Ухвала суду № 130863802, 08.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2025 рокусправа № 380/19907/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

-рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2025 № 12547445/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2024 № 4 визнати протиправним та скасувати;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (місцезнаходження: 79000, Львівська обл, м. Львів, вул. Промислова, буд 27; код за ЄДРПОУ 42827574) від 23.10.2024 № 4;

-рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2025 № 12547447/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.10.2024 № 5 визнати протиправним та скасувати;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (місцезнаходження: 79000, Львівська обл, м. Львів, вул. Промислова, буд 27; код за ЄДРПОУ 42827574) від 30.10.2024 № 5;

-рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2025 № 12547446/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2024 № 1 визнати протиправним та скасувати;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (місцезнаходження: 79000, Львівська обл, м. Львів, вул. Промислова, буд 27; код за ЄДРПОУ 42827574) від 03.12.2024 № 1.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір")

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Як видно з матеріалів позову, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору.

Позовна заява містить 3 позовні вимоги немайнового характеру, а саме про визнання протиправними та скасування рішень.

Вказані вимоги позивача є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.

З урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", оскільки у цій справі позивачем позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", звертаючись до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити 7 267,20 грн судового збору (2422,40 грн х 3).

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; ЄДРПОУ 38008294; банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, код банку отримувача (МФО) 899998; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Суд зауважує, що позивач у позовній заяві вказав, що спірні рішення в адміністративному порядку не оскаржувались.

Отже, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України.

Суд встановив, що позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 25.02.2025 № 12547445/42827574, від 25.02.2025 № 12547447/42827574від 25.02.2025 № 12547446/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2024 № 4, від 30.10.2024 № 5, від 03.12.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 03.10.2025.

Отже, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позовну заяву у цій справі позивач подав з перевищенням шестимісячного строку, встановленого законом для звернення до суду за захистом своїх прав у спірних правовідносинах.

Представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовує тим, що на переконання позивача до спірних правовідносин слід застосувати ст. 102 ПК України, оскільки з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Строками давності є строк 1095 днів. Крім того, вказує, що слід встановити коли позивачем отримані спірні рішення та з якої дати позивач дізнався, що його податкові накладні від 23.10.2024 № 4, від 30.10.2024 № 5, від 3.12.2024 № 1 не зареєстровані. Можливо податковим органом і відправлено 25.02.2025 спірні рішення, проте позивач не може встановити та перевірити дату коли ним отримано ці рішення за результатами розгляду наданих ним пояснень та копій документів.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Посилання позивача на ст. 102 ПК України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, суд вважає необґрунтованими.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду виніс постанову від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено та сформульовано новий правовий висновок.

Верховний Суд зазначив, що тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПКУ дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду.

Суд звернув увагу, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.

Отже, Верховний Суд зазначив, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є суттєва різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Отже, чисельні юридичні наслідки, які з огляду на положення ПК України виникають внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів.

Суддя зазначає, що позивач стосовно рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивач повинен був дізнатися у день їх прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків через електронний кабінет.

Інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Натомість позивач не навів будь-яких конкретних обґрунтувань неможливості звернення до суду із вказаним позовом у встановлені законом строки, які могли б свідчити про поважність пропуску позивачем такого строку.

За таких обставин, суддя вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстави щодо поважності причин пропуску такого строку не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

3. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

4. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.