Вирок № 130885124, 10.10.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1-кп/932/411/25

Справа 201/977/21

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

10 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд

міста Дніпра

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-16.10.2019 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки;

-29.05.2023 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020040650001682 від 18.09.2020,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, при наступних обставинах.

ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановлений час вступив у попередню змову з невстановленою особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, для вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи яка зазнала нападу (розбій).

12 вересня 2020 року, приблизно о 02 год. 20 хв., ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись в кафе «1000 і одна ніч», розташованого по АДРЕСА_2 , реалізуючи злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, побачивши потерпілого ОСОБА_6 , якого визначили як об`єкт свого злочинного посягання.

ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшли до потерпілого ОСОБА_6 . ОСОБА_5 наблизився до потерпілого та наніс йому один удар своєю лівою рукою в область обличчя, в результаті чого потерпілий не втримався на ногах та впав на землю, при цьому втративши свідомість, після чого невстановлена в ході досудового розслідування особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, нанесла потерпілому удар своєю правою ногою в область тулуба, в наслідок чого потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу з відносно задовільним стоянням уламків, трьох синців: на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій параорбітальній області з частковим переходом в скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняютьт короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день), а також внутрішньо-шкіряного крововиливу в проекції тіла правої ключиці; чотирьох синців: на передній поверхні правого плеча у нижній третині, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті на основній фаланзі 3-го пальця, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Після чого продовжуючи свої злочинні дії, згідно відведеної ролі, ОСОБА_5 , реалізуючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров?я особи яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, схилився над потерпілим ОСОБА_6 та заволодів мобільним телефоном марки «Honor 8X 64 GB», вартістю 3500 грн., який випав з рук потерпілого, зірвав з шиї потерпілого ланцюг виготовлений із золота 585 проби, вагою приблизно 14 г, довжиною приблизно 60 см, шириною 7 мм, вартістю 16865 грн. 38 коп. та забрав грошові кошти у сумі 2600 грн., тобто заволодів майном потерпілого на загальну суму 22965 грн. 38 коп.

Після чого, ОСОБА_5 , разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 22965 грн. 38 коп.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину ускоєнні кримінальногоправопорушення невизнав тапояснив,що кримінальнеправопорушення відноснопотерпілого ОСОБА_6 він невчиняв.З потерпілим ОСОБА_6 він незнайомий таніколи ранішеостаннього небачив.12.02.2020,в періодчасу з02год.00хв.по 03год.00хв.,у вказаномув обвинувальномуакті місцівін неперебував.До ньогов гостіприїхав братта тітка.В цейдень тачас вінзнаходився вдомаіз родиноюпо АДРЕСА_1 ,де мешкаєіз матір`ю. Цивільний позов не визнає. Просить ухвалити виправдувальний вирок.

Стороною обвинувачення на доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, до суду були надані наступні докази.

Показання потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 11.09.2020 на 12.09.2020 він з товаришем ОСОБА_7 знаходився в кафе «1000 і одна ніч», розташованого по вул.Січеславська Набережна, 29 Г в м.Дніпро. Приблизно о 02 год. 00 хв., зробивши замовлення, він вийшов на вулицю зателефонувати дружині. Біля 10 хвилин він розмовляв з дружиною. Потім підійшов обвинувачений ОСОБА_5 та вдарив його по носу кулаком. Від удару він упустив мобільний телефон, який тримав у руці, впав на спину, на декілька секунд втратив свідомість, після чого отямився та сів. В цей час його, ногою під ребро, вдарив товариш ОСОБА_5 . Він впав набік, на ліву сторону, скрутившись від болю. В цей момент у нього з карману дістали гроші та зірвали з шиї ланцюжок. Коли він почув, що зірвали ланцюжок, він піднявся та побіг за ОСОБА_5 та його товаришем, які направились до проїжджої частини. ОСОБА_5 кулаком ударив його в живіт. В цей момент під?їхав автомобіль Деу. ОСОБА_5 разом із товаришем сіли в автомобіль. Він намагався відкрити двері автомобіля, щоб домовитися про викуп ланцюжка, оскільки це був подарунок батька. ОСОБА_5 відкрив передні пасажирські двері та запропонував йому сісти в автомобіль. Однак, він злякався та відмовився. У ОСОБА_5 він побачив в руках свій мобільний телефон та ланцюжок. Потім обвинувачений та його товариш уїхали. Він повернувся до кафе, на сходах зустрів товариша, який викликав таксі та вони поїхали до дому. Точну кількість ударів назвати не може. Викрадені в нього речі йому повернуті не були. ОСОБА_5 своїми діями спричинив йому матеріальні збитки та моральні страждання. Просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь суму матеріальних збитків в розмірі 26699 грн. 36 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 1200 грн., на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 167 грн. 40 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 75000 грн.

Показання свідка ОСОБА_8 , який в суді пояснив, що ні з потерпілим ОСОБА_6 , ні з обвинуваченим ОСОБА_5 він знайомим не був. Обвинуваченого ОСОБА_5 він бачив, коли останнього возив на таксі у 2020 році. Він працював таксистом і отримавши виклик, після 00:00 ночі, приїхав до кафе «1001 і одна ніч» на набережній в м.Дніпро. До таксі йшло троє чоловіків. ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння, другий чоловік сів позаду, а третій не став сідати у машину. На його питання, ОСОБА_5 сказав, що третій не їде з ними. Він не пам`ятає, чи просив третій чоловік, щоб йому повернули речі. ОСОБА_5 в руках тримав мобільний телефон. Він відвіз обвинуваченого з товаришем на ліву сторону м.Дніпра.

Показання свідка ОСОБА_7 , який в суді пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_5 він раніше не знав. Потерпілий ОСОБА_6 його товариш. У вересні 2020 року він зустрівся з ОСОБА_6 в центрі міста та вони пішли в кафе «1000 і одна ніч», розташованого по вул.Січеславська Набережна в м.Дніпро. Вони зробили замовлення і ОСОБА_6 вийшов на вулицю зателефонувати дружині. Його не було приблизно 10 хвилин. Він вийшов на вулицю, щоб перевірити, де він дівся. Він побачив, як ОСОБА_6 били біля дерева два хлопця. Обвинувачений ОСОБА_5 вдарив його рукою, куди саме не пам`ятає. ОСОБА_6 упав. Після чого інший хлопець, який був невисокого зросту, вдарив його ногою. ОСОБА_6 намагався встати, однак вони його продовжували бити. Потім вони його обшукали, забрали речі та побігли в напрямку дороги. Він бачив, що ОСОБА_6 направився за нападниками і підійшов до якогось автомобіля. Однак подробиць він не бачив, бо було далеко. ОСОБА_6 повідомив йому, що у нього забрали телефон, золотий ланцюжок та гроші.

Показання свідка ОСОБА_9 , яка в суді пояснила, що вона працює в ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» завідувачем відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Державної спеціалізованої установи» Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР». Нею була проведена судово-медична експертиза №3269е від 30.11.2020. Для проведення судово-медичної експертизи було надано: витяг з ЄРДР; завірену копію висновку спеціаліста судово-медичного експерта №2614 від 17.09.2020; завірену копію консультативного висновку спеціаліста ЛОР лікаря КНП "МКЛ №8" ДМР" від 17.09.2020; копію протоколу допиту ОСОБА_6 від 17.09.2020. При огляді потерпілого ОСОБА_6 , 17.09.2020, було виявлено у останнього тілесні ушкодження у виді: трьох синців: на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій параорбітальній області з частковим переходом в скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області; внутрішньо шкіряного крововиливу в проекції тіла правої ключиці; чотирьох синців: на передній поверхні правого плеча у нижній третині, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті на основі фаланзі 3-го пальця. Відповідно до представленої копії консультативного висновку спеціаліста ЛОР лікаря КНП "МКЛ №8"ДМР" у нього був клінічно встановлений діагноз: "закритий перелом кісток носу зі зміщенням уламків", однак на момент проведення судово-медичної експертизи рентгенівські знімки слідчим не надані, тому вищезазначений діагноз підтвердженню та оцінці по ступеню тяжкості не підлягає. На момент складання додаткового висновку експерта №31е від 05.01.2021, слідчим було надано: витяг з ЄРДР; завірену копію висновку експерта №3269е від 30.11.2020; копію протоколу допиту ОСОБА_6 від 17.09.2020; завірену копію консультативного висновку спеціаліста ЛОР лікаря КНП "МКЛ №8" ДМР" від 17.09.2020; копію опису рентгенівського дослідження кісток носу від 17.09.2020; рентгенівський знімок кісток носу №3310 від 17.09.2020 на ім`я ОСОБА_6 . З урахуванням додаткової медичної документації (рентгенівського дослідження) та результатів огляду 17.09.2020, у потерпілого було встановлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу з відносно задовільним стоянням уламків, трьох синців і ті самі ушкодження, які попередньо вказувались. Тобто на момент складання судово-медичної експертизи №3269е від 30.11.2020 не було надано рентгенівського знімку, що позбавило можливості підтвердити чи спростувати діагноз. Цей знімок був наданий при проведенні додаткового висновку експерта №31е від 05.01.2021. Додаткова експертиза була проведена на підставі постанови слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 05.01.2021.

А також письмові докази по справі, досліджені у судовому засіданні, а саме:

-висновок судово-медичної експертизи №2614 від 17.09.2020 та фототаблиця до нього, відповідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців на спинці носу та обох параорбітальних областях, внутрішньо-шкіряного крововиливу в проекції тіла правої ключиці, синців правої верхньої кінцівки, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. (а.с.11-12);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2020, відповідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав під №3 ОСОБА_5 , як особу яка 12.09.2020, приблизно о 02 год 20 хв., біля будинку 29Г по вул.Січеславська Набережна в м.Дніпро, з застосуванням насилля заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 (а.с.19-20);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2020, відповідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав під №1 ОСОБА_5 , як особу яка 12.09.2020, приблизно о 02 год 20 хв., біля будинку 29Г по вул.Січеславська Набережна в м.Дніпро з застосуванням насилля заволодів його майном (а.с.24-26);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2020, відповідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав під №4 ОСОБА_5 , як особу яка 12.09.2020, приблизно о 02 год 20 хв., сів в автомобіль «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 та до нього підбіг потерпілий ОСОБА_6 (а.с.40-42);

- висновок експерта №3714 від 11.11.2020, відповідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Honor 8X 64 GB» станом на 12.09.2020, з урахуванням зносу складає 3500 грн. 00 коп. (а.с.46-49);

- висновк судово-психіатричного експерта №404 від 12.11.2020, відповідно якого ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше й виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с.66-69);

- висновок експерта №3269е від 30.11.2020, відповідно якого при огляді 17.09.2020 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців: на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій параорбітальній області з частковим переходом в скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області; внутрішньо-шкіряного крововиливу в проекції тіла правої ключиці; чотирьох синців: на передній поверхні правого плеча у нижній третині, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті на основній фаланзі 3-го пальця. Виявлені тілесні ушкодження на обличчі, тулубі та правій верхній кінцівці, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя, тулубу та правої верхньої кінцівки, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Відповідно до представленої копії консультативного висновку спеціаліста ЛОР лікаря КНП «МКЛ N?8» ДМР» у нього був клінічно встановлений діагноз: «закритий перелом кісток носу зі зміщенням уламків», однак на момент проведення судово-медичної експертизи рентгенівські знімки не надані, тому вищевказаний діагноз підтвердженню та оцінці по ступеню тяжкості не підлягає. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці на обличчі брудно-синюшного кольору на повіках, жовто-зелені по периферії, без чітких меж, на правій верхній кінцівці - сіро-зелено-жовтого кольору, без чітких меж; внутрішньо-шкіряний крововилив блідо-коричневого кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 4-6 діб до моменту огляду, тобто вони могли бути отримані і в термін на який вказував обстежений та вказано слідчим у постанові. (а.с.73-75);

-висновок експерта №3991 від 01.12.2020, відповідно якого ринкова вартість ланцюга, виготовленого із золота 585 проби, вагою приблизно 14 г, довжиною приблизно 60 см, ширина 7 мм, станом на 12.09.2020 з урахуванням зносу складає 16865 грн. 38 коп. (а.с.80-84);

-протокол проведення слідчого експерименту від 28.12.2020 та фототаблицею до нього, відповідно якого потерпілий ОСОБА_6 показав та розказав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень 12.09.2020 (а.с.86-94);

-протокол проведення слідчого експерименту від 28.12.2020 та фототаблицею до нього, відповідно якого свідок ОСОБА_7 показав та розказав механізм спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 12.09.2020 (а.с.95-102);

-висновок експерта №31е від 05.01.2021, відповідно якого з урахуванням додатково наданої медичної документації (рентгеівського дослідження) та при огляді 17.09.2020 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу з відносно задовільним стоянням уламків, трьох синців: на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій параорбітальній області з частковим переходом в скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області; внутрішньо-шкіряного крововиливу в проекції тіла правої ключиці; чотирьох синців: на передній поверхні правого плеча у нижній третині, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті на основній фаланзі 3-го пальця. Виявлені тілесні ушкодження на обличчі, тулубі та правій верхній кінцівці, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя, тулубу та правої верхньої кінцівки, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу з відносно задовільним стоянням уламків, трьох синців: на спинці носу з переходом на бічні поверхні, у правій параорбітальній області з частковим переходом в скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області - відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров?я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Виявлені у нього тілесні ушкодження в області правої ключиці та обох верхніх кінцівок (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці на обличчі брудно-синюшного кольору на повіках, жовто-зелені по периферії, без чітких меж, на правій верхній кінцівці - сіро-зелено-жовтого кольору, без чітких меж; внутрішньо-шкіряний крововилив блідо-коричневого кольору), можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 4-6 діб до моменту огляду, тобто вони могли бути отримані і в термін на який вказував обстежений та вказано слідчим у постанові (а.с.107-109).

Також стороною обвинувачення надані письмові документи: витяг з ЄРДР, постанови слідчого та прокурора, пояснення осіб, протоколи допитів свідків та підозрюваного, повідомлення про підозру ОСОБА_5 , матеріали щодо характеристики його особистості.

Інших доказів в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підтриманого прокурором, як стороною обвинувачення, суду не надано, клопотань щодо отримання додаткових доказів, у тому числі у порядку передбаченому ст.333 КПК України, стороною обвинувачення суду заявлено не було.

Стороною захисту на доведеність відсутності доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, до суду були надані наступні докази.

Покази свідка ОСОБА_11 , який в суді пояснив, що він адвокат та здійснював захист ОСОБА_5 на підставі договору. 19.01.2021 о 13:20 слідчий ОСОБА_10 в приміщенні Соборного відділення поліції м.Дніпра надав йому доступ до матеріалів кримінального провадження. Він з власного телефону «iPhone 14 Pro Max» здійснював фіксацію (фотографував) матеріали кримінального провадження. При цьому, у телефоні було увімкнено час та гіопозиція. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які були пронумеровані та прошиті, на аркуші 5 знаходилась постанова про визначення групи прокурорів, в якій була відсутня дата її складання та підпис прокурора. Дане порушення вимог КПК України він вказав у протоколі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Після того, як у нього закінчилися повноваження захисника, на прохання захисника ОСОБА_4 , він передав останньому сфотографовані матеріали кримінального провадження. Вони обсудили питання порушення органом досудового розслідування процедури. Потім стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_5 було замовлено експертизу мобільного телефону, на який він фотографував матеріали кримінального провадження. Для проведення експертизи він добровільно передав свій мобільний телефон стороні захисту.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено, наданий стороною захисту висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023, відповідно якого серед наявного інформаційного наповнення вбудованої пам?яті мобільного терміналу «Apple», назва моделі «iPhone 14 Pro Max», номер моделі «MQ9P3RX/A», серійний номер «DQJYMJ93HR», IMEL 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 виявлено 1 (один) графічний файл з назвою «IMG 2237.HEIC». Повний шлях розміщення файлу: «iPhone 14 Pro Max \Apple iPhone\nternal Storage\DCIM\202101». Дата створення файлу «Вівторок 19 січня 2021 року, 13.20 год». Збережені дані геопозиції (значення геолокації) - «48°27'19.78" (на момент проведення дослідження). Відповідно експертизи графічний файл з назвою «IMG 2237.HEIC» містить в собі фото постанови про визначення групи прокурорів (процесуального керівників) у кримінальному провадженні, яка не містить дати складання та підпису заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_12 .

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 , підтвердив свій висновок №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 та пояснив, що вказане дослідження він проводив по заяві захисника ОСОБА_4 , до якої був долучений мобільний телефон «iPhone 14 Pro Max». У своєму висновку він відповів на всі питання, які були поставленні захисником. Перед експертом не ставилося питання чи є досліджуваний файл оригіналом. Однак, при наявності тільки одного файлу, встановити чи є він оригінальним чи копією не можливо, бо не існує такої методики. Для такого дослідження потрібно два файли. При проведені дослідження файлу, який містився в мобільному телефоні, була встановлена дата його створення, дати зміни файлу не було. При проведенні експертизи або експертного дослідження обов`язки експерта є однаковими. Як в першому, так і в другому випадку, експерт несе кримінальну відповідальність за достовірність зроблених висновків, не зважаючи на те, чи був він про це попереджений.

Оцінивши всі зібрані у справі та безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, як кожний окремо так і в їх сукупності з точки зору їх допустимості, достовірності, належності, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Згідно з ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При цьому, згідно з ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановлені вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, визначених у ст. 374 КПК України.

В суді, захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 зазначив, що вважає обвинувачення відносно ОСОБА_5 недоведеним, оскільки під час відкриття матеріалів стороною обвинувачення, у відповідності до вимог ст.290 КПК України, яке проводилось адвокату ОСОБА_11 , який використовував власні технічні засоби, а саме мобільний телефон, шляхом фотографування, була виявлена постанова від імені заступника керівника Дніпровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_12 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020040650001682, яка не містила дати винесення та підпису, а тому її не можна вважати належно прийнятим процесуальним рішенням, а повідомлення про підозру не можна вважати таким, що здійснено уповноваженою особою та вважати вказану підозру пред`явленою. Захисник зазначає, що докази надані стороною обвинувачення не можуть братися до уваги, оскільки вони були здобуті в рамках незаконно проведеного досудового розслідування, без участі в ньому процесуального керівника.

Суд погоджуєтьсяз твердженнямзахисника обвинуваченого про недопустимість зібраних під час досудового розслідування доказів, у зв`язку з тим що вони були зібрані неналежним суб`єктом, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12020040650001682 від 18.09.2020 відносно ОСОБА_5 , останньому 12.11.2020 було повідомлено про підозру, 06.01.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а стороні захисту 19.01.2021 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12020040650001682 від 18.09.2020.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.01.2021, адвокат ОСОБА_11 ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження №12020040650001682від 18.09.2020відносно ОСОБА_5 шляхом фотографування, що не оспорюється стороною обвинувачення.

При цьому, під час ознайомлення адвокатом ОСОБА_11 було виявлено в матеріалах кримінального провадження постанову від імені заступника керівника Дніпровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_12 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020040650001682, яка не містила дати складання та була ним не підписана.

Відповідно до ч.1 ст.37 КПК України, якою регламентовано призначення та заміна прокурора, прокурор який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 та частиною третьою статті 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, що передбачено ч.6 ст.110 КПК України.

Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, суд вважає, що постанова про визначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст.36 КПК України, у конкретному кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і її підписання відповідною особою, що її винесла, що узгоджується із висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Наявність в матеріалах кримінального провадження, при наданні доступу 19 січня 2021 року до матеріалів кримінального провадження стороні захисту, постанови про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) у кримінальному провадженні, яка не містить у собі, а ні дати складання, а ні підпису особи, яка б її склала, підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.01.2021, в якому захисником ОСОБА_11 зазначено, що у наданих йому матеріалах кримінального провадження на аркуші 5 міститься постанова про визначення групи прокурора, яка не містить ні дати складання, ні підпису посадової особи, висновком експертного дослідження № ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023, відповідно якого на мобільному терміналі «Apple», назва моделі «iPhone 14 Pro Max», виявлено 1 (один) графічний файл, дата створення якого «Вівторок 19 січня 2021 року, 13.20 год», геолокація створення має координати «48°27'19.78", в якому міститься фото постанови про визначення групи прокурорів (процесуального керівників) у кримінальному провадженні, яка не містить дати складання та підпису заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_12 .

Таким чином, вбачається, що на час виконання вимог ст.290 КПК України у кримінальному провадженні №12020040650001682, а саме 19 січня 2021 року, постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020040650001682, в порушення вимог ст.ст.37, 110 КПК України, не містила дати винесення та підпису заступника керівника Дніпровської місцевої прокуратури №2, а тому зазначені в ній прокурори не мали повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, передбачених ст.36 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи наведене вказана постанова не мала породжувати відповідних правових наслідків, а саме: внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повідомлення про підозру, повідомлення про зміну підозри та надання прокурором ОСОБА_14 , який не мав передбачених ст.36 КПК України повноважень, доручення слідчому щодо надання доступу учасникам кримінального провадження до матеріалів досудового розслідування, та затвердження вказаним прокурором обвинувального акту.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_5 висунуто обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, тобто без дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури та за відсутності належних даних про повноваження прокурора ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12020040650001682, який затвердив обвинувальний акт.

У зв`язку з відсутністю законного повідомлення про підозру ОСОБА_5 , докази, які були надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , суд вважає недопустимими, так як вони були отриманні з істотним порушенням вимог процесуального закону.

Вказані порушення, допущені під час досудового розслідування, згідно зі ст.412 КПК України, є істотними, які виключають постановлення у справі обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Капо проти Бельгії» від 13 січня 2005 року зауважив, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі п.2 ст.6 Конвенції і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Якщо на підставі доказів, які розглядаються в кримінальному процесі, не виникає безсумнівного переконання в доведеності винуватості обвинуваченого, тобто, якщо докази спірні або допускають різне тлумачення, рішення має прийматися на користь обвинуваченого. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до положень п.2, п.3 ч.1 ст.284, п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у разі, якщо не доведено що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення та не встановлено достатні докази для доведеності винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання судом ухвалюється виправдувальний вирок.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що сторона обвинувачення не надала суду належні та допустимі докази для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, за стандартом поза розумним сумнівом.

Доводи прокурора, про те, що висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 є неналежним доказом, так як мобільний телефон, який був наданий експерту на дослідження, не був опечатаний, у зв`язку з чим експерт не мав повноважень проводити дослідження; експертом не проведено всебічне і повне вивчення властивостей досліджуваного об`єкту та не ініційовано питання щодо надання додаткових матеріалів для проведення дослідження; в порушення вимог КПК України, наказу Міністерства Внутрішніх Справ № 591 від 17.07.2017 Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, наказу Міністерства Юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку; стороні обвинувачення, в порушення вимог ст.290 КПК України, не було відкрито заяву, на яку посилається експерт, з якою звернувся адвокат ОСОБА_4 про проведення експертизи; в порушення ст.290 КПК України, вказане експертне дослідження не було відкрито потерпілому, не заслуговують на увагу.

Аргументи прокурора не грунтуються на положеннях кримінального процесуального закону і загальних засадах справедливого судового розгляду.

Право сторони захисту надати суду висновок експертного дослідження прямо передбачено ч.2 ст.101 КПК України.

Відповідно ч.2 ст.22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 тієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані.

Положення ч.2 ст.101 КПК України імплементувало в кримінальне процесуальне законодавство вимоги статті 6 § 1 та статті 6 § 3 (d)Конвенції про захист людини і основоположних свобод, яка передбачає, що «кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення».

Розглядаючи здійснення цієї гарантії у контексті експертних висновків, Європейський суд з прав людини зокрема зазначав, що правила допустимості доказів в деяких випадках можуть суперечити принципу рівності сторін та змагальній процедурі, та іншим чином підривати справедливість процесу.

Так, з метою оцінки достовірності експертного дослідження, судом був допитаний експерт ОСОБА_13 , який повідомив суд, що розуміє наслідки надання ним завідомо недостовірного висновку, та будучи попереджений судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, був підданий перехресному допиту учасниками кримінального провадження, під час якого підтвердив висновки експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 та повідомив, що при проведені дослідження файлу, який містився в мобільному телефоні, була встановлена дата створення файлу. Те, що файл змінювався, встановлено не було.

Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень є підзаконними актами, які регулюють внутрішню організаційну діяльність Експертної служби, і їх положення встановлюють внутрішньо-організаційні та технічні вимоги для забезпечення цілісності та збереження об`єктів під час експертного дослідження. Зокрема, норми Інструкція зорганізації проведеннята оформленняекспертних провадженьу підрозділахЕкспертної службиМіністерства внутрішніхсправ України щодо пакування об`єктів (Розділ І, п.9) та відмови у прийнятті неналежного об`єкта (Розділ ІІ, п.4) є регламентними заходами, що застосовуються всередині установи, але не встановлюють процесуальних підстав для визнання доказу недопустимим у кримінальному провадженні.

Відповідно до статей 86 та 87 КПК України, доказ може бути визнаний недопустимим лише у випадку його отримання з істотним порушенням вимог процесуального закону, що ставить під сумнів законність, належність та об`єктивність доказу. Порушення внутрішнього відомчого регламенту, яке не впливає на дотримання процесуальних норм, не може слугувати підставою для виключення доказу з матеріалів справи.

У даному випадку експерт прийняв об`єкт, який не був визнаний речовим доказом, і належно виконав обов`язок щодо фіксації стану об`єкта у висновку, передбачений Розділом VI, п. 2 Інструкції №591. Суд оцінює цей факт як свідчення сумлінності та прозорості дій експерта, який належним чином зафіксував усі умови та ризики, пов`язані з об`єктом дослідження, що забезпечує можливість оцінки достовірності висновку судом у комплексі з іншими доказами.

Суд зазначає, що адвокат не має повноважень самостійно пакувати або опломбовувати об`єкти дослідження, зокрема мобільні телефони. Такі дії належать до компетенції слідчого, експерта або іншого уповноваженого посадового працівника відповідно до вимог КПК України та внутрішніх регламентів експертної служби. Роль адвоката полягає у контролі за законністю та належністю дій щодо об`єкта, фіксації стану об`єкта при передачі експерту, а також у захисті прав клієнта у разі виявлення можливих порушень процесуальних норм.

Відсутність пломбування чи опечатування предмета дослідження саме по собі не свідчить про недійсність або недопустимість висновку експертного дослідження, так як у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували зміну стану телефону чи втручання у нього до моменту проведення експертного дослідження. Сторона обвинувачення не надала доказів, що телефон не відповідав предмету дослідження або що порушення порядку його надання експерту вплинуло на достовірність висновку.

Формальні вимоги до пакування об`єкта не є абсолютними критеріями допустимості доказу, оскільки головним завданням кримінального процесу є встановлення істини у справі. Надмірне формалізування процедур може призвести до необґрунтованого виключення доказів, що потенційно шкодить ефективності правосуддя та порушує баланс між законністю та реальними обставинами справи.

Також, посилання прокурора, як на підставу визнання висновку експертного дослідження, як неналежного доказу на те, що, в порушення вимог ст.290 КПК України, стороні обвинувачення, не було відкрито заяву, на яку посилається експерт, з якою звернувся адвокат ОСОБА_4 про проведення експертизи, та експертне дослідження не було відкрито потерпілому, є безпідставними, так як висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 був належним чином відкрито стороною захисту прокурору під час судового розгляду та відкрито потерпілому ОСОБА_6 , шляхом направлення йому на мобільний номер НОМЕР_4 , наданий потерпілим, на месенджер Telegram фотокопії дослідження. При цьому, як вбачається з наданого стороною захисту скріншоту мобільного телефону, потерпілий ОСОБА_6 отримав файл та повідомив, що ознайомився з ним.

Заява ж адвоката про проведення експертного дослідження є лише процесуальною підставою та ініціативним документом для проведення експертизи, вона не містить доказової інформації щодо обставин кримінального правопорушення, не є джерелом фактичних даних.

Оскільки сам висновок експертного дослідження був належним чином відкритий прокурору та потерпілому під час судового розгляду, право сторін на ознайомлення із ключовим доказом було повністю реалізоване. Відповідно, ненадання прокурору заяви-підстави не впливає на допустимість, належність, достовірність чи законність експертного висновку, якщо він відповідає іншим вимогам КПК України. Формальне посилання на невідкриття лише ініціативного документа не може бути достатньою підставою для визнання доказу сторони захисту недопустимим, що був належно відкритий для ознайомлення.

Слід зазначити, що під час тривалого розгляду справи прокурор не ставив під сумнів підстави проведення експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023. З метою всебічного та об`єктивного розгляду кримінальної справи, усунення неповноти судового розгляду та з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд поновлював судовий розгляд, для чого було викликано та допитано експерта ОСОБА_13 . Проте, навіть після виклику та допиту експерта, під час якого прокурор мав усі процесуальні можливості з`ясувати будь-які сумніви щодо підстав дослідження, прокурор не заявляв клопотань про надання або відкриття заяви, яка слугувала підставою проведення експертизи.

Висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 не суперечить матеріалам кримінального провадження, а саме протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.01.2021, в якому захисником ОСОБА_11 зазначено, що у наданих йому матеріалах кримінального провадження на аркуші 5 міститься постанова про визначення групи прокурора, яка не містить ні дати складання, ні підпису посадової особи. Та не суперечить показам допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який в суді пояснив, що він здійснював захист ОСОБА_5 на підставі договору. 19.01.2021 о 13:20, в приміщенні Соборного відділення поліції, йому було надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Він з власного телефону «iPhone 14 Pro Max» здійснював фіксацію (фотографував) матеріали кримінального провадження. При цьому, у телефоні було увімкнено час та гіопозиція. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які були пронумеровані та прошиті, на аркуші 5 знаходилась постанова про визначення групи прокурорів, в якій була відсутня дата її складання та підпис прокурора. Дане порушення вимог КПК України він вказав у протоколі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що наведені доводи прокурора є припущенням, вони не підтверджені жодними фактичними даними, а тому не можуть бути підставою для визнання висновку експертного дослідження неналежним доказом.

Враховуючи викладене та фундаментальні принципи кримінального процесу: змагальність сторін, право на захист, презумпцію невинуватості, суд приходить до висновку, що висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 є належним та допустимим доказом, який був отриманий у відповідності з вимогами діючого кримінально-процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого та підтриманого прокурором обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_5 підлягає виправданню за пред`явленим йому обвинуваченням.

Цивільній позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодуванняматеріальних збитків в розмірі 26699 грн. 36 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 1200 грн., витрат на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 167 грн. 40 коп. та моральної шкоди в розмірі 75000 грн. підлягає залишеннюбез розглядуна підставіч.3ст.129КПК України,згідно зякою,у разівиправдання обвинуваченогоза відсутністюв йогодіях складукримінального правопорушення,суд залишаєпозов безрозгляду.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, понесених стороною захисту на проведення експертного дослідження № ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 у сумі 4588 грн. 80 коп., шляхом стягнення їх з держави на користь матері обвинуваченого, суд вважає необхідним відмовити у відшкодуванні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.122 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, несуть сторони кримінального провадження, за клопотанням яких такі особи залучалися. Стаття 124 КПК України передбачає розподіл витрат у разі ухвалення обвинувального вироку.

З матеріалів справи вбачається, що експертне дослідження № ЕД-19/104-23/36871-КТ від 23.10.2023 було проведене за ініціативою сторони захисту з метою подання доказів на підтвердження позиції обвинуваченого, а не призначено слідчим, прокурором або судом у порядку, передбаченому ст.ст.242244 КПК України. При цьому, відповідно наданої квитанції платником за проведення експертного дослідження являється ОСОБА_4 . Таким чином, витрати на отримання вказаного експертного дослідження є процесуальними витратами саме сторони захисту, які вона, відповідно до ст.122 КПК України, несе самостійно і які можуть бути відшкодовані у цивільно-процесуальному порядку.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому йому та підтриманому прокурором обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України та виправдати його, у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 провідшкодування матеріальнихзбитків в розмірі 26699 грн. 36 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 1200 грн., витрат на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 167 грн. 40 коп. та моральної шкоди в розмірі 75000 грн., залишити без розгляду.

Речові докази:

-документи на мобільний телефон «Honor 8X 64 GB», чек НОМЕР_5 від 13.03.2019, рентгенівський знімок N? 3310 від 17.09.2020 та опис до нього на 1 арк, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Шевченківського районного суду ОСОБА_1

міста Дніпра