Рішення № 130876212, 08.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39972/25-ц

пр. 2-8841/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання права власності на транспортний засіб,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», у якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ним набуто право власності на автомобіль марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , у зв`язку з виконанням умов договору фінансового лізингу № KGH0A!00000010442 від 22 липня 2020 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». Позивач зазначає, що після складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу було оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а також надано пакет документів для переоформлення автомобіля на ім`я позивача. Позивач зазначає, що звернувся до Регіонального сервісного центру з питання перереєстрації автомобіля на своє ім`я, проте отримав відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Таким чином, вказаний автомобіль перебуває у користуванні і володінні позивача, оскільки був переданий йому за умовами договору фінансового лізингу після його підписання, але розпоряджатись цим майном, незважаючи на виконання своїх зобов`язань за вказаним договором, він не може через реєстрацію цього майна за лізингодавцем - АТ КБ «ПриватБанк». Тому позивача просить визнати за ним право власності на вказаний автомобіль, оскільки іншим чином набути таке право він не може.

Ухвалою судді від 02 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

11 вересня 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень проти позову сторона відповідача зазначає, що лізингоодержувач вже є власником транспортного засобу і перереєстрація права власності на автомобіль не здійснюється Банком з метою уникнення відповідальності та невиконання будь-якого рішення суду. Указує на те, що банк не порушує та не оспорює права власності позивача на предмет лізингу.

15 вересня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд установив, що 22 липня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу № KGH0A!00000010442.

Відповідно до Додатку 1 до Договору фінансового лізингу № KGH0A!00000010442 специфікації майна, відповідач передає позивачу у лізинг транспортний засіб марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2.2. Договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця з виконанням договору, на умовах цього Договору.

По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов договору.

09 травня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано позивачем та довіреною особою Банку. Даним актом підтверджено, що всі зобов`язання сторін по Договору фінансового лізингу № KGH0A!00000010442 від 22 липня 2020 року були виконані належним чином, претензії у сторін відсутні, лізингоодержувач повністю сплатив Лізингодавцю всі платежі за договором Лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.

09 травня 2024року, складено акт приймання-передачі транспортного засобу марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 3541 (ТСЦ МВС № 3541) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім`я, проте отримав відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Судом встановлено, що відносини, які виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавцець зобов`язується відповідно до договору лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Судом встановлено, що сторонами виконано умови Договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено Договір купівлі-продажу предмету лізингу, оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 мало перейти до позивача з 09 травня 2024 року, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім`я позивача не виявилось можливим через те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачкою права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту її прав як споживача.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2757,60 грн.

Разом з тим, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 321, 328, 392, 627, 806 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг», статтями 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання права власності на транспортний засіб - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Volkswagen Touran, 2015 року випуску, номер кузова (шасі)/ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 2757,60 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001).

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2025 року.

Суддя О. Л. Бусик