Рішення № 130864869, 01.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2025 р. № 520/4901/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ольги Горшкової,

за участю секретаря судового засідання - Юлії Євтіфієвої,

представника позивача - Яни Бабаєвої,

представника відповідача - Вікторії Тищенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2025 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.02.2025 № 80 о/с про звільнення, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 19.02.2025;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2025 по день поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2025 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.02.2025 №80 о/с про звільнення, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025 є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Представник позивача звернув увагу суду на те, що висновки службового розслідування є необґрунтованими та документально не підтвердженими, які зроблені відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення при прийнятті рішення про застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення звільнення зі служби.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України, оскільки за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, оскільки проступок, вчинений проти інтересів служби та громадян, підриває авторитет Національної поліції України в цілому.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник позивача та представник відповідача скористалися своїм процесуальним правом та надали до суду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково аргументували доводи, викладені в як позовній заяві, так і у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 клопотання представника позивача про розгляд справи №520/4901/25 в порядку загального позовного провадження - задоволено. Вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Розгляд справи неодноразово переносився за клопотанням представника позивача, перебування судді Горшкової О.О. у відпустці.

Представники сторін у судовому засіданні 30.09.2025 року підтримали свої правові позиції. За письмовою згодою сторін протокольною ухвалою від 30.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , з 09.02.2021 обіймав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

22.01.2025 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 27 о/с про переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування "Схід" полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

22.01.2025 Головним управління Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 293 "Про призначення та проведення службового розслідування".

Висновком службового розслідуванням від 07.02.2025 було встановлено, що 22.01.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 22.01.2025 № 144/119-15/01-2025, в якій містяться відомості про те, що 21.01.2025 до відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (далі відділення поліції № 2 ХРУП № 1) з Харківського управління ДВБ НП України на виконання доручення у кримінальному провадженні від 02.07.2024 №12024100010002031, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 362, частиною третьою статті 369 КК України, надійшов запит щодо надання відеозаписів за 13.01.2025 з портативних відеореєстраторів поліцейських СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старших сержантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки начальника відділення поліції № 2 ХРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_3 від 21.01.2025 № 636/119-94/01-2025 встановлено, що відеозаписи з портативних відеореєстраторів, які використовували вищевказані поліцейські під час несення служби з 09:00 13.01.2025 до 09:00 14.01.2025, відсутні.

В той же час встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 № 27о/с, поліцейські СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старший сержант поліції ОСОБА_2 та старший сержант поліції ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 65 Закону України Про Національну поліцію, переміщені на посади поліцейських взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Наказом ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 № 293 за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 22.01.2025 № 144/119-15/01-2025, призначено службове розслідування.

Відповідно до вимог статті 70 Закону України Про Національну поліцію, статті 17 Дисциплінарного статуту, наказом ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 № 293, поліцейських СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старших сержантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, що було реалізовано наказом ГУНП в Харківській області від 24.01.2025 №30 о/с.

З метою встановлення причин та умов можливого вчинення дисциплінарних проступків з боку поліцейських відділення поліції № 2 ХРУП № 1, дисциплінарною комісією було досліджено адміністративно-правозастосовчу службову діяльність вищевказаного підрозділу за період з 01.11.2024 по 22.01.2025.

Проведеним моніторингом бази даних ІКС ІПНП встановлено, що за період з 01.11.2024 по 22.01.2025 під час несення служби старшими сержантами поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , винесено по 20 адміністративних постанов відносно осіб, які скоїли адміністративне правопорушення за частиною першою статті 127 КУпАП та на кожного з порушників накладено штраф у відповідності до санкцій передбачених КУпАП.

Відповідно до отриманих даних, винесено наступні постанови про накладення адміністративних стягнень, зокрема, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 :

- серія ЕНА № 3513256 від 20.11.2024 відносно ОСОБА_6 , 1976 р.н.;

- серія ЕНА № 3513322 від 20.11.2024 відносно ОСОБА_7 , 1976 р.н.;

- серія НОМЕР_1 від 26.11.2024 відносно ОСОБА_8 , 1992 р.н.;

- серія ЕНА № 3568085 від 29.11.2024 відносно ОСОБА_9 , 1963 р.н.;

- серія ЕНА № 3608406 від 05.12.2024 відносно ОСОБА_10 , 1970 р.н.;

- серія ЕНА № 3607626 від 05.12.2024 відносно ОСОБА_11 , 1972 р.н.;

- серія ЕНА № 3629703 від 09.12.2024 відносно ОСОБА_12 , 1965 р.н.;

- серія ЕНА № 3641963 від 11.12.2024 відносно ОСОБА_13 , 1974 р.н.;

- серія ЕНА № 3681389 від 18.12.2024 відносно ОСОБА_14 , 1991 р.н.;

- серія ЕНА № 3695041 від 20.12.2024 відносно ОСОБА_15 , 2001 р.н.;

- серія ЕНА № 3714682 від 23.12.2024 відносно ОСОБА_16 , 1977 р.н.;

- серія ЕНА № 3734508 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_17 , 1985 р.н.;

- серія ЕНА № 3734342 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_18 , 1963 р.н.;

- серія ЕНА № 3733458 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_19 , 1987 р.н.;

- серія ЕНА № 3736680 від 27.12.2024 відносно ОСОБА_20 , 1987 р.н.;

- серія ЕНА №3751049 від 29.12.2024 відносно ОСОБА_21 2001 р.н.;

- серія ЕНА №3847939 від 13.01.2025 відносно ОСОБА_22 1956 р.н.;

- серія ЕНА № 3869458 від 16.01.2025 відносно ОСОБА_23 1953 р.н.;

- серія ЕНА № 3880184 від 17.01.2025 відносно ОСОБА_24 , 1983 р.н.;

- серія ЕНА №3889137 від 19.01.2025 відносно ОСОБА_25 1962 р.н.;

23.01.2025 за вих. № 158/119-15-2024 головою дисциплінарної комісії з метою проведення всебічного, повного та об`єктивного службового розслідування до відділення поліції № 2 ХРУП № 1 направлено запит про надання завірених копій постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення та адміністративних протоколів, складених поліцейськими СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старшими сержантами поліції Туруліним А.О. та ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 22.01.2025, а також наявних до них відеозаписів з портативних відеореєстраторів вказаних поліцейських під час здійснення ними документування правопорушень на місці його вчинення.

Вивченням наданих до дисциплінарної комісії копій постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 127 КУпАП встановлено, що в 22 постановах зазначене одне і теж місце скоєння правопорушення, а саме: с. Коротич, 1-ий кілометр автодороги сполучення Харків-Красноград-Перещепіне. Відповідно до тексту електронних постанов у графі час та місце скоєння, суть та обставини правопорушення зазначено, що порушник перейшов проїздну частину дороги поза межами пішохідного переходу, чим порушив вимоги пункту 4.7 ПДР України (Порушення пішоходами правил переходу проїзної частини). До винесених електронних постанов будь-які докази не долучалися.

29.01.2025 членами дисциплінарної комісії проведено огляд прилеглої території до блокпоста розташованого на автодорозі М-29 сполучення Харків-Красноград-Перещепіне. Оглядом встановлено, що на ділянці автодороги, де розміщений блокпост дорожні знаки (попереджувальний знак 1.32 Пішохідний перехід та інформаційно-вказівний знак 5.38.1-5.38.2 Пішохідний перехід) або дорожня розмітка (1.14.1-1.14.3) за вимоги яких пішохід має перевагу у русі відсутні. Разом з тим на зазначеній ділянці автодороги відсутні дорожні конструкції у вигляді наземних або підземних пішохідних переходів.

Акт дослідження від 29.01.2025 № 198/119-15-2025 долучений до матеріалів службового розслідування.

Службовим розслідування встановлено, що відповідно до графіків несення служби особовим складом СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 поліцейські СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старші сержанти поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заступали на чергування у складі наряду ГРПП БАЙРАК-39 у період часу з 08:00 по 18:00 в наступні дні: 01.11.2024, 02.11.2024, 04.11.2024, 05.11.2024, 06.11.2024, 07.11.2024, 08.11.2024, 09.11.2024, 11.11.2024, 12.11.2024, 13.11.2024, 14.11.2024, 15.11.2024, 16.11.2024, 18.11.2024, 19.11.2024, 20.11.2024, 21.11.2024, 22.11.2024, 23.11.2024, 25.11.2024.

Крім того вищевказані поліцейські були залучені до несення служби в добовому наряді у складі ГРПП в наступні дні: 26.11.2024, 29.11.2024, 02.12.2024, 05.12.2024, 08.12.2024, 11.12.2024, 14.12.2024, 17.12.2024, 23.12.2024, 26.12.2024, 29.12.2024, 13.01.2025, 16.01.2025, 19.01.2025 та 22.01.2025.

Згідно довідки, наданої відділенням поліції № 2 ХРУП № 1, яка надійшла супровідним листом від 27.01.2025 № 810/119-94/20/01-2025, встановлено, що перед заступанням на добове чергування 26.11.2024, 29.11.2024, 02.12.2024, 05.12.2024, 08.12.2024, 11.12.2024, 14.12.2024, 17.12.2024, 23.12.2024, 26.12.2024 та 29.12.2024 старший сержант поліції ОСОБА_2 отримував портативний відеореєстратор № 8, а старший сержант поліції ОСОБА_1 у вказані дні отримував портативний відеореєстратор № 6.

В подальшому 13.01.2025, 16.01.2025, 19.01.2025 старший сержант поліції ОСОБА_2 отримував портативний відеореєстратор № 6, а старший сержант поліції ОСОБА_1 у вказані дні отримував портативний відеореєстратор № 8.

Вказане підтверджується журналами обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 2 ХРУП № 1 (інв. № 1832 розпочатий 03.05.2024 закінчений 31.12.2024 та інв. № 1871 розпочатий 01.01.2025).

Разом з тим, у довідці зазначено, що за вищевказані дні відеофіксація адміністративних правопорушень, які були виявлені під час несення служби поліцейськими СРПП старшими сержантами поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на сервері для збору інформації (інв. № 1014854656) відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи отриману інформацію в ході проведення службового розслідування, комісія прийшла до висновку, що старший сержант поліції ОСОБА_1 під час здійснення службових повноважень, пов`язаних з виявлення та документування адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 127 КУпАП, за жодним фактом відеофіксацію на службові портативні відеореєстратори не здійснював, що свідчить про систематичне порушення вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі Інструкція).

З метою перевірки законності та обґрунтованості прийнятих рішень, а також достовірності внесених даних до постанов про накладення адміністративного стягнення, які були винесені старшими сержантами поліції ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 22.01.2025, вибірково проведено опитування осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 127 КУпАП.

Так, як вбачається з даних службового розслідування, опитаний ОСОБА_26 , 1975 р.н., пояснив, що він працює водієм на підприємстві Укрмет, яке розташоване в с. Пісочин, Харківського району, Харківської області. В середині грудня 2024 року у першій половині дня він рухався за кермом службового вантажного автомобіля DAF, н.з. НОМЕР_2 , з м. Пісочин в напрямку с. Нова Водолага. Проїжджаючи блокпост, який розташований на 1-ому кілометрі автодороги Харків-Красноград-Перещепіне, його транспортний засіб зупинили поліцейські. Останні пояснили, що зупинка здійснена за порушення ПДР України, а саме керування автомобілем з непристебнутим паском безпеки.

ОСОБА_27 зазначив, що під час спілкування з поліцейськими він надав документи, які надають право користування транспортним засобом та один з поліцейських повідомив, що за аналогічне правопорушення відносно нього вже виносилася постанова та, за його згодою, поліцейський виніс постанову з меншим штрафом у розмірі 255 гривень за перехід проїзної частини дороги поза межами пішохідного переходу. У вказаній електронній постанові ОСОБА_26 поставив свій підпис та отримав її копію, після чого через два дні сплатив штраф.

Опитаний ОСОБА_19 , 1987 р.н., пояснив, що 26.12.2024 року в післяобідній час він рухався за кермом автомобіля RENAULT TRAFIC, н.з. НОМЕР_3 , з м. Харкова у напрямку с. Старовірівка, Берестинського району. Проїжджаючи блокпост, який розташований на 1-ому кілометрі автодороги Харків-Красноград-Перещепіне його зупинили поліцейські та попрохали з`їхати на узбіччя, при цьому повідомили, що причиною зупинки є порушення ПДР України, а саме керування автомобілем з непристебнутим паском безпеки.

Зі слів ОСОБА_19 після зупинки на узбіччі дороги він надав поліцейському документи, які надають право користування транспортним засобом. Під час розмови поліцейський повідомив, що відносно нього буде винесена адміністративна постанова не за скоєне ним правопорушення, а за те що він перейшов проїздну частину дороги поза межами пішохідного переходу, а саме за частиною першою статті 127 КУпАП.

Також опитаний повідомив, що після винесення електронної постанови за частиною першою статті 127 КУпАП він поставив у ній свій підпис та отримав копію. В подальшому штраф по вказаній постанові у розмірі 255 гривень ним був сплачений через мобільний застосунок ПРИВАТ 24.

Опитаний ОСОБА_21 , 2001 р.н., пояснив, що 29.12.2024 в післяобідній час він рухався на автомобілі ВАЗ PRIORA, н.з. НОМЕР_4 з м. Харків у напрямку м. Дніпро. В населеному пункті Коротич на блокпосту, який розташований на автодорозі Харків-Красноград-Перещепіне він був зупинений поліцейськими за порушення ПДР України, а саме керування автомобілем з непристебнутим паском безпеки.

ОСОБА_21 зазначив, що після зупинки він надав документи на право керування транспортним засобом та поліцейський повідомив, що за вчинене ним правопорушення відносно нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Після чого опитаного для винесення постанови запросили у службовий автомобіль.

Як пояснив ОСОБА_21 , перебуваючи в службовому автомобілі, поліцейський запропонував винести постанову з меншим штрафом у розмірі 255 гривень за перехід проїзної частини дороги поза межами пішохідного переходу, а саме за частиною першою статті 127 КУпАП, на що він погодився. Після винесення електронної постанови він поставив у ній свій підпис та отримав копію. В подальшому штраф по вказаній постанові у розмірі 255 гривень ним був сплачений.

Опитаний ОСОБА_28 , 1967 р.н., пояснив, що 17.01.2025 близько 7:00 він за кремом власного автомобіля CHEVROLET AVEO, н.з. НОМЕР_5 , виїхав з м. Харкова в напрямку с. Буди, Харківського району. По дорозі на блокпосту, який розташований на автодорозі Харків-Красноград-Перещепіне, він був зупинений поліцейськими, яким для перевірки надав для ознайомлення документи, що посвідчують його особу та надають право користування транспортним засобом.

Зі слів ОСОБА_28 , під час спілкування один з поліцейських повідомив, що ним порушено ПДР України, через те, що під час керування автомобілем він не був пристебнутий паском безпеки та відносно нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Після винесення електронної постанови він поставив у ній свій підпис та отримав копію. Штраф по вказаній постанові він не сплатив через скрутне матеріальне становище.

Також, ОСОБА_28 вказав на те, що про тре, що відносно нього 17.01.2025 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене частиною першою статті 127 КУпАП, а саме за перехід проїзної частини дороги поза межами пішохідного переходу, йому стало відомо лише під час спілкування з поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області. Відповідно до винесеної електронної постанови штраф складає 255 гривень.

Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_12 , 1965 р.н., пояснив, що у червні 2024 року він втратив паспорт громадянина України на своє ім`я та ніяких заходів по його відновленню не вживав.

Також він пояснив, що протягом грудня 2024 року відносно нього будь-яких постанов про адміністративні правопорушення або протоколів поліцейськими не складалися. Про те, щоб він вчиняв якісь адміністративні правопорушення протягом вказаного періоду та спілкувався з цього приводу з поліцейськими не пам`ятає.

Разом з тим, ОСОБА_12 пояснив, що окрім вулиць с. Коротича, Харківського району, які прилеглі до місця його мешкання та магазинів, які розташовані поруч він ніде більше не буває. Протягом останнього року поблизу автодороги сполучення Харків-Красноград-Перещепіне він не був так, як вказана дорога не знаходиться в пішій доступності.

Як вказує відповідач, вивченням пояснень отриманих під час службового розслідування встановлено, що водії ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 та ОСОБА_21 своїми діями (бездіяльністю) порушили вимоги пункту 2.3 в ПДР України (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки) за що передбачена адміністративна відповідальність частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

В той же час, на місці виявлення вказаних правопорушень, поліцейськими СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старшими сержантами поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відносно кожного порушника було винесено електронні постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 127 КУпАП.

На підставі викладеного, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що, зокрема, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 під час розгляду адміністративних матеріалів у відношенні водіїв ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 та ОСОБА_21 та винесення за результатами розгляду електронних постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до вказаних постанов внесені недостовірні відомості щодо обставин вчинення ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 та ОСОБА_21 адміністративного правопорушення, що у свою чергу призвело до приховування адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП. При цьому, відбулось безпідставне притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення частини першої статті 127 КУпАП.

Крім того, у ході проведення службового розслідування, комісією не здобуто жодних даних, які б вказували на законність винесення 09.12.2024 та 24.12.2024 електронних постанов про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 127 КУпАП відносно ОСОБА_29 .

Однак, в ході судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити суду, чи були повернуті грошові кошти вищевказаними фізичним особам, які були сплачені останніми як адміністративне стягнення за результатом встановленого в ході службового розслідування факту безпідставного притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення частини першої статті 127 КУпАП.

Також, представник відповідача під час судового розгляду пояснив суду, що підставою для призначення службового розслідування з метою встановлення причин та умов можливого вчинення дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_1 була доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській обсласті полковника поліції Тюніна В.О. від 22.01.2025 року № 144/119-15/01-2025, в якій містяться відомості про те, що 21.01.2025 року до відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУПП в Харківській області з Харківського управління ДВБ НП України на виконання доручення у кримінальному провадженні від 02.07.2024 року № 12024100010002031, за ознаками кримінальних правопорушень, передбчених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 369 КК України, надійшов запит щодо надання відеозаписів з 13.01.2025 року з портативних відеореєстраторів поліцейських СРПп відділення поліції № 2 ХРУП № 1 старших сержантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час проведення службового розслідування до ГУНП в Харківській області за вх. № 1171сев (вх. УГІ від 31.01.2025 № 248вс) з Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшов лист про те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 02.07.2024 №12024100010002031, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 362, частиною третьою статті 369 КК України, встановлений факт надання неправомірної вигоди ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 20000 гривень 13.01.2025 в с. Пісочин, Харківського району Харківської області невстановленим поліцейським СРПП за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, яке мало місце цього ж дня о 10:45 поблизу нефункціонуючого блокпосту, орієнтовні координати 49.9675695, 35.9952728.

З метою з`ясування обставин, викладених у листі Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, членом дисциплінарної комісії інспектором ВП УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_31 05.02.2025 було здійснено телефонні дзвінки (н.т. НОМЕР_6 ) ОСОБА_32 , 1957 р.н., проте останній жодного разу не відповів (телефон знаходився поза зоною досяжності), в зв`язку з чим встановити обставини події, а також запропонувати надати пояснення в усній, або письмовій формі не виявилось можливим.

Таким чином встановити місцезнаходження та опитати ОСОБА_33 , у ході проведення службового розслідування, не надалося можливим.

У ході службового розслідування, позивачеві було запропоновано надати письмові або усні пояснення, на письмово викладені запитання.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, з вказаним переліком запитань старший сержант поліції ОСОБА_1 письмово ознайомився, однак, керуючись положеннями статті 63 Конституції України, від надання будь-яких пояснень відмовився. Крім того старший сержант поліції ОСОБА_1 в своєму поясненні додатково зазначив, що стосовно відомостей, викладених у листі Голосіївської окружної прокуратури міста Києва від 30.01.2025 вих. № 43-246-вих-25, він нічого пояснити не може, оскільки викладена інформація йому не відома та до зазначених в ній подій він не причетний. Автомобіль ЗАЗ Таврія у своїй власності опитаний не має та таким транспортним засобом не користується.

Опитаний в ході службового розслідування поліцейський СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 сержант поліції ОСОБА_34 повідомив, що 13.01.2025 о 09:00 він заступив на добове чергування у складі наряду ГРПП БАЙРАК-38 спільно з поліцейськими СРПП цього ж підрозділу старшими сержантами поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . При цьому, в черговій частині підрозділу ними були отримані портативні відеореєстратори, а також планшетний пристрій в який під своїм логіном та паролем зайшов старший сержант поліції ОСОБА_35 .. Несення служби здійснювалося на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS н.з. НОМЕР_7 (на синьому фоні), яким керував ОСОБА_1 .

Зі слів сержанта поліції ОСОБА_36 , цього дня приблизно об 11:00 їх екіпаж прибув на блокпост, який розташований в с. Коротич Харківського району на автодорозі М-29 сполучення Харків-Красноград-Перещепіне, для здійснення заходів по виявленню ухилятнів та СЗЧ, а також адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Під час перебування на блокпосту опитаний зупиняв транспортні засоби з метою пошуку ухилятнів та СЗЧ через планшетний пристрій. В цей час старші сержанти поліції ОСОБА_37 та ОСОБА_38 знаходилися поруч і також зупиняли транспортні засоби, які проїжджали через блокпост з метою перевірки у водіїв документів. Чи складали останні якісь адміністративні протоколи та постанови під час перебування на блокпосту сержанту поліції ОСОБА_39 не відомо. Особисто ним будь-яких адміністративних правопорушень виявлено не було.

Як зазначив сержант поліції ОСОБА_34 , під час спілкування на блокпосту з водіями та пасажирами транспортних засобів він використовував отриманий в черговій частині підрозділу портативний відеореєстратор, чи використовували їх ОСОБА_37 та ОСОБА_38 йому не відомо.

З пояснень сержанта поліції ОСОБА_36 стало відомо, що за час перебування на блокпосту особисто він не зупиняв вантажний автомобіль DAF н.з. НОМЕР_8 з напівпричепом. Протягом всього часу старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зупиняли якісь легкові та вантажні автомобілі, але чи зупиняли вони автомобіль DAF н.з. НОМЕР_8 опитаний сказати не може так, як весь час був зайнятий перевіркою осіб та автомобілів. Ніхто з них за дві години перебування на блокпосту з місця не від`їжджав та їх екіпаж не розділявся. Приблизно о 12:30 наряд ГРПП БАЙРАК-38, у повному складі направився до відділення поліції № 2 ХРУП № 1, на той час на прилеглій території блокпоста, ніяких транспортних засобів не залишалось. По прибуттю сержант поліції ОСОБА_34 зайшов у приміщення підрозділу, а старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишалися в службовому автомобілі. Через 15 хвилин сержант поліції ОСОБА_34 повернувся в автомобіль та вони разом поїхали патрулювати по місту.

Разом з тим сержант поліції Петренко Д.А. повідомив, що в своєму володінні або користуванні автомобіля ЗАЗ Таврія він не має, наскільки йому відомо старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 також.

Опитаний начальник СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 майор поліції ОСОБА_40 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта вища, спеціальний жетон № 0083054, уродженець м. Харків, в НП України з 07.11.2015 по теперішній час, на посаді з 06.03.2024, діючих дисциплінарних стягнень немає, характеризується позитивно) пояснив, що 21.01.2025 від керівництва відділення поліції №2 ХРУП №1 йому стало відомо про факт порушення службової дисципліни 13.01.2025 з боку поліцейських СРПП вказаного підрозділу старших сержантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , однак обставини подій, які відбулися цього дня за участю зазначених поліцейських опитаному не відомі.

Також майор поліції ОСОБА_41 повідомив, що керівництвом підрозділу особовому складу доводились вимоги керівництва НПУ та ГУНП в Харківській області щодо безумовного дотримання законодавства і недопущення фактів порушення службової дисципліни в тому числі і старшим сержантам поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчать відомості про ознайомлення.

Як вказано в матеріалах службового розслідування, зі слів майора поліції ОСОБА_42 йому відомі вимоги Закону України Про Національну поліцію, Дисциплінарного статуту та вимоги пункту 2 розділу V Порядку діяльності секторів адміністративної практики територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 28.11.2023 № 2235.

Разом з тим майор поліції ОСОБА_41 зазначив, що підпорядковані йому поліцейські по закінченню несення служби передають йому або його заступникові матеріали про адміністративні правопорушення для перевірки якості їх складання наявності до них додатків, після чого передаються відповідальній особі за станом ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення для внесення їх до ІКС ІПНП. В разі виявлення недоліків, про це відразу вказувалося поліцейським та вживалися заходи до їх усунення.

Як пояснив майор поліції ОСОБА_41 у період з 01.12.2024 по 15.12.2024, відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 22.11.2024 № 2502 Про проведення профілактичних заходів під умовною назвою Помітний пішохід на території Харківської області проходив практичний етап профілактичних заходів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під умовною назвою Помітний пішохід, де метою заходів було визначено виявлення та попередження вимог пункту 4.4 ПДР України, проведення роз`яснювальної робота з пішоходами тощо. В зв`язку з чим для досягнення вказаної мети поліцейським СРПП підпорядкованого підрозділу вказувалося на необхідності виконання вимог вищевказаного наказу ГУНП в Харківській області.

Відповідно до пояснення майора поліції ОСОБА_42 , за час проходження служби старші сержанти поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_1 працювали продуктивно, не рахуючись з особистим часом. Порушень дисципліни та законності не допускали.

Також майор поліції ОСОБА_41 зазначив, що йому не відомі факти викладені у поясненнях ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_12 .

Опитаний заступник начальника СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1 капітан поліції ОСОБА_43 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , освіта вища, спеціальний жетон № 0080383, уродженець с. Геніївка, Зміївського району Харківської області, в НП України з 07.11.2015 по теперішній час, на посаді з 02.03.2021, діючих дисциплінарних стягнень немає, характеризується позитивно) надав пояснення аналогічні за змістом з поясненнями майора поліції ОСОБА_41 та окремо зазначив, що ним особисто постійно здійснювалася перевірка повноти та якості адміністративних матеріалів зокрема передбачених статтями 124, 130, 183, 173-2 та частинами четвертої, п`ятої статті 126 КУпАП, зібраних поліцейськими СРПП. Постанови про накладення адміністративного стягнення винесені старшими сержантами поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перевірялись при їх надходженні та зауважень не було. Також капітан поліції ОСОБА_44 зауважив, що перевірка наявності долучених доказів (відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів, автомобільних відеореєстраторів тощо) до адміністративних матеріалів ним не здійснювалась.

Опитаний заступника начальника відділення поліції № 2 з превентивної діяльності ХРУП № 1 майор поліції ОСОБА_45 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта вища, спеціальний жетон № 0082529, уродженець м. Мерефа, Харківського району Харківської області, в НП України з 07.11.2015 по теперішній час, на посаді з 21.02.2024, діючих дисциплінарних стягнень немає, характеризується позитивно) пояснив, що 21.01.2025 від керівника відділення поліції №2 ХРУП №1 йому стало відомо про факт порушення службової дисципліни, що мав місце 13.01.2025 з боку поліцейських СРПП старших сержантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Як зазначив майор поліції ОСОБА_46 , керівництвом підрозділу та ним особисто неодноразово до підпорядкованого особового складу доводились вимоги керівництва НПУ та ГУНП в Харківській області, щодо безумовного дотримання законодавства і недопущення фактів порушення службової дисципліни, в тому числі і старшим сержантам поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Крім того на протязі останнього часу до особового складу СРПП неодноразово доводились та вживались заходи щодо виконання вимог передбачених Інструкцією, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та вказівки щодо забезпечення виконання вимог зазначеної інструкції.

Зі слів майора поліції ОСОБА_47 йому відомі вимоги Закону України Про Національну поліцію, Дисциплінарного статуту та Порядку діяльності секторів адміністративної практики територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 28.11.2023 № 2235, вказаними нормативними актами він повсякденно керується у службовій діяльності.

Також опитаний повідомив, що керівництвом СРПП на постійній основі здійснювалася перевірка повноти та якості адміністративних матеріалів, зібраних поліцейськими СРПП. Питання щодо повноти та якості адміністративних матеріалів щомісяця заслуховуються на оперативних нарадах, що підтверджується протоколами нарад № 34 від 24.10.2024, № 38 від 26.11.2024, № 40 від 18.12.2024 та № 4 від 21.01.2025. Виявлені недоліки під час перевірки матеріалів про адміністративне правопорушення складених поліцейськими підпорядкованого підрозділу та шляхи їх усунення постійно доводяться до особового складу.

Разом з тим майор поліції ОСОБА_46 пояснив, що на виконання вимог наказу ГУНП в Харківській області від 22.11.2024 № 2502, Про проведення профілактичних заходів під умовної назвою Помітний пішохід, всьому особовому складу доводились його вимоги та зазначалось про необхідність виявлення та документування фактів порушення ПДР України пішоходами.

Також майор поліції ОСОБА_46 зазначив, що йому не відомі факти викладені у поясненнях ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_12 .

Опитаний начальник відділення поліції № 2 ХРУП № 1 полковник поліції ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , освіта вища, спеціальний жетон № 0083634, уродженець смт Жденієво, Воловецького району Закарпатської області, в НП України з 07.11.2015 по теперішній час, на посаді з 23.05.2022, діючих дисциплінарних стягнень немає, характеризується позитивно) надав пояснення аналогічні за змістом з поясненнями майора поліції ОСОБА_47 та додав, що про факт порушення службової дисципліни з боку поліцейських СРПП підпорядкованого підрозділу старшим сержантом поліції ОСОБА_1 та старшим сержантом поліції ОСОБА_5 , який мав місце 13.01.2025 йому стало відомо 21.01.2025 від керівництва ГУНП в Харківській області.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , у період часу з 09.02.2021 по 22.01.2025, перебуваючи на посаді поліцейського СРПП відділення поліції № 2 ХРУП № 1, 09.12.2024 о 07:53 під час несення служби у складі наряду ГРПП БАЙРАК-37, перебуваючи на 461 кілометрі автодороги Харків-Київ-Довжанський, виніс електронну постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3629703 за частиною першою статті 127 КУпАП відносно ОСОБА_29 , однак не здійснював відеофіксацію скоєного правопорушення та розгляд справи вказаної події за допомогою службового портативного відеореєстратора № 6, який 08.12.2024, відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 (інв. № 1832), ним було отримано в черговій частині підрозділу. Своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, в частині не включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та не ведення безперервної відеозйомки до їх завершення, що одночасно призвело до порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію в частині недотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. За вказане порушення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Також, старший сержант поліції ОСОБА_1 , 26.12.2024 о 14:06 під час несення служби у складі наряду ГРПП БАЙРАК-38, перебуваючи на блокпосту, який розташований в с. Коротич, 1-ий кілометр автодороги сполучення Харків-Красноград- Перещепіне, виніс електронну постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3629703 за частиною першою статті 127 КУпАП відносно ОСОБА_19 , однак не здійснював відеофіксацію скоєного правопорушення та розгляд вказаної справи за допомогою службового портативного відеореєстратора № 6, який 26.12.2024, відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 (інв. № 1832), ним було отримано в черговій частині підрозділу. Своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу II Інструкції № 1026, в частині не включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та не ведення безперервної відеозйомки до їх завершення. За вказане порушення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Разом з тим, старший сержант поліції ОСОБА_1 , 29.12.2024 об 11:54 під час несення служби у складі наряду ГРПП БАЙРАК-38, перебуваючи на блокпосту, який розташований в с. Коротич, 1-ий кілометр автодороги сполучення Харків- Красноград-Перещепіне, виніс електроннупостанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3751049 за частиною першою статті 127 КУпАП відносно ОСОБА_21 , однак не здійснював відеофіксацію скоєного правопорушення та розгляд вказаної справи за допомогою службового портативного відеореєстратора № 6, який 29.12.2024, відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеорєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 2 ХРУП № 1 (інв. № 1832), ним було отримано в черговій частині підрозділу. Своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу II Інструкції № 1026, в частині не включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та не ведення безперервної відеозйомки до їх завершення. За вказане порушення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Окрім того, 26.12.2024 о 14:03 старший сержант поліції ОСОБА_1 , під час добового чергування у складі наряду ГРПП БАЙРАК-38, будучи наділеним повноваженнями, визначеними у пункті 3 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію, в частині вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, перебуваючи на блокпосту, який розташований в с. Коротич, 1-ий кілометр автодороги сполучення Харків-Красноград-Перещепіне зупинив автомобіль RENAULT TRAFIC, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_19 та виніс відносно останнього електронну постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3733458 за частиною першою статті 127 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за правопорушення, яке ОСОБА_19 не вчиняв. Цими діями старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив принцип діяльності поліції - законність, визначений частиною першою статті 8 Закону України Про Національну поліцію та положення частини другої статті 19 Конституції України в частині вчинення дій за межами наданих повноважень, що призвело до порушення Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України Про Національну поліцію в частині невірного служіння Українському народу, недотримання законів України, не повага до прав людини, честі Держави, негідного несення високого звання поліцейського та несумлінного виконання службових обов`язків. За вказане порушення, вчинене 26.12.2024, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Також, 29.12.2024 о 11:51 старший сержант поліції ОСОБА_1 , під час добового чергування у складі наряду ГРПП БАЙРАК-38, будучи наділеним повноваженнями, визначеними у пункті 3 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію, в частині вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, перебуваючи на блокпосту, який розташований в с. Коротич, 1-ий кілометр автодороги сполучення Харків-Красноград-Перещепіне за порушення пункту 2.3 в ПДР України (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки), зупинив автомобіль ВАЗ PRIORA, н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_21 та виніс відносно останнього електронну постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3751049 за частиною першою статті 127 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за правопорушення, яке ОСОБА_21 не вчиняв.

Цими діями старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив принцип діяльності поліції - законність, визначений частиною першою статті 8 Закону України Про Національну поліцію та положення частини другої статті 19 Конституції України в частині вчинення дій за межами наданих повноважень, що призвело до порушення Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України Про Національну поліцію в частині не вірного служіння Українському народу, недотримання законів України, не повага до прав людини, честі Держави, негідного несення високого звання поліцейського та не сумлінного виконання службових обов`язків. За вказане порушення, вчинене 29.12.2024, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до матеріалів службового розслідування, за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 доцільно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , під час проведення службового розслідування не встановлено.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2025 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області, до позивача - поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

У зв`язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення 18.02.2025 року Головним управління Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 80 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію.

Стаття 18 Закону України Про Національну поліцію визначає основні обов`язки поліцейського, зокрема, відповідно до ч. 1 Закону, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 №2337-VIII.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні було продовжено та триває наразі.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовано розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 19).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 19).

Частинами 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

З наведеного можна зробити висновок, що лише за умов дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за наявності його вини та після належного доведення таких обставини у ході відповідного службового розслідування, на таку особу, в порядку й у строки, що визначені чинним законодавством України, може бути накладено дисциплінарне стягнення, вид якого залежить від тяжкості проступку та інших істотних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що обов`язковому встановленню, підлягає у першу чергу факт вчинення конкретного проступку певною особою. Окрім того, має бути встановлено не лише факт певного порушення, а й вчинення його відповідною особою саме всупереч своїм службовим обов`язкам. При цьому, одним із істотних елементів, який передує накладенню дисциплінарного стягнення, є доведена вина такої особи по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на неї обов`язків і така провина у вчиненні дисциплінарного проступку повинна проявлятися у вигляді прямого чи опосередкованого наміру. Таким чином, має бути доведено, що працівник хотів чи свідомо допускав настання несприятливих наслідків, не дотримався своїх службових обов`язків, чим спричинив відповідне порушення.

Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 по справі №420/2916/20 зазначено про те, що за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Суд зазначає, що фактично підставою звільнення позивача слугували наступні підстави:

1) частини другої статті 19 Конституції України;

2) частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України Про Національну поліцію;

3) пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (Інструкція, затверджена Наказом МВС від 18.12.2018 № 1026).

Суд зазначає, що згідно довідки наданої відділенням поліції № 2 ХРУП №1, яка надійшла супровідним листом від 27.01.2025 №81Q/119-94/20/01-2025, встановлено, що перед заступанням на добове чергування 08.12.2024, 26.12.2024, 29.12.2024 позивач, старший сержант поліції ОСОБА_1 , отримував портативний відеореєстратор №6.

Вказане підтверджується журналами обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 2 ХРУП №1 (інв. №1832 розпочатий 03.05.2024, закінчений 31.12.2024 та інв. №1871, розпочатий 01.01.2025).

Разом з тим у довідці зазначено, що за вищевказані дні відеофіксація адміністративних правопорушень, які були виявлені під час несення служби поліцейським СРПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 на сервері для збору інформації (інв. 1014854656) відсутня.

Тобто, доказом не включення позивачем відеореєстратора, відповідач зазначає відсутність інформації на сервері для збору інформації.

В той час суд зазначає, що до повноважень позивача не входить вивантаження інформації на сервер.

Згідно до п. 6 розділу II Інструкції після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Згідно п. 1 розділу VIII Інструкції вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам`яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.

Таким чином суд зазначає, що позивач не є особою відповідальною за вивантаження відеозаписів на сервер зберігання відеозаписів.

При цьому, ідентифікатором роботи відеореєстратора є наявність світлового сигналу на ньому, що мало місце.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Таким чином, висновки про порушення мною п. 5 розділу II Інструкції здійснено відповідачем, на думку суду передчасно, без належного з`ясування обставин наявності ідентифікатора роботи відеореєстратора позивача за перевіряємий період, зважаючи на характер вибірковості перевірки відеозаписів під час проведеного службового розслідування.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що недоведеним лишається факт відсутності відеозаписів під час повернення позивачем відеореєстраторів та не включення відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків до їх завершення за весь період виконання службових обов`язків з 20.11.2024 року по 19.01.2025 року, з огляду на їх не суцільний характер перевірки.

Щодо прийняття 12.12.2024, 17.01.2025 відносно громадян ОСОБА_26 , ОСОБА_28 електронних постанов про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 127 КУпАП, яке ними не вчинялося, суд зазначає, що зазначені висновки, як зазначає сам відповідач, здійснено виключно на підставі опитування вищевказаних громадян.

Між тим, службовим розслідуванням встановлено, що вказані громадяни ОСОБА_26 , ОСОБА_28 поставили свій підпис в електронній постанові, що свідчить про їх згоду з відомостями викладеними в ній. ОСОБА_26 сплатив штраф, зазначений в електронній постанові через два дні. ОСОБА_28 не сплатив штраф лише через скрутне матеріальне становище, що встановлено самим Висновком службового розслідування.

Доводи відповідача про те, що підпис в постанові не означає згоду з порушенням, а поліцейський повинен був скласти постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 121 КУпАП, за що передбачений штраф у розмірі 510,00 грн. і в цьому випадку, ці постанови (серії ЕНА № 3733458 від 26.12.2024 та серії ЕНА № 3751049 від 29.12.2024) були б складені у відповідності до обставин вчинення правопорушення, отже були б законними є припущеннями відповідача, які не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Натомість, за приписами чинного законодавства ( ст. 288 КУпАП) постанова у справі про адміністративне правопорушення, у даному випадку, може бути оскаржена у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення та в строки, встановлені ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того суд зазначає, що опитування, як вказує сам відповідач, вибірково з декількох осіб, відносно яких в ці дні було складено постанови, не є доказом безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами чинного законодавства (ст. 288 КУпАП) постанова у справі про адміністративне правопорушення, у даному випадку, може бути оскаржена у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення та в строки, встановлені ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, єдиним законним доказом безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності є відповідне рішення вищестоящого органу, за результатом розгляду скарги або судове рішення, що набрало законної сили.

Такий доказ безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності як опитування чинним законодавством не передбачений.

Тим більш, що опитано осіб, відносно яких поліцейським прийнято постанову про адміністративне правопорушення, які мають своє суб`єктивне відношення як до поліцейського так і до обставин.

А тому висновки про безпідставність притягнення до відповідальності зі слів цих осіб, не відповідають приписам чинного законодавства України.

Крім того суд зазначає, що згідно Висновку службового розслідування, відібрано пояснення майора поліції ОСОБА_41 , який у своїх поясненнях зазначив, що підпорядковані йому поліцейські по закінченню несення служби передають йому або його заступникові матеріали про адміністративні правопорушення для перевірки якості їх складання наявності до них додатків, після чого передаються відповідальній особі за станом ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення для внесення їх до ІКС ІПНП. В разі виявлення недоліків, про це відразу вказувалося поліцейським та вживалися заходи до їх усунення. Йому не відомі факти викладені у поясненнях ОСОБА_26 , ОСОБА_28 .

Такі самі пояснення надано заступником начальника СРГІП відділення поліції № 2 ХРУП N0 1 капітаном поліції ОСОБА_48 .

Який також окремо зазначив, що ним особисто постійно здійснювалася перевірка повноти та якості адміністративних матеріалів. Постанови про накладення адміністративного стягнення винесені ОСОБА_1 , перевірялись при їх надходженні та зауважень не було.

Крім того поясненнями вказаних поліцейських, а також поліцейських ОСОБА_47 та ОСОБА_3 підтверджено факт того, що саме в цей період проходив практичний етап профілактичних заходів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під назвою Помітний пішохід, де метою виявлення та попередження порушень було проведення роз`яснювальної роботи з пішоходами.

Тобто, особи у підпорядкуванні яких перебував позивач підтвердили відсутність зауважень до постанов, прийнятих ОСОБА_1 та наявність заходів спрямованих саме попередження порушень пішоходами.

Але такі пояснення не було враховано відповідачем під час висновків про наявність вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, як і не враховано відсутність оскарження постанов про адміністративні правопорушення.

Суд зауважує, що згідно з вимогами Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення критеріям обґрунтованості та пропорційності, суд зазначає про те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинен застосовуватись у виняткових випадках і за вчинення особливих дисциплінарних проступків.

Водночас відповідач, всупереч вказаному, належним чином не обґрунтував необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції, виду дисциплінарного стягнення.

Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав кваліфікувати виявлене порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатнє для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції.

На думку суду, відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваних наказів - не було отримано належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Не надано таких доказів і під час розгляду даної справи.

Суб`єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому, відповідачем не враховано ані характеру проступку, ані не настання негативних наслідків на наслідком застосування до позивача обраного виду дисциплінарного стягнення, ані те, що позивач не має не знятих дисциплінарних стягнень та застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який не є співмірним із учиненим діянням.

Таким чином, зважаючи на те, що судом встановлено передчасність висновків відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за фактом подій, які були встановлені в ході службового розслідування, на підставі зібраних та досліджених доказів які наявні в матеріалах справи, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2025 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування СХІД ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.02.2025 №80 о/с про звільнення, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025.

Верховний Суд у Постанові від 25.08.2020 у справі №826/19766/16 зауважував, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення і тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає спір.

Відтак, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування Схід полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Аналогічний висновок сформовано викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа №805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.

Згідно довідки про доходи від 13.03.2025 року № 258, виданої ГУНП в Харківській області, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 455,37 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи норми законодавства, наведені вище, рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У контексті оцінки доводів позовної заяви суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

На підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №б/н від 18.02.2025, укладений із адвокатом Бабаєвою Яною Олександрівною, ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1241684 від 21.02.2025, додаткову угоду №2 від 25.02.2025 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 18.02.2025, акт наданих послуг від 17.03.2025.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 25.02.2025 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 18.02.2025, акту наданих послуг від 17.03.2025, винагорода адвоката становить 20000 грн.

Суд зазначає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.

При вирішенні вказаного питання, суд враховує клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 висловив позицію щодо витрат на правничу допомогу в адміністративних справах, яка полягає в тому, що такі витрати мають бути документально підтверджені, реальні, необхідні та розумно обґрунтовані відповідно до умов договору, складності справи та фінансового стану сторін. Суд не може зменшити суму витрат з власної ініціативи, оскільки розмір гонорару є домовленостістю сторін, хоча може зменшити їх за клопотанням іншої сторони, якщо доведено їх неспівмірність.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн., які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.02.2025 № 161 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області", в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування «СХІД» ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.02.2025 № 80 о/с про звільнення, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025.

Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 19.02.2025.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2025 по день поновлення на службі, виходячи із середньоденного заробітку за останні два місяці - 455,37 грн (чотириста п`ятдесят п`ять гривень 37 копійок).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 19.02.2025.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн (десять тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2025 року.

Суддя Ольга ГОРШКОВА