Рішення № 130875930, 17.09.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19583/24

Провадження №: 2/755/1148/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просили визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключити з актового запису від 16 липня 2013 року № 2337 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, відомості про батька - ОСОБА_3 .

На обґрунтування позову зазначили, що позивач ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . У період шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року шлюб між сторонами розірвано. Також в рішенні встановлено, що подружжя певний період часу проживало окремо, не вели спільного господарства. ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила дитину - ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві складено актовий запис від 16 липня 2013 року № 2337 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , батьком зазначено ОСОБА_3 , оскільки дитина народилася до спливу 10 місяців від дня припинення шлюбу. Біологічним батьком дитини є ОСОБА_1 , що підтверджується висновком генотипоскопічного дослідження від 24 жовтня 2024 року № 45330-50066, складеним Медико-Генетичним центром «Мама Папа».

З посиланням на положення статей 128, 129, 134, 148, 145 СК України, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правила реєстрації актів цивільного стану України, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2, Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, позов просили задовольнити, визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису від

16 липня 2013 року № 2337 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, відомості про батька - ОСОБА_3 , внести зміни до актового запису від 16 липня 2013 року

№ 2337 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, а саме вказати прізвище дитини « ОСОБА_6 », у графі «батько» вказати - « ОСОБА_1 , громадянин України».

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21 січня 2025 року на 14 год. 00 хв, сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

19 грудня 2025 року (вхід. № ЕП-14503) на електронну адресу суду надійшла заява від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розгляд справи без участі представника третьої особи.

21 січня 2025 року підготовче засідання знято з розгляду, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Хромової О.О. Наступне підготовче засідання призначено на

20 лютого 2025 року на 12 год. 00 хв.

17 лютого 2025 року (вхід. № 8737) до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову. Відповідач зазначив, що йому було відомо, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є його дитиною, участі у її вихованні та утриманні він не брав. Також йому відомо, що батьком дитини є ОСОБА_1 . Щодо позбавлення батьківських прав не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Розгляд справи просив здійснювати без його участі.

20 лютого 2025 року (вхід. № ЕП-2027) представник позивачів - адвокат Герасимовська Н.М., подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Також 20 лютого 2025 року (вхід. № ЕП-2028) на електронну пошту суду від представника позивачів - адвоката Герасимовської Н.М., надійшла заява про допит свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 лютого 2025 року у підготовчому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено за необґрунтованістю. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20 березня 2025 року до 15 год. 00 хв.

20 березня 2025 року (вхід. № 15827) до суду надійшло клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Герасимовської Н.М., про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просила поставити такі питання: 1) Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення судово-генетичної експертизи просила доручити експертам ТОВ «Мама Папа», попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, просила покласти на позивача.

20 березня 2025 року сторони у підготовче засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Герасимовська Н.М., подала до суду заяву, в якій підтримала клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Розгляд клопотання просила здійснювати без її участі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Герасимовської Н.М., про призначення експертизи, призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено ТОВ Медико-генетичний центр «Мама Папа», провадження по справі на час проведення експертизи зупинено до отримання висновку експерта.

29 травня 2025 року від ТОВ Медико-генетичний центр «Мама Папа» до суду надійшов висновок експерта від 27 травня 2025 року № 47722 за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15 липня 2025 року на 12 год. 00 хв.

15 липня 2025 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат

Герасимовська Н.М., позов підтримала, заяв та клопотань по справі не має, проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином. 17 лютого 2025 року подав до суду заяву про визнання позову, у якій розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Третя особа - Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у підготовче засідання

20 березня 2025 року представника не направили, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином. 19 грудня 2024 року подали заяву, у якій просили розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у підготовче засідання 20 березня 2025 року представника не направила, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомили. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками третя особа отримала 11 грудня 2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься матеріалах справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2025 року на

12 год. 30 хв.

17 вересня 2025 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що має ще одну дитину - доньку, якій уже 23 роки. Донька ОСОБА_8 до зміни прізвища ставиться нормально, все розуміє.

Представник позивачів Герасимовська Н.М. позов підтримала та просили задовольнити, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, 12 вересня 2025 року подала заяву, у якій зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити, розгляд справи просила здійснювати без її участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином. 17 лютого 2025 року подав до суду заяву про визнання позову, у якій розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Третя особа - Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання представника не направили, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. 19 грудня 2024 року подали заяву, у якій просили розгляд справи здійснювати без участі їх представника.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у судове засідання представника не направила, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомили. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками третя особа отримала 11 грудня

2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 грудня 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 16 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис № 2337. Батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 12 жовтня 2024 року № 2024/012349590, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

З довідки від 11 жовтня 2024 року № 262, виданої Школою І-ІІІ ступенів № 284 Дарницького району міста Києва, встановлено, що ОСОБА_4 навчається в школі І-ІІІ ступенів № 284 Дарницького району міста Києва в 6-Б класі.

Також в матеріалах справи міститься Результат дослідження від 30 жовтня 2024 року № 45330-50066, виконаного Медико-генетичним центром «Мама Папа», відповідно до якого, виходячи з результатів дослідження, отриманих шляхом аналізу STR-локусів ДНК, ймовірність батьківства становить 99,99994 %. Передбачуваний батько ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не виключається як біологічний батько тестової дитини ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Ймовірність його батьківства в 1 692 527 разів вища, ніж у випадкового чоловіка загальної популяції.

Водночас, зазначено, що результат не може використовуватися в суді або для юридичних цілей як доказ про наявність або відсутність родинного зв`язку, оскільки відбір біологічного матеріалу виконувався без ідентифікації учасників.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи для подання до суду від 27 травня 2025 року № 47722, виконаного завідуючою клініко-діагностичною лабораторією ТОВ «Мама Папа», що діє на підставі ліцензії від 03 листопада 2016 року № 1168 ОСОБА_10 , яка має повну вищу освіту за спеціальністю «Біологія», спеціалізацією «Генетика», а саме диплом магіста з відзнакою М19 від 31 грудня 2019 року № 131435 Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, досвід виконання молекулярно-генетичних експертиз з 2020 року.

У висновку також зазначено, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України попереджена, про що проставлено особистий підпис експерта ОСОБА_10 .

Експертом ОСОБА_10 зазначено, що порівняльний аналіз аутосомної ДНК досліджуваних осіб показав, що для всіх досліджених молекулярно-генетичних індивідуалізуючи систем один чи обидва алеля в профілі донора зразка дитини співпадають з такими в профілі донора зразка Передбачуваний батько. За умови відсутності іншого безспірного родителя (умови цього дослідження), це означає, що ДНК-профіль дитини формально відповідає ДНК-профілю передбачуваного батька. Таким чином, в рамках проведеного дослідження, даних, виключаючи батьківство донора зразка Передбачуваний батько по відношенню до донора зразка Дитина, не отримано. Величина комбінованого Індексу Батьківства є добутком величини Індексів батьківства по кожному проаналізованому локусу і свідчить про те, що отримані генетичні дані в 2 864 647 460 310 рази більш імовірні, якщо донор зразку передбачуваний батько є біологічним батьком донора зразка Дитина, а не випадково взятий чоловік. Ймовірність батьківства, в даному випадку, дорівнює 99,999999 %.

У висновку експертом зазначено, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999 %.

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Частиною першою статті 2 СК України встановлено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Згідно з частинами першою-третьою статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Змістом частин першої, дев`ятої, десятої статті 7 СК України закріплено загальні засади регулювання сімейних відносин та визначено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до положень статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Так, визнання батьківства є волевиявленням особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком та дитиною.

Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини (стаття 133 Сімейного кодексу України).

Статтею 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Поряд з цим, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

За змістом положень статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Таким чином, частина перша статті 122 СК України встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з двох частин: презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Презумпція шлюбного материнства стверджує, що саме дружина народила дитину і саме ту дитину, яку вона забрала з пологового медичного закладу.

Згідно із презумпцією батьківства чоловіка, саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. Презумпція батьківства чоловіка (шлюбного батьківства) поширюється на три групи дітей: 1) тих, які були зачаті і народжені в шлюбі; 2) тих, які були зачаті до шлюбу, але народжені в шлюбі; 3) тих, які були зачаті у шлюбі, але народжені після його припинення або визнання недійсним.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульоване змістом статті 125 СК України.

Відповідно до частини другої вищезгаданої норми, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із частиною п`ятою статті 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Комплексний аналіз положень статті 136 СК України дає підстави для висновку, що в судовому порядку батьківство (материнство) може бути оспорено як у випадках, коли в акті про реєстрацію народження батьками дитини вказано осіб, які уклали між собою шлюб, так і тоді, коли батьками дитини при реєстрації встановлення батьківства на підставі спільної заяви батька й матері дитини записано осіб, які в шлюбі не перебувають. Однак у будь-якому разі не можуть бути задоволені вимоги про оспорювання свого батьківства, пред`явлені особою, записаною батьком за її заявою або за спільною заявою з матір`ю дитини, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що фактично вона не є батьком цієї дитини.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_2 зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

04 вересня 2012 року шлюб між сторонами розірвано.

Доказів перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі до матеріалів справи не долучено, копії рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року позивачем не надано, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про розгляд справи відсутні. Водночас, сторони дану обставину не заперечували.

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У своїй заяві від 17 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_3 зазначив, що обізнаний про походження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від іншого чоловіка, вказану обставину не заперечував, вимоги позову визнав в повному обсязі.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня

2018 року в справі № 591/6441/14-ц (на яку, зокрема, посилаються заявники) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування а такій категорії справ. Доказами а такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21 та ін.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Про зазначене також зауважував Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а саме: «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження

№ 61-6451св23) та інших виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Статтею 103 ЦПК України унормовано, що суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Під час призначення експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд в постанові від 19 січня 2022 року в справі № 235/101/21 зазначив, що доцільність призначення експертизи у справі як спосіб здобуття доказів кореспондується з предметом заявлених вимог - визнання батьківства. Вищезазначені положення ЦПК України та статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У постанові від 20 березня 2024 року в справі № 235/101/21 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що є підтвердженням факту споріднення, а саме висновок генотипоскопічного дослідження від 05 квітня 2021 року № 29850, складений Медико-генетичним центром «Мама-Папа», згідно з яким ймовірність того, що донори зразків передбачуваних сестер є кровними сіблінгами, тобто мають обох спільних батьків, становить 99,999999 %.

Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 29 січня 2020 року в справі

№ 319/1358/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 322/496/18, від 05 лютого 2020 року в справі

№ 752/23356/17 з аналогічних правовідносин.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Так у висновку молекулярно-генетичної експертизи для подання до суду від 27 травня 2025 року

№ 47722, виконаному ТОВ «Мама Папа» на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,999999 %.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_1 батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_3 та внесення змін до актового запису про народження дитини, шляхом зазначення відомостей про батька ОСОБА_1 , зміни прізвища дитини, суд зазначає таке.

За положеннями статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з пунктом 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до пункту 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до підпункту 20 пункту1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

З урахуванням приписів статті 134 Сімейного Кодексу України та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, з урахуванням доведеності факту батьківства ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимоги позовної заяви про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зазначення батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із зазначенням прізвища та по-батькові дитини « ОСОБА_11 » є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 122, 123, 125, 126, 134, 136 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 103, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 16 липня 2013 року № 2337 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, відомості про батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести в актовий запис від 16 липня 2013 року № 2337, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні зміни:

-в графі «прізвище» змінити запис з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_6 »;

-в графі «по батькові» залишити « ОСОБА_13 »;

-в графі «відомості про батька» змінити запис з « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України».

Інші відомості залишити без змін

Зобов`язати Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видати нове свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням внесених змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26089084, адреса місцезнаходження: вул. Заслонова, буд. 16, 16, м. Київ, 02099.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37397237, адреса місцезнаходження: шосе Харківське, 4-А, м. Київ, 02160.

Повне рішення виготовлено 29 вересня 2025 року.

Суддя О.О. Хромова