Рішення № 130896747, 10.10.2025, Коропський районний суд Чернігівської області

Справа №735/632/25

Провадження по справі № 2/735/241/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 жовтня 2025 року селищеКороп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-щаКороп впорядку спрощеногопозовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі 5 000 грн щомісячно, але не більше ніж до досягнення 23 років та судових витрат.

Ухвалою судді від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи.

03.06.2025 представником відповідача адвокатом Переверзєвим О.О. подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково і оскільки аліменти одержані на дитину є власністю дитини, а їхня дитина тим більше є повнолітньою, тому доцільним і справедливим буде стягнення аліментів з відповідача на користь повнолітнього ОСОБА_4 , а не на користь матері. Просить задовольнити вимоги частково та стягнути аліменти на користь сина на його утримання на період навчання.

13.06.2025 третьою особою ОСОБА_3 до суду подана позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітньтого сина, який продовжує навчання. Позовні вимоги обгрунтовує, тим, що позивач є повнолітнім і самостійно розпоряджається коштами, які пересилає батько на його особистий рахунок, проживає окремо від матері ОСОБА_1 , а саме в м. Кельці, Польської Держави, де і навчається, а тому вважає доцільним та справедливим буде стягувати аліменти із відповідача на його користь на утримання у розмірі 5 000 грн.

Позивачка та її представник адвокат Зощенко В.В. у судове засідання не з`явились, проте представник подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Свій позов позивачка підтримує та просить задовольнити. У задоволенні позову третьої особи просить відмовити, оскільки повне матеріальне утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , здійснює самостійно. Крім того, за віком син не може самостійно утримувати себе та продовжувати навчання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнає позовні вимоги третьої особи у повному обсязі і просить задовольнити. У задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Свій позов підтримує.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України-доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які маютьзначення для вирішення справи; ч. 2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного Кодексу України, яка передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.

Суд встановив, що згідно копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 має повних 18 (вісімнадцять) років і є повнолітнім. Згідно довідки ОСОБА_6 , адреса: Проспект Тисячоліття Польської Держави, Кельці про продовження денної форми навчання іноземною особою від 24.03.2025, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був прийнятий на період з 01.10.2024 до 15.09.2027 на денне навчання першого ступеня, на спеціальність «Управління бізнесом» на платній основі та продовжує навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, суд враховує, що аліменти є власністю дитини, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків. Бере до уваги потреби дитини в коштах на навчання, харчування, придбання підручників, канцелярії (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 24.02.2016 року, справа № 6-1296цс15: "при визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження").

Судом встановлено той факт, що у зв`язку з навчанням, ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як позивачка так і відповідач, оскільки син сторін не має можливості працювати у зв`язку із денною формою навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного Кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Аналізуючи норми діючого законодавства у їх застосуванні до правовідносини, що склалися між сторонами, надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 з 01.10.2024 навчається та проживає в гуртожитку у Польській Державі, що підтверджується довідкою ОСОБА_6 від 28.04.2025, проте його мати ОСОБА_1 проживає в Україні, тому відсутні підстави вважати, що повнолітній син, який продовжує навчання, проживає з матір`ю, і суд на підставі ч. 3 ст.199Сімейного КодексуУкраїни відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина, який продовжує навчання.

Крім того, судом встановлено, що матеріальне утримання повнолітнього сина сторони здійснюють обопільно, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи питання розподілу судових вират між сторонами суд виходить із вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме: у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

У відзиву на позовну заяву представник відповідача адвокат Переверзєв О.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та стягнути на користь відповідача понесені останнім витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 28.05.2025, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням «Рябінін, Переверзєв та Партнери» в особі старшого текстора Переверзєва О.О., копію ордера, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 28.05.2025 про сплату коштів ОСОБА_2 адвокатському об`єднанню «Рябінін, Переверзєв та Партнери» в сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи, відсутність клопотання позивачки про зменшення розміру вказаних витрат через неспівмірність витрат з предметом спору, тому вимоги сторони відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Сімейного Кодексу України аліменти одержані на дитину, є власністю дитини.

Отже, дитина з 14 років має право самостійно одержувати та розпоряджатися аліментами від батьків.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 до відповідача про стягнення аліментів підлягають задоволенню, оскільки він є повнолітнім, продовжує навчання, проживає окремо, потребує у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням.

Досліджуючи такий критерій, як матеріальне становище платника аліментів, суд виходить з того, що відповідач є працездатний, протилежного суду доказу не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати на користь держави, а саме судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки доказів про звільнення від сплати судових витрат відповідач до матеріалів справи не надав.

Керуючись ст. ст. 179, 199, 200, 201 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 263-265, 354 - 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на його утримання у зв`язку з продовженням навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи стягнення з 02.06.2025 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10.10.2025.

Суддя: О.А. Балаба