Рішення № 130886385, 10.10.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1141/25 Провадження № 2/613/609/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/1141/25, пров. №2/613/609/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного - Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного - Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), про визнання батьківства, в якій просить: визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого від ОСОБА_2 ; виключити відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 69; до актового запису № 69 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, зазначивши : у графі « Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України та змінити дитині прізвище та по батькові.

Свої вимоги мотивує тим, що 03 березня 2013 року він мав нетривалі близькі стосунки з ОСОБА_2 , в той час як він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син - ОСОБА_3 , а тому у відповідності до вимог ст.122 Сімейного кодексу України батьком дитини записано ОСОБА_4 . На початку березня 2014 року мати дитини повідомила його, що він є біологічним батьком її дитини, котру вона народила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на сьогодні, дитина ОСОБА_3 проживає разом з ним у місті Дніпрі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, прохала їх задовольнити.

Представник третьої особи Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного - Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21 січня 2014 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 69.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00015804981 від 16 вересня 2015 року, відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно із ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Рішення щодо визнання батьківства або встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року в справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зроблено висновок, що: «відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності.

Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 48293 від 29 травня 2025 року Медико-генетичного центру «МАМА РАРА», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99, 999999%.

Таким чином біологічне батьківство позивача стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведено позивачем відповідним висновком молекулярно-генетичної експертизи.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані сторонами докази, висновки експерта, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, суд приходить до висновку про те, що позивач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим позов про визнання батьківства є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що суд визнав позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 69, про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 21 січня 2014 року, складеного Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, а саме: виключити відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини, зазначивши : у графі « Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України; змінити дитині прізвище з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та по батькові з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 10 жовтня 2025 року.

Суддя