Єдиний державний реєстр судових рішень Справа№938/1007/25
Провадження № 2/938/304/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №843093862 від 21.01.2022 року в розмірі 12484,52 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.01.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №843093862 на суму 12000 гривень. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8R8V4. При укладенні кредитного договору: - відповідач діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 12000 гривень 21.01.2022 року на банківську карту № НОМЕР_1 , яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 12 484,52 грн., яка складається з 10 721,86 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 762,66 грн. - заборгованість за несплаченими відсотків за користування кредитом.
Ухвалою суду від 17.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.
Від АТ КБ «ПриватБанк» до суду поступила витребувана інформація.
Представник позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника, позовні вимоги задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.7 зворот).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повторно повідомлений належним чином, зокрема судову повістку на 04.09.2025 року отримав 25.07.2025 року, судову повістку на 08.10.2025 року отримав 13.09.2025 року (а.с. 113), відзиву не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно зі ч. 1?ст. 223ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження- не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч.ч.4, 5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08.10.2025 року, є дата складення повного судового рішення 10.10.2025 року.
У ч. 1 ст. 280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 21.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 843093862 (а.с. 31 зворот - 35), за яким товариство зобов`язалось надати відповідачу кредит в розмірі кредитного лімімту на суму 12 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1.). Кредит надається строком на 98 днів від дати отримання кредиту позичальником (а.с.1.2); строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.1.3); нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п`ятдесят одна цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі Дисконтна процентна ставка) (п.1.4); на умовах, викладених в п. 1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі Базова процентна ставка) (п.1.5).
Відповідно до п. 1.6. умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості. За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають - 9139 грн 20 коп.; - орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 21139 грн 20 коп. (п.1.6.1).
У п.6 договору вказано реквізити сторін та зазначено про підписання договору одноразовим ідентифікатором позичальника (відповідача) MNV8R8V4.
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 12) ОСОБА_1 21.01.2022 року подав заявку на кредит, йому надано одноразовий ідентифікатор MNV8R8V4, який направлено на номер, вказаний позичальником, який ним введено 21.01.2022 року о 22.16.26 годин та 21.01.2022 року о 22.16.29 годин перераховано грошові кошти.
Згідно з платіжним дорученням від 21.01.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів відповідно до договору № 843093862 від 21.02.2022 року ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_2 хх-хххх-2245 (а.с.9).
Також згідно з інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.109), вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), також надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період 21.01.2022 року до 26.01.2022 року, яка містить зарахування на суму 12000 гривень.
Таким чином, позивачем довевдено факт укладення договору та перерахування грошових коштів.
У додатку №1 до договору № 843093862 від 21.02.2022 року зазначено графік платежів погоджений сторонами (а.с. 34 зворот).
У розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 843093862 від 21.02.2022 року (а.с. 41) за період з 21.01.2022 року до 05.05.2022 року вбачається що ОСОБА_1 04.02.2022 року сплатив 1278,14 гривень на погашення тіла кредиту та 1159,20 гривень на погашення процентів, та розмір його заборгованості становить 12484,52 гривень, з яких 10721,86 гривень тіло кредиту та 1762,66 гривень проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч.1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.66-69). Відповідно до п. 1.3. договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 1.2 цього договору перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 (дати підписання) цього договору та закінчується 28.11.2019 року (п. 8.1, п. 8.2).
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року, 31.12.2024 року (а.с. 71 зворот-78).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року (а.с. 64-65), укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 843093862 від 21.01.2022 року.
Із розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 40 зворот) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 843093862 від 21.01.2022 року складає 12 484,52 грн., яка складається з: 10 721,86 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 762,66 грн.- заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) 30.10.2023 року укладено договір факторингу № 30/1023-10 (а.с.58-60). Відповідно до п. 1.3. договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з умовами договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). Строк цього договору закінчується 31.12.2024 року (п.8.2).
Згідно реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» передав (факторові) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (а.с. 56 зворот-57), право вимоги до боржниківпозичальників клієнту на умовах передбачених договором, зокрема під порядковим номером 2916 право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 843093862 від 21.01.2022 року складає 12 484,52 грн., яка складається з: 10 721,86 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 762,66 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
04.06.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с. 51-54), відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», як фактор, зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта - товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора права заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п. 1.1-1.3).
Згідно реєстру прав вимоги №1 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передав (факторові) ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до боржниківпозичальників клієнту на умовах передбачених договором, зокрема під порядковим номером 5925 право вимоги до ОСОБА_1 за договором №843093862 від 21.01.2022 року у розмірі 12 484,52 грн., яка складається з: 10 721,86 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 762,66 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а.с. 49-50).
За таких обставин суд вважає, що у зобов`язанні за договором № 843093862 від 21.01.2022 року укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», а тому ТОВ «Юніт Капітал» має право на звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача за договором № 843093862 від 21.01.2022 року підлягає стягненню сума заборгованості, що становить 12 484,52 грн., яка складається з: 10 721,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 762,66 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Уст. 265 ЦПК Українизакріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України,
Так, згідно з ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат,пов`язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за звернення до суду, яка було оплачена ним із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі позовної заяви в електронній формі, яка становить 2422,40 гривень та підтверджується платіжною інструкцією №17674 від 11.07.2025 року (а.с. 8 зворот).
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ЮнітКапітал» суду надало:
- ордер від 05.06.2025 року на надання правничої допомоги ТОВ «Юніт Капітал» адвокатом Тараненко А.І. (а.с. 80 зворот);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 видано Тараненко А.І. (а.с. 81);
- довіреність від 05.06.2025 року видана ТОВ «Юніт Капітал» адвокату Тараненко А.І. (а.с. 35 зворот), якою уповноважено його бути представником товариства в будь-яких державних та недержавних органах, організаціях, установах, підприємствах, в тому числі в судових установах і органах примусового виконання судових рішень: в цивільних, господарських справах, у справах адміністративного судочинства, а також у виконавчому провадженні, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, стороні у виконавчому провадженні;
- договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.38-39), укладений між позивачем та АБ «Тараненко та партнери».
- акт прийому-передачі наданих послуг №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.36 зворот) наданих АБ «Тараненко та партнери» клієнту ТОВ «Юніт Капітал» на загальну суму 7000 гривень, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - 2 години 5000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 2 години 1000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 годин 500 гривень; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 година -500 гривень;
Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У ч. 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Даючи оцінку зазначеним доказам, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст.137,141,258,259,265,268 ЦПК України,-
УХВАЛИВ :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором №843093862 від 21.01.2022 року в розмірі 12484 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 52 копійки, з яких 10721 (десять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 86 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 66 копійок - заборгованість за відсоткам за користування кредитом.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса місця знаходження: вул. Рогнідинська, будинок 4, ЛІТЕРА А, офіс 10, місто Київ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН
Судове рішення № 130892085, Верховинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 938/1007/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: