Рішення № 130863655, 08.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2025 рокусправа № 380/12660/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу до бюджету в розмірі 4645,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг у сумі 4645,81 грн. по податку на доходи фзичних осіб та військовому збору. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи спрямовані для погашення вказаної податкової заборгованості, однак така залишається не погашеною, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить стягнути її в примусовому порядку.

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

На виконання положень ч.3 ст.171 КАС України судом було сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання відповідача фізичної особи. З відповіді №1505032 від 23.06.2025 року особу ОСОБА_1 не знайдено.

На виконання положень ч.3 ст.171 КАС України судом було направлено запит щодо місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 до Відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області.

Згідно відповіді Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, який надійшов на адресу суду від 11.07.2025 року, ОСОБА_1 не значиться.

Відповідно до ч.7 ст.171 КАС України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

Згідно ст.130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Зважаючи на вищенаведене, виклик відповідача буде здійснювався в порядку ст. 130 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу від 14.07.2025 направлено конвертом відповідачу за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся.

Окрім того, відповідно до вимог ст.130 КАС України, відповідач повідомлявся про відкриття провадження у цій справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Незважаючи на вжиті судом заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведене суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість від 03.03.2025 №2544/5/13-01-13-03, копія якої знаходить в матеріалах справи, станом на 28.02.2025 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 4645,81 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3573,70 грн. та по військовому збору 1072,11 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи №65788 від 09.05.2024 року.

Головне управління ДПС у Львівській області 07.11.2024 сформувало податкову вимогу №0023832-1303-1301, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 06.11.2024 становила 4645,81 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальна сума самостійно задекларованого відповідачем грошового зобов`язання зі сплатиподатку на доходи фізичних осіб та військового збору та не сплаченого у визначенні законом строки станом на 06.11.2024 так і на 28.02.2025 становить 4645,81 грн.

Таким чином, шляхом подання відповідних податкових декларацій відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 4645,81 грн.

У відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога форми «Ф» №0023832-1303-1301 від 07.11.2024, яку надіслано рекомендованим листом з повідомлення про вручення та вручено одержувачу, відповідно до трекінгу № 0600982381840.

Суд встановив, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 4645,81 грн відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, що сума податкового боргу є підтвердженою матеріалами справи, при цьому відсутні докази його погашення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 4645,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 4 645,81 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна