Рішення № 130892913, 10.10.2025, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1230/25

Провадження № 2/131/428/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2025м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, зареєстрований в реєстрі за № 61175, виданий 11 червня 2021 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованості в розмірі 10 460 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що їй стало відомо про відкриття приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем виконавчого провадження № 66522952 щодо стягнення з неї коштів на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» на підставі зазначеного виконавчого напису.

ОСОБА_1 вважає, що процедура посвідчення виконавчого напису була порушена, оскільки кредитний договір № 931673 від 01 серпня 2020 року, на основі якого він був виданий, не був нотаріально посвідчений, а також відсутні докази направлення їй вимоги про виконання зобов`язань за цим договором. Крім того, позивач вказує, що розрахунок заборгованості не був наданий стягувачем, а при вчиненні виконавчого напису нотаріусом були застосовані нечинні норми права, що регулюють вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі.

Позивач стверджує, що заборгованість є спірною, і тому виконавчий напис не може бути підставою для стягнення коштів у примусовому порядку, у зв`язку з чим виникає необхідність визнати його таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 12 000 грн та судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду від 11.08.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач та треті особи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, заяв та клопотань суду не подали.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що основним документом, на підставі якого виникли правовідносини, є кредитний договір № 931673 від 01 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», права вимоги за яким згодом були послідовно відступлені ТОВ «ФК АЙКОНС».

11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 61175, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованості в розмірі 10 460 грн., з яких 9 260 грн. сума заборгованості за кредитним договором (прострочена заборгованість за сумою кредиту: 4000 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом: 5244 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом: 16 грн), а 1200 грн. збір за вчинення виконавчого напису (а.с. 14).

Приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. було відкрито виконавче провадження № 66522952 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 61175, виданого 11 червня 2021 року (а.с. 15-17).

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Переліку №1172 від 29.06.1999 р. (в редакції, що діяла до 22.02.2017 р.) було зазначено, що для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, приватному нотаріусу надаються наступні документи: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У відповідності до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.08.2019 р. у справі № 569/8884/17 зазначив, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 р. при розгляді цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

З даного приводу, суд звертає увагу, що у даному випадку відсутні належні правові підстави стверджувати про наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем у сумі 10 460 грн. станом на 11.06.2021 року, тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

В свою чергу, документом, який підтверджує безспірність заборгованості позивача, не може бути кредитний договір № 931673 від 01 серпня 2020 року.

Більш того, вказаний документ не містить відомостей про рух грошових коштів, розрахунку нарахованих відсотків, штрафних санкцій, з якого нотаріус мав би встановити, який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником. Натомість, на підтвердження факту безспірності заборгованості приватному нотаріусу мали б бути надані первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення ОСОБА_1 вимоги про виконання зобов`язання за кредитним договором, а також отримання останньою такої вимоги.

Також, з моменту прийняття постанови КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» і до 10 грудня 2014 р. була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. в справі № 826/20084/14 про визнання нечинним і скасування пунктів 1 та 2 постанови КМУ від 26.11.2014 р. № 662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При цьому, виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 61175 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 931673 від 01 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом 11.06.2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. в справі № 826/20084/14.

Відомості про те, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем кредитний договір № 931673 від 01 серпня 2020 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, в матеріалах справи відсутні, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 21 вересня 2021 р. у справі № 910/10374/17, згідно змісту якого вчинення виконавчого напису на підставі нотаріально не посвідченого кредитного договору є порушенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а отже самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, при цьому вони, в жодній мірі не спростовані належними та допустимими доказами останнього, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, так як позивач скористався правовою допомогою, про що свідчить договір № 28/07 про надання професійної правничої допомоги від 28.07.2025 (а.с. 18), акт №1 про прийняття-передачу наданих послуг від 04.08.2025 (а.с. 19-20), платіжна інструкція № P7HB-313К-1T42-Т7М4 від 04.08.2025 (а.с. 21), а тому, з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 12000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 18, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 10, 11, 81, 141, 209, 259, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 61175 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОНС" заборгованості у розмірі 10460 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОНС" на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОНС" на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

ВІДПОВІДАЧ: ТОВ «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ: 44334170, адреса: 01042, Київська обл., м. Київ, вул. Саперне Поле, 12.

ТРЕТЯ ОСОБА: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, адреса: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 8, офіс 301.

ТРЕТЯ ОСОБА: Приватний нотаріус Києво-Святошинський район нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2

Суддя: