Постанова № 130878325, 09.10.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1321/25

Провадження № 3/513/755/25

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року Cуддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Служби безпеки України в Одеській області Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , помічника командира батальйону начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 31 грудня 2003 року,

за п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП,

у с т а н о в и в:

впродовж липня 2025 року по вересень 2025 року, у порушення вимог ч. 1, ч. 5 та ч. 8 ст. 21, ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 41, 42, 44 Порядку-939, не було вжито заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у в/ч НОМЕР_1 . ОСОБА_1 порушено письмове «Зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці» (у частині неухильного виконання вимог режиму секретності, та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю), а також, п. 116 Порядку-939, яким визначено обов`язки громадянина секретоносія, порушив законодавство у сфері охорони державної таємниці, за що передбачена відповідальність згідно з пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про розгляд справи, до суду не з`явився, причину неявки не повідомив. Відповідно до заяви, яка міститься в матеріалах справи, просив про розгляд справи за його відсутності, вину визнав.

Виходячи з ч.2 ст.268 КУпАП явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 212-2 КУпАП, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідним наказом командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 призначений на посаду помічника командира батальйону начальником служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з функціональними обов`язками помічника командира батальйону начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 , несе відповідальність за охорону державної таємниці під час проведення всіх видів секретних робіт, користування секретними документами та виробами, іншими матеріальними носіями секретної інформації, відвідування військової частини іноземними делегаціями, групами чи окремими іноземцями; недопущення витоку (просоченню) секретної інформації з обмеженим доступом будь-яким шляхом; контроль за організацію, своєчасне та правильне ведення секретного та спеціального діловодства.

Основними функціональними обов`язками помічника командира батальйону начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 є: організовувати навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 , діяльність яких пов`язана з державною таємницею, а також перевірку знання вимог керівних документів та нормативно-правових актів з питану державної таємниці; контролювати стан і організацію з питань охорони державної таємниці в військовій частині; додержуватися вимог чинного законодавства про державну таємницю тощо.

ОСОБА_1 із функціональними обов`язками помічника командира батальону начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 ознайомлений.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Служба безпеки України є спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці та відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну таємницю» має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони держтаємниці.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону України «Про державну таємницю», державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов`язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Надання дозволу здійснюється на підставі заявок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. З метою визначення наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спеціальні експертні комісії, до складу яких включати фахівців державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій за погодженням з їх керівниками. Результати спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, оформляються відповідним актом.

Порядок надання, переоформлення, зупинення та поновлення дії або скасування дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, форма акта спеціальної експертизи, форма дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, та категорії режиму секретності встановлюються Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року №939 (Порядок-939).

Пунктами 12-14 Порядку-939 регламентовано процедуру отримання спеціального дозволу, в тому числі призначення органом СБУ спеціальної експертизи, результати якої оформлюються актом спеціальної експертизи за формою згідно з додатком 2, який подається на розгляд керівнику органу СБУ для прийняття рішення.

З огляду на вказане, наданий суду витяг з акту спеціальної експертизи щодо наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, в НОМЕР_3 окремому протитанковому батальйоні (військовій частині НОМЕР_1 ), який містить висновок експертної комісії щодо виявлених порушень, є належним доказом по справі.

Згідно ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків, виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України (ст.28 Закону України «Про державну таємницю»).

Основними завданнями РСО є: а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації (ч.8 ст.21 Закону України «Про державну таємницю»).

Відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці (п. 6).

Об`єктом правопорушення за ст. 212-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 1-9 ч. 1 цієї статті (склад - формальний).

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці) (ч. 1 цієї статті); особливий (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці, і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. 2 цієї статті).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в військовій частині НОМЕР_1 , однак всупереч взятих на себе обов`язків щодо збереження режиму секретності громадянина України з доступом до державної таємниці та внаслідок порушення вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, ОСОБА_1 не вживав заходів щодо забезпечення та належного контролю за охороною державної таємниці.

Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, доказана протоколом про адміністративне правопорушення №60 від 19 вересня 2025 року, витягом з акту спеціальної експертизи щодо наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, в НОМЕР_3 окремому протитанковому батальйоні (військовій частині НОМЕР_1 ), витягом з наказу (по особовому складу) від 16 липня 2025 року за № 204, функціональними обов`язками помічника командира батальйону начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 , витягом з наказу (по стройовій частині) від 16 листопада 2024 року № 868, зобов`язанням громадянина України від 27 серпня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній визнає порушення деяких вимог Порядку 939.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, за ознаками: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Відповідно до заяви від 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 вину визнав, у судове засідання для надання пояснень не з`явився, будь-яких доказів або пояснень на спростування викладеного вище не надав.

Обираючи вид адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, вину визнав.

Щире розкаяння ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП є обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, визначених санкцією ч.1 ст. 212-2 КУпАП, а саме в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то він підлягає звільненню від сплати судового збору, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт. Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Звільнити ОСОБА_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К. Ю. Рязанова