Рішення № 130885065, 10.10.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3520/25

(2/199/2920/25)

Рішення

Іменем України

09 жовтня 2025 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Кахикало А.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Ревякіна Н.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в м.Дніпро цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2025 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради (далі-відповідач), в якому просить: визнати причини пропуску строку прийняття спадщини поважними і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після померлої бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є спадкоємицею за законом після смерті батька та бабусі. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько, який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Бабуся, ОСОБА_3 , теж на момент смерті сина (батька позивача) була зареєстрована за вказаною адресою та фактично прийняла спадщину після смерті сина, але до нотаріальної контори не зверталася, право власності не переоформлювала. Зазначає, що з батьком була не в дуже граних відносинах, як і з бабусею, вона приховала факт смерті батька, про що дізналася лише після її смерті. 24.02.2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф на території України, вона зателефонувала бабусі та запропонувала разом з нею виїхати на західну частину України, але вона відмовилась і перестала взагалі з нею розмовляти. Позивач виїхала до м. Трускавець де і проживала до грудня 2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся, відкрилася спадщина у виді квартири за адресою АДРЕСА_1 . Про її смерть дізналася випадково, коли приїхала у м.Дніпро наприкінці грудня 2023 року, та заїхала провідати її. В цей час і дізналася про смерть батька. Звернувшись до нотаріуса 09.01.2024 року отримала дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій так як пропущено строк подання заяви на прийняття спадщини. Так як в неї не було коштів для звернення до суду, потім завагітніла, в цілях безпеки виїхала до західної частини України та повернулася перед пологами, звернулася до адвоката з метою складання даного позову. Оскільки строк для прийняття спадщини пропустила через необізнаність про смерть бабусі, просить визнати поважними причини та визначити додатковий строк.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, пояснила, що після розлучення спілкування з батьком погіршилось, з бабусею підтримували спілкування, проте вона приховала смерть батька в 2021 році. В 2022 році запропонувала їй виїхати в цілях безпеки, проте вона відмовилась. Проживала в м. Трускавець, після того як дізналася про смерть бабусі та смерть батька звернулася до нотаріуса. Соціальні служби займалися похованням бабусі.

08.05.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог позивача, відсутність поважних причин пропуску встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини. Також повідомлено, що бабуся позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була самотньою людиною, отримувала соціальну послугу «догляд вдома», вказано про відсутність допомоги з боку сусідів, рідних, друзів. У зв`язку з чим міською радою подано позов про визнання спадщини відумерлою, справа № 199/7043/24.

В судовому засіданні представник відповідача позицію викладену у відзиві підтримала, зазначила про відсутність поважних причин, що могли б перешкоджати позивачу подати заяву про прийняття спадщину нотаріусу або поштою чи іншим шляхом. Фактично після звернення до суду міської ради позивач почала цікавитись спадщиною, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18.06.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Галушки Оксани Володимирівни завірені належним чином копій спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.09.2025 року до суду надійшли копії спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заслухавши пояснення учасників по справ, та дослідивши письмові матеріали, встановлено наступне.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації АДРЕСА_2 . Батько ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб від 22.05.2024 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 20.07.2023 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Дніпро помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 06.12.2023 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Дніпро померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

28.12.2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Галушки Оксани Володимирівни із заявами про прийняття спадщини після смерті батька та бабусі (спадкові справи №44/2023 та № 45/2023).

09.01.2024 року нотаріусом прийнято постанову № 13/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 на частку квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

09.01.2024 року нотаріусом прийнято постанову № 14/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на частку квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачем долучено договір оренди житлового приміщення від 05.03.2022 року про оренду будинку за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідачем долучено до матеріалів справи відомості про надання з 01.03.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 соціальної допомоги, за рахунок бюджетних коштів. В картці визначення індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг вказано про розмір доходу: пенсія за віком 2671, 23 грн., Розділ сім`я та оточення: удова та відсутні відомості про наявність працездатних рідних або осіб, які відповідно до законодавства повинні забезпечувати отримувачеві догляд і допомогу. Надання соціальних послуг припинилось після смерті ОСОБА_3 .

Вирішуючи справу по суті позивних вимог, суд керується наступним.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 цього ж Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статей 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261, 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26 жовтня 2022 року в справі № 522/17925/16 (провадження № 61-1122св22), від 16 листопада 2023 року в справі № 523/4713/19 (провадження № 61-10052св23).

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року в справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Крім того, у постанові ВПВС від 26.06.2024 №686/5757/23 також зробили висновок, що спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк із часу відкриття спадщини.

Посилання позивача на тривале проживання в м. Трускавець не є доказом поважності причини, яка пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами в своєчасному поданні заяви нотаріусу. Надані докази не свідчать про безперервність проживання протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, та не відносяться до непереборних, об`єктивних, істотних труднощів, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, в тому числі і засобами поштового зв`язку.

Отже, позивачем не доведено поважність пропуску строку на прийняття спадщини.

З моменту смерті батька, а це мало місце 09.12.2021 минуло більше двох років та впродовж цього строку позивачем не вирішувалось питання щодо прийняття спадщини (саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, висновок постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 161/17389/23), після смерть бабусі 18.01.2023 року, минуло більше 10 місяців, а отже суд не вбачає поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини впродовж такого тривалого періоду, тим більше, що жодного належного та допустимого доказу в підтвердження цьому не надано, крім того саме на позивача в даному випадку покладається обов`язок доказування. З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенніпозовних вимогОСОБА_1 доДніпровської міськоїради провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.10.2025 року.

Суддя А.О. Кошля

10.10.2025