Постанова № 13088, 22.06.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2006 р. Справа № 1/197-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон

до Тарасівського дочірнього торгового об'єднання, Скадовський район

про стягнення 1462грн.50коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Саплєва О.В., дов. №01-12/5 від 10.01.2006р., гол. спец.

від відповідача - Продан Ф.В., дов. у справі

Херсонське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів м.Херсона ( далі відділення ФСЗІ) звернулось до суду з позовом про стягнення з Тарасівського дочірнього торгового об'єднання штрафу в сумі 1462,50грн. за неприйняття заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році по нормативах, встановлених чинним законодавством.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тими обставинами, що відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, встановленими Законом України від 05.07.2001 року, підприємство в 2005 році зобов”язано було забезпечити працевлаштування інвалідів у кількості 1 чоловіка, а фактично він не був працевлаштований.

Тому у відповідності зі ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон №875-XII від 21.03.1991р. із змінами і доповненнями станом на 15.06.2004р.) з урахуванням внесених до неї доповнень відповідач зобов”язаний відрахувати до відділення Фонду за невиконання ст.19 цього Закону штрафну санкцію в розмірі половини середньорічної заробітної плати на одного працюючого за кожне не створене робоче місце, так як на його підприємстві кількість працюючих складає 12 чоловік. Відповідно до п.3,4 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соцзахисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів штраф відповідач зобов”язаний був перерахувати до відділення Фонду не пізніше 15 квітня 2006р.

Відповідач проти позову не заперечує. Але, враховуючи важкий фінансовий стан, просить надати розстрочку виконання постанови на шість місяців та стягувати борг рівними частинами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до ст.ст. 19 та 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі, коли кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено цим нормативом, підприємства зобов”язані сплатити відділенням ФСЗІ штрафні санкції в сумі, яка визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному суб'єкті господарювання за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а при умовах чисельності працюючих на підприємстві від 8 до 25 чоловік, цей штраф визначається в розмірі половини середньої річної зарплати.

Згідно з поданою відповідачем відділенню Фонду державною статистичною звітністю за 2005р., яка затверджена наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року №338 форми № №10-П1, підприємством визначена середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб - 12 чоловік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначений 0,5, середньорічна зарплата штатного працівника - в сумі 2925грн. В цій звітності підприємством визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1462грн.

Суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягаючим задоволенню у повному обсязі за таких обставин.

Стаття 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року встановлює, що підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і господарювання , де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 19 цього Закону встановлено ( в редакції від 05.07.2001 року), що норматив робочих місць для інвалідів централізовано не доводиться, а визначається суб'єктом господарювання самостійно.

У випадку невиконання встановленого самостійно вказаного вище нормативу підприємство сплачує штрафні санкції.

Враховуючи, що розмір середньорічної зарплати на підприємстві у 2005 році складав 2925грн., а кількість непрацевлаштованих інвалідів становила 1 особу, розмір штрафних санкцій дорівнює 1462,50грн. (50%).

Відповідачем документально не підтверджено, що він звітувався перед Херсонським міським центром зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках в 2005р., в тому числі інвалідів. Це звітність за формою №3-ПН, яка затверджена наказом Держкомстату України 06.07.1998р. №244. Доказів того, що він інформував будь-яку службу, яка зазначена в ст.18 Закону №875-XII, про необхідність працевлаштування інваліда, відповідачем до справи не надано.

Позивачем до матеріалів справи надані листи Херсонського обласного центру зайнятості від 05.05.2006р. та відділу праці та соцзахисту населення від 25.04.2006р., з яких випливає, що відповідач в 2005р. не повідомляв ці органи про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не прийняті належні заходи щодо працевлаштування інвалідів, у тому числі, не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, порядок створення яких встановлений Порядком "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів".

З огляду на викладене суд задовольняє позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів щодо стягнення з Тарасівського дочірнього торгового об'єднання штрафу в сумі 1462,50грн. за нестворення в 2005р. робочого місця для працевлаштування інваліда.

Суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, враховуючи його важке фінансове становище.

Позивач проти цього також не заперечує.

На підставі викладеного, ст.19 та ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись статтями 94, 160-163, 263 КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тарасівського дочірнього торгового об'єднання, Херсонська область, Скадовський район, с.Тарасівка, вул.Леніна, 36-А, код ЄДРПОУ 24962614 (р.рахунок №26002353153 в Скадовському відділенні Ощадбанку №3254, МФО 342047) штраф за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005р. в сумі 1462грн. 50коп., одержувач: ВДК по м.Херсону, код 24104230, банк УДК Херсонської області, МФО 852010, р/рахунок 31215230500002, *; код ЗКПО 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 5-а.

3. Розстрочити виконання даної постанови на шість місяців: липень 2006р. -242,50грн., залишкові п'ять місяців по 244грн.

3. Виконавчий лист видати з заяви позивача з дня набрання постановою законної сили.

Суддя І.В. Губіна

повний текст постанови

підписаний ______