Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 07.10.2025
Справа № 504/4891/24
2/501/556/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізнес Позика») з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту №494432-КС-001 від 28.03.2024 у розмірі 82523,60 грн., з яких: 19000,00 грн. - тіло кредиту, 60673,60 грн. - прострочені відсотки, 2850,00 грн. - комісія. Також, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с.1-8).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір №494432-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 19000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15159869 процентів за кожен день користування Кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 19000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (яка Позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Однак, в порушення умов укладеного договору, відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 82523,60 грн., з яких: 19000,00 грн. - тіло кредиту, 60673,60 грн. - прострочені відсотки, 2850,00 грн. - комісія.
Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитом не погашає, позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивача просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.60), які повернуто з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, і особа вважається повідомленою.
Суд, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір №494432-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.17-31).
ТОВ «Бізнес Позика» 28.03.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №494432-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою, яку перийняв відповідач.
Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_2 , (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 19000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15159869 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 19000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів та випискою по рахунку клієнта.
ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 14.11.2024 утворилась заборгованість за Договором №494432-КС-001 про надання кредиту в розмірі 82523,60 грн., з яких: 19000,00 грн. - тіло кредиту, 60673,60 грн. - прострочені відсотки, 2850,00 грн. - комісія, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
На виконання ухвали суду від 25.06.2025 про витребування доказів, ПАТ «Банк Восток» повідомив, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , також надано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається зарахування 28.03.2024 коштів в сумі 19000,00 грн.
Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд в Постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за укладеним з банком договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов`язань, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
В порядку ст.141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №494432-КС-001 від 28.03.2024 у розмірі 82523,60 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 19000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 60673,60 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 130882611, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області) було прийнято 07.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/4891/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: