Ухвала суду № 130897370, 10.10.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 375/1834/17 Провадження № 1-кп/358/38/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, кримінальне провадження (справа № 375/1834/17, провадження № 1-кп/358/38/25) щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора ТОВ «Сетагро транс», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 32016110000000024 від 31.05.2016, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді директора підприємства ТОВ «Сетагро транс», у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на займаній посаді, розпоряджаючись майном та фінансами вказаного підприємства, тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи покладені на нього права і обов`язки щодо дотримання вимог законодавства про оподаткування, правильності нарахування та своєчасності сплати податків, діючи умисно, протиправно здійснив ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах,

Так, ОСОБА_4 , 21.09.2015 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи, що від ТОВ «Азіндор» для ТОВ «Сетагро транс» поставок мінеральних добрив не здійснювалося, діючи з метою зменшення податкового навантаження та ухилення від сплати податків подав, у електронному вигляді до Рокитнянського відділення Броварської ОДПІ ТУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим посиленим сертифікатом ЕЦП (картка приєднання № 39510481 від 06.01.2015 до Договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису ТОВ «Сетагро транс»), раніше складену Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року № 9195419330 та Додаток №5 до даної Декларації, до яких умисно включив операції з постачання товарів від ТОВ «Азіндор» для ТОВ «Сетагро транс», відобразивши в сумі податкового кредиту підприємства суму ПДВ по видаткових накладних ТОВ «Сетагро транс» у розмірі 3 682 422,27 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

09 жовтня 2025 року під час судового розгляду справи захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК - у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №32016110000000024 від 31.05.2016 року закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Своє клопотання сторона захисту мотивує тим, що як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №32016110000000024 від 31.05.2016 інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 212 КПК України, вчинене 21.09.2015.

Санкція ч. 3 ст. 212 КК України, в редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення, передбачала покарання у вигляді штрафу в розмірі від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до ст. 12 КК України у редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, є тяжким злочином.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Чинні положення ч. 5 ст. 12 КК України у редакції Закону від 22.11.2018 № 2617- VIII також відносять дане правопорушення до тяжкого злочину.

Чинні положення п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції Закону від 22.11.2018 № 2617-VIII передбачають, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, термін притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України на даний час сплив.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав клопотання свого захисника та просив кримінальне провадження щодо нього закрити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав за можливе задовольнити клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК - у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки дане клопотання належним чином обгрунтоване та суд має розглянути його невідкладно.

Вирішуючи клопотання сторони захисту суд враховує наступні положення кримінального та кримінального процесуального кодексів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюється виключно судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. При цьому ч. 3 ст. 5 КК України регламентовано, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до ст. 12 КК України у редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, є тяжким злочином.

Відповідно до чинної ст. 12 КК України у редакції Закону від 22.11.2018 № 2617-VIII, зазначене кримінальне правопорушення віднесене до тяжких злочинів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Чинні положення п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції Закону від 22.11.2018 № 2617-VIII передбачають, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, термін притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України на даний час сплив.

За частиною третьою статті 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 положення ч. 3 ст. 285 КПК України, на що обвинувачений заявив, що він не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 17.06.2020 року №598/1781/17 (13-47кс20) звернула увагу на те, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (закінчення строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частина 2 ст. 49 КК України); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості. Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке було вчинене 21 вересня 2015 року.

Також суд враховує, що в період з 21.09.2015 по 09.10.2025 обвинувачений ОСОБА_4 в розшуку не перебував, провадження по справі не зупинялося, від досудового розслідування та суду не ухилявся.

З огляду на наведене, з часу вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення минуло більше десяти років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

З`ясувавши позицію сторін, розглянувши справу у межах висунутого обвинувачення суд з урахуванням встановлених обставин справи вважає, що клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження є обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Також, в межах кримінального провадження прокуратурою Київської області в інтересах Головного управління ДФС у Київській області заявлено цивільний позов на загальну суму 3682422,27 грн.

Так, Верховним судом в постанові від 23.06.2022 у справі 204/2626/21 зазначено що із системного аналізу КПК та КК слідує, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті.

Під час направлення обвинувального акту до суду сторона обвинувачення зазначила розмір витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 47 839,22 грн.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 12.09.2022 у справі 203/241/17 вказала, що основним нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність експерта, окрім КПК, є Закон України «Про судову експертизу» та Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом МЮУ № 53/5 від 08.10.1998.

Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) залучення експерта саме стороною захисту.

Ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення судових експертиз відповідно не підлягають стягненню з ОСОБА_4 та покладаються на державу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284 ч. 2 п.1, 285 ч. 1, 286 ч.ч. 1, 4, 350, 369, 373 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України на підставі пункту четвертого частини першої статті 49 КК - у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №32016110000000024 від 31.05.2016 року закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Скасувати арешт майна вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.05.2016 у справі №760/8072/16- к.

Скасувати арешт документів, вилучених 11.07.2017 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.07.2017 у справі №760/7972/17.

Скасувати арешт із забороною відчуження, накладений на будинок з надвірними будівлями за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Козацька (колишня Радянська), б. 50, реєстраційний номер майна 19854306, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі №760/23734/17.

Позовну заяву від 22.11.2017, заявлену прокуратурою Київської області в інтересах Головного управління ДФС у Київській області, залишити без розгляду.

Процесуальні витрати по справі понесені на залучення експертів у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя ОСОБА_1