Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/4439/25
07 жовтня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П. за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача Дубового А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича про відкриття виконавчого провадження № 78560650 від 08.07.2025;
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича від 08.07.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78560650;
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича від 08.07.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 78560650.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/6252/24/2025 про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 №240 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини. У зв`язку з пред`явленням вказаного виконавчого листа до примусового виконання Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08.07.2025 відкрито виконавче провадження №78560650. Також в межах виконавчого провадження №78560650 винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 08.07.2025, якою з Військової частини НОМЕР_1 стягнуто 32000,00 грн виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.07.2025, якою для Військової частини НОМЕР_1 визначено суму мінімальних витрат у розмірі 250,00 грн.
Позивач вказує, що виконавчий лист №260/6252/24/2025, виданий 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом, не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", адже не містить резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а тому підлягав поверненню без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Внаслідок відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом позивач безпідставно набув статусу боржника у виконавчому провадженні, всупереч вимогам законодавства та принципам виконавчого провадження на Військову частину НОМЕР_1 покладено зобов`язання щодо сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
За вказаних обставин, позивач вважає протиправними постанови про відкриття виконавчого провадження №78560650 від 08.07.2025, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №78560650 від 08.07.2025, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №78560650 від 08.07.2025, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 30.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за особливостями передбаченими ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.08.2025 відповідач отримав 14.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов у строк, встановлений судом (десять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 07.10.2025, не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 03.09.2025 призначено у справі судове засідання.
Ухвалою суду від 11.09.2025, постановленою в судовому засіданні, продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи на двадцять днів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи відповідно до ч.1 ст.268 КАС України, що в силу приписів ч.3 цієї ж статті не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 260/6252/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скассовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.08.2024 № 707 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 №240 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 260/6252/24 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнення з військової служби скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №260/6252/24 залишено без змін.
17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 260/6252/24/2025 про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 № 240 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини.
08.07.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78560650 з примусового виконання виконавчого листа №260/6252/24/2025, виданого 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом.
Цього ж дня, 08.07.2025, в межах виконавчого провадження №78560650 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з Військової частини НОМЕР_1 стягнуто 32000,00 грн виконавчого збору, та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Військової частини НОМЕР_1 визначено суму мінімальних витрат у розмірі 250,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Приписами ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII).
Згідно з ч.4 ст.26 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.1, 2 ст.42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Як встановлено судом, виконавче провадження №78560650 відкрито з примусового виконання виконавчого листа №260/6252/24/2025, виданого 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 №240 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини.
Одночасно з відкриттям провадження №78560650, 08.07.2025 в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з Військової частини НОМЕР_1 стягнуто 32000,00 грн виконавчого збору, та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Військової частини НОМЕР_1 визначено суму мінімальних витрат у розмірі 250,00 грн.
Слід відзначити, що резолютивна частина виконавчого листа №260/6252/24/2025, виданого 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом, не передбачає заходів примусового виконання рішень, всупереч п.5 ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII.
Разом з тим, п.7 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII встановлює, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Аналіз положень ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII, якою визначені обов`язкові реквізити виконавчого документа, у взаємозв`язку з ч.4 цієї ж статті, якою визначені підстави для повернення без виконання виконавчого документа, свідчить, що органи державної виконавчої служби та в окремих випадках приватні виконавці здійснюють примусове виконання виключно тих судових рішень, резолютивна частина яких містить зобов`язання, що може бути виконане внаслідок застосування одного із заходів примусового виконання рішення.
При цьому заходами примусового виконання рішення, відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII, є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Наведений перелік не є вичерпним. У залежності від змісту зобов`язання до боржника можуть застосовуватися й інші заходи примусового виконання рішення, що забезпечують досягнення мети виконавчого провадження.
Суд враховує, що з моменту набрання судовим рішенням про скасування індивідуального акта законної сили такий індивідуальний акт втрачає юридичне значення і не породжує будь-яких юридичних наслідків, за виключенням тих, що пов`язані з його скасуванням. Чинність індивідуального акта, скасованого рішенням суду, яке набрало законної сили, не залежить від волі суб`єкта владних повноважень, який його прийняв, чи волі інших осіб.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням і не вимагає здійснення від суб`єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
В спірних правовідносинах Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не врахував ту обставину, що резолютивна частина виконавчого листа №260/6252/24/2025, виданого 17.06.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом, не передбачає заходів примусового виконання рішень та безпідставно відкрив виконавче провадження № 78560650 з примусового виконання вказаного виконавчого документа.
В контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тоді як стягнення відповідачем виконавчого збору, з огляду на виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, порушує права та законні інтереси позивача та зводить нанівець принцип "належного урядування" (п.п. 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20.01.2012).
Згідно із практикою ЄСПЛ цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", у справі "Ґаші проти Хорватії" та у справі "Трґо проти Хорватії".
З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 78560650 від 08.07.2025 та, відповідно, винесених в межах цього виконавчого провадження постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78560650 від 08.07.2025, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 78560650 від 08.07.2025, що не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича про відкриття виконавчого провадження № 78560650 від 08.07.2025.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.07.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78560650.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.07.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №78560650.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Галицька, 45,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76019 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2025 року.
Головуючий суддяМандзій О.П.
Судове рішення № 130864861, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/4439/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: