26.06.2025 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У подальшому, спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перевірку первинного призначення пенсійної справи №071950005438 ОСОБА_1 . При перевірці було виявлено, що при первинному призначенні пенсії, які призначаються в рамках централізації ОСОБА_1 було зараховано період роботи згідно довідки № 91(a) від 10.06.2024р. та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з 01.07.2000р. по 05.02.2002р..

У зв`язку з цим відповідачем було припинено виплату пенсії «до з`ясування» та проведення зустрічної перевірки стажу роботи та нарахування заробітної плати згідно довідки № 91 (а) від 10.06.2025р. та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з липня 2000р. по 05.02.2002р. Також, згідно трудової книжки, робота в ТДВ «Селена» за період з липня 2000р. по 05.02.2002р. - відсутні дані СПОВ.

Згідно розпорядження ГУ ПФ України в Закарпатській області по ЕПС 071950005438 від 23.07.2025 року, яке наявне у матеріалах пенсійної справи позивачки пенсію гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 припинено кодом « 9» до з`ясування з 01.06.2025 року.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, згідно службової записки щодо неможливості проведення перевірки на ТзДВ «Селена» забезпечити проведення перевірки достовірності документів для призначення (перерахунку) пенсій, виданих ТзДВ «Селена» код ЄДРПОУ 14311560, зокрема на громадянку ОСОБА_1 немає можливості.

Не погодившись із діями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, починаючи з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, не менше 32 років.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону від 09.07.2003 №1058-IV.

Згідно із пунктом «а» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) вказаного Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тобто, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 року по справі N 235/805/17, від 06.12.2019 року по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 року по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 року по справі № 242/2536/16-а.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням №071950005438 від 30.06.2025 призначено пенсію за віком. Стаж позивачки склав 32 роки 0 місяців 27 днів.

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивачки у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття на роботу у вищевказані підприємства та про звільнення з роботи, а також усі записи засвідчені підписами та скріплені печатками.

Суд вказує, що з документів, поданих позивачкою разом із заявою про призначення пенсії, вбачається, що у позивачки був наявний страховий стаж понад 32 роки.

З матеріалів справи встановлено, що виплату пенсії позивачці припинено оскільки періоди роботи позивачки зараховані згідно довідки № 91 (а) від 10.06.2025р. та трудової книжки в ТДВ «Селена» за період з липня 2000р. по 05.02.2002р, що суперечить листу-роз`ясненню Пенсійного фонду України №2800-030102-9/44580 від 08.08.2023 року та статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у зв`язку з неможливістю пенсійного органу здійснити перевірку первинних документів на підприємстві ТзДВ «Селена» пенсію позивачці не поновлено.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин здійснення відповідачем дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б підтвердити страховий стаж позивачки на підприємстві ТзДВ «Селена», натомість, прийнято рішення про припинення виплати пенсії позивачці.

Відповідач при цьому не подає жодних пояснень щодо підстави припинення виплати пенсії позивачці та не надає жодних документів на підтвердження подання позивачем недостовірних даних.

Суд в свою чергу зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж особи є трудова книжка. Трудова книжка позивача не містять жодних виправлень або підчищень, які б могли свідчити про підроблення записів, доказів протилежного до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, відповідач приймаючи розпорядження №071950005438 від 23.07.2025 року не встановив жодної з обставин, з якою закон пов`язує обов`язок прийняття пенсійним органом рішення про припинення виплати пенсії, та не обґрунтував належним чином це розпорядження такою обставиною.

Суд вказує, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (ч.2 ст.45 Закону №1058-ІV).

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.47 Закону №1058-ІV).

Закон № 1058 не передбачає будь-яких інших підстав зупинення або непоновлення виплати вже призначеної пенсії, крім тих, що визначені у ст.49 вказаного закону як підстави припинення виплати пенсії

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом

Згідно ч.2 ст.49 Закону № 1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

У ст.113 Закону №1058-ІV зазначено, що Держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках. Держава створює умови для функціонування страхових організацій і гарантує дотримання ними законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, які отримують довічні пенсії відповідно до закону. У разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі - Порядок №22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 Порядку №22-1 передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Судом встановлено, що виплату пенсії позивачу призупинено з 01.06.2025 року «до з`ясування» у зв`язку з проведенням зустрічної перевірки стажу роботи та нарахування заробітної плати. Водночас суд звертає увагу на те, що ст.49 Закону №1058-ІV такої підстави для припинення виплати пенсії не встановлено.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №071950005438 від 23.07.2025 року про припинення виплати пенсії прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі наведеної правової норми вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права Позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Статтею 245 частиною 2 пунктом 10 КАС України передбачено, що суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №071950005438 від 23.07.2025 року про припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.06.2025 року.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Суханов та Ільченко проти України, №№ 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, не виплачуючи позивачеві пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України,23759/03, 37943/06, § 33, рішення від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що розпорядження про припинення позивачу виплати пенсії прийнято відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому розпорядження по ЕПС №071950005438 від 23.07.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню та необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити виплату пенсії позивачці за віком з 01.06.2025 року, тобто з моменту припинення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по ЕПС №071950005438 від 23.07.2025 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.06.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії за віком з 01.06.2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору