Рішення № 130899850, 10.10.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 рокуСправа №160/25731/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

10.09.2025 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 11.03.2022 по 27.07.2022), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу встановлена третя група інвалідності та 65% стійкої втрати працездатності внаслідок професійного захворювання. Позивач вважає, що при розрахунку суми страхової виплати протиправно не виключено із розрахунку середньої заробітної плати період, за який позивач фактично не працював з поважних причин, а саме з 11.03.2022 по 27.07.2022 у зв`язку із введенням простою на підприємстві обумовленого введенням воєнного стану в Україні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали від 11.09.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

18.09.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для призначення позивачу страхових виплат проведено відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266. Середньомісячній заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому визначався згідно з п. 9 ст. 42 Закону 1105, Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 та «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами і доповненнями, далі-постанова Кабінету Міністрів України № 1266), які чинні на момент призначення страхових виплат. Відповідно до п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). Пункт 13 Порядку № 1266 визначає, що середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності. Розрахунковим періодом, за який позивачу обчислено середню заробітну плату, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, тобто з січня 2023 року по лютий 2024 року включно.

Також зазначено, що Відділом призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були призначені та нараховані страхові виплати а саме, одноразова допомога в розмірі 36400,00 грн та щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі 15842,80 грн, відповідно до статті 36 Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX Про внесення змін до Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що позивач працював на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у шкідливих умовах праці водієм автотранспортних засобів в кар`єрі, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 343 від 09.03.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 10.03.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 397 від 31.03.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.04.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла у зв`язку зі збройною агресією проти України, та введенням в країні правового режиму воєнного стану, через зниження фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 490 від 28.04.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.05.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 603 від 30.05.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.06.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні через військову агресією Російської Федерації проти України та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Відповідно до наказу ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» № 709 від 29.06.2022 на ПрАТ «ПІВНГЗК» оголошено простій з 01.07.2022 у зв`язку з надзвичайною ситуацією, що виникла в країні через військову агресією Російської Федерації проти України та зниженням фактичного об`єму виробництва по структурним підрозділам комбінату, а також у зв`язку з зупинкою частини технологічного обладнання.

Розпорядженнями №118, №120, №129, №136, №148 передбачено, що працівники на період простою перебувають вдома, але у робочі дні за графіком їх роботи їм необхідно бути готовими розпочати роботу у разі отримання відповідних комунікацій від прямого керівника після закінчення простою.

Відповідно до довідок МСЕК від 15.04.2024 серії 12 ААА № 144447 та серії 12 ААГ №573579 позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65% та третя група інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання, інвалідність встановлена безстроково.

24.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячної страхової виплати з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 11.03.2022 по 11.08.2022 у зв`язку із простоєм, оголошеним на підприємстві, розрахунок середньої заробітної плати провести виходячи із періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві.

Відповідач листом №38094-28592Ч-01/8-0400/25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або вини працівника). Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу у повному обсязі та перераховуються на особистий рахунок позивача, відкритий в АТ «ПУМБ» своєчасно.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача, при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Далі- Закон № 1105-XIV) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 30 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються, в тому числі із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону № 1105-XIV щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню щороку, з 1 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому з дати встановлення професійного захворювання.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк здійснення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого під час наступного огляду МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до уповноваженого органу управління. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (Далі - Порядок № 1266).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 КЗПп України простій це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Як установлено судом, позивачу встановлена третя група інвалідності та 65% стійкої втрати працездатності внаслідок професійного захворювання безстроково.

Водночас, з матеріалів справи також вбачається, розрахунковим періодом, за який обчислено середню заробітну плату, є період з 11.03.2022 по 11.08.2022.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області був проведений розрахунок,призначено та виплачено позивачу щомісячну страхову виплату в розмірі 15 842, 80 грн.

Крім цього, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем був визначенийсередньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому з урахуванням часу простою на підприємстві, у зв`язку з російською військовою агресією, оскільки на думку відповідача, простій не відноситься до поважних причин та не може бути виключений з розрахункового періоду.

Наказами ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» №343, №397, №490, №603, №709 та розпорядженнями №118, №120, №129, №136, №148 підтверджено, що з 11.03.2022 по 11.08.2022 на підприємстві був встановлений простій в роботі та відповідальні особи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану на період простою перебувають вдома, але у робочі дні за графіком їх роботи їм необхідно бути готовими розпочати роботу у разі отримання відповідних комунікацій від прямого керівника після закінчення простою.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Отже, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України оголошений ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» простій, є для позивача тимчасовим невиконанням роботи та вимушеним невиходом на роботу у період з 11.03.2022 по 11.08.2022, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин.

Тому, період з 11.03.2022 по 11.08.2022 має бути виключений з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати позивача.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211 грн 20 коп.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 22.08.2025 №38094-28592/Ч-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов`язаних з простоєм, оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 , з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою (з 11.03.2022 по 27.07.2022), оголошеним на ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез