Рішення № 130870298, 09.10.2025, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/322/25

Справа № 356/511/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2025 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження зповідомленням (викликом)сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Березанського міського управління юстиції у Київській області, за відповідним актовим записом № 21, який за рішенням Березанського міського суду від 24.10.2019 був розірваний.

Як вказує позивачка, від шлюбу сторони мають спільних дітей, малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, фактично вони не вели і не ведуть до теперішнього часу спільного господарства. З 2019 року шлюбні відносини фактично припинились, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. З листопада 2024 року відповідач по місцю реєстрації взагалі не зявляється, де він перебуває позивачці не відомо. Внаслідок вищевикладеного, ОСОБА_1 вказує, що відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину. Це зокрема, виявляється у не систематичному та малозначному наданню матеріального (грошового) утримання їхньої дитини. Дитина знаходиться на утриманні позивачки, підстави з якиї відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку по утриманню дитини їй не відомі.

В позовній заяві ОСОБА_1 підкреслює, що відповідач є дієздатною та працездатною особою, може і повинен приймати участь по утриманню дитини.

Отже, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу ОСОБА_2 копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду, були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку.

Однак, конверти повернулися до суду з відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 27-28; 32-48).

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тобто, відповідач є належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 09.10.2025 не з`явилась, повідомлена належним чином (а.с. 31). Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просила суд провести розгляд справи без її участі.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.09.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 20 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис за № 164. Батько: ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_1 (а.с. 5).

Відповідно до копії рішення Березанського міського суду Київської області від 24.10.2019 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.03.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Березанського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 21 розірвано (а.с. 7-8).

Як вбачається з копії акту обстеження житлово-побутових умов № 830 від 03.10.2025, складеного депутатом Березанської міської ради Остроушко І.В. в присутності свідків, ОСОБА_1 , 1985 р.н., дійсно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім неї за даною адресою зареєстрована та фактично проживає: ОСОБА_3 , 2013 р.н. Крім того, в будинку зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2 , 1983 р.н., ОСОБА_4 , 2002 р.н. (а.с. 50).

Як вбачається з копії витягу з Реєстру територіальної громади № 2025/013042791 від 08.09.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 7-10 ст. 7 СК України сімейні відносинирегулюються цимКодексом таіншими нормативно-правовимиактами. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері сімейних відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини,іншими міжнароднимидоговорами України,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни. Регулюваннясімейних відносинмає здійснюватисяз максимальноможливим урахуваннямінтересів дитини,непрацездатних членівсім`ї. Сімейнівідносини регулюютьсяна засадахсправедливості,добросовісності тарозумності,відповідно доморальних засадсуспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішеннямсуду коштина утриманнядитини (аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 (набула чинності для України 27.09.1991) передбачає, що в усіхдіях щододітей,незалежно відтого,здійснюються вонидержавними чиприватними установами,що займаютьсяпитаннями соціальногозабезпечення,судами,адміністративними чизаконодавчими органами,першочергова увагаприділяється якнайкращомузабезпеченню інтересівдитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно доч.1,2ст.27Конвенції проправа дитинидержави-учасницівизнають правокожної дитинина рівеньжиття,необхідний дляфізичного,розумового,духовного,морального ісоціального розвиткудитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначеннірозміру аліментівсуд враховує: станздоров`ята матеріальнестановище дитини; станздоров`ята матеріальне становищеплатника аліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до частини 5 статті 183Сімейного кодексуУкраїни той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд вважає, що розмір аліментів на одну дитину 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття є достатнім та не буде порушувати майнових прав дитини.

Доказів того, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини у такому розмірі суду не надано. Не надано відповідачем і доказів наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків тощо.

Відповідно до п. 1) ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В силу приписів ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.5Закону України"Просудовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статей 141, 180, 182-183, 191 Сімейного кодексу України, статті 5 Закону України "Про судовий збір", керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 30.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Суддя Т. В. Дудар