Рішення № 130863641, 09.10.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/9245/19

провадження № 2-іс/340/139/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ ''Глуско Рітейл'', через свого представника Терезу Ю.О., звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, ), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2019 року №0002264003, видане Головним управлінням ДФС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за результатом фактичної перевірки до ТОВ ''Глуско Рітейл'' застосований штраф в розмірі 6800 грн у зв`язку із реалізацією алкогольних напоїв о 01 год 06 хв, у зв`язку із забороною здійснювати торгівлю алкогольними напоями з 22.00 по 08.00 на підставі рішення Макарівської селищної ради від 7.03.2016 року. Вказане рішення представник позивача вважає протиправним, оскільки нормою ч. 9 ст.15-3 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (надалі Закон №481/95-ВР) не встановлено заборони щодо реалізації алкоголю у певний час доби. Також вказує, що рішення Макарівської селищної ради від 13.07.2016 не було належним чином опубліковане, а тому не може застосовуватись до позивача. Фактична перевірка проведена на АЗС, який належить до закладів ресторанного господарства, а тому рішення Макарівської селищної ради не може застосовуватись на позивача.

Представник Головного управління ДПС у Київській області (надалі відповідач) поданий відзив на позов, із запереченням щодо позовних вимог, оскільки під час проведення фактичної перевірки встановлено реалізацію алкогольних напоїв під час нічного обмеження, у зв`язку з чим до товариства застосований штраф. ТОВ ''Глуско Рітейл'' не надано доказів, що АЗК є закладом ресторанного господарства.

Рух справи:

Ухвалою від 04.06.2019 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року адміністративну справу №640/9245/19 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П.

Ухвалою від 21.03.2025 суддя залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді від 07.04.2025 року вирішено провести розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року замінено відповідача на його правонаступника.

Ухвалами суду від 24.09.2025 та від 02.10.2025 витребувані додаткові докази.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

ТОВ ''Глуско Рітейл'' зареєстроване як юридична особа 05.06.1997 року, номер запису в реєстрі: 12661200000000677 та згідно Виписки з ЄДРПОУ, основним видом діяльності є 47.30 роздрібна торгівля пальним (а.с.13-14).

Працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 31.01.2019 №201 та направлень від 18.02.2019 № 237, № 238 проведена фактична перевірка АЗС з магазином за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Б (а.с.49-50).

Перевірку проведено в присутності директора АЗС Наймибудки С.В., якому перед початком перевірки перевіряючими пред`явлено направлення на перевірку та копію наказу про проведення фактичних перевірок, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у направленнях на перевірку (а.с.51-54).

Рішенням Макарівською селищного радою сьомого скликання від 17.03.2016 № 087-06-VII заборонено продаж роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) з 22.00 до 08.00 години.

За результатами перевірки складений акт про результати фактичної перевірки, який був зареєстрований у журналі реєстрації перевірок контролюючих органів 22.02.2019 №79/10-36-40-00-10/24812228, яким встановлено факт реалізації пляшки шампанського «Артемівське напівсолодке» 16.02.2019 о 01 годині 06 хвилин по ціні 157,00 грн. згідно фіскального чеку №7 від 16.02.2019 р., який було подано до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні, копії розрахункових додаються.

На акт перевірки ТОВ ''Глуско Рітейл'' подало заперечення, яке розглянуто ГУ ДФС у Київській області і листом ''Про розгляд заперечення'' №8388/10/10-36-40-00-10 від 07.03.2019, яким висновки акту фактичної перевірки залишені без змін. Так, у вказаному листі зазначено про те, що ТОВ ''Глуско Рітейл'', до заперечення на акт перевірки, не надано документів щодо підтвердження закладу ресторанного господарства (а.с.19-21).

За результатами акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 № 0002264003, яким до ТОВ ''Глуско Рітейл'' застосовані фінансові санкції у сумі 6800 грн (надалі спірне рішення, а.с.22-23).

На вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ ''Глуско Рітейл'' від 18.03.2019 року подана скарга до ДФС України, за результатом розгляду якої прийнято рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 5.05.2019 №22220/6/99-99-1101-0515, яким ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.30-31).

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Закон України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (надалі Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Щодо доводів позивача, що частиною 9 статті 15-3 Закон №481/95-ВР не встановлює заборон або обмежень при здійсненні алкогольними напоями, а рішення Макарівської селищної ради прийняте з перевищенням повноважень і не оприлюднене у встановленому порядку, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 15-3 Закону №481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Рішення Макарівської селищної ради сьомого скликання Київської області від 17.03.2016 року №087-06-VII «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у нічний час на території громади смт Макарів, сіл Зурівка, Калинівка та Фасівочка є регуляторним актом, яке було оприлюднено на офіційному веб-сайті Макарівської селищної ради Київської області (а.с.24-25).

При цьому, порушення доведення/інформування про прийняття органом місцевого самоврядування може бути підставою для визнання вказаного регуляторного акту нечинним, водночас таке рішення може бути ухвалене лише в результаті спору щодо законності регуляторного акту.

У матеріалах даної справи відсутні докази визнання Рішення Макарівської селищної ради сьомого скликання Київської області від 17.03.2016 року №087-06-VII нечинним.

Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що органи місцевого самоврядування, приймаючи на пленарному засідання рішення, мають повноваження обмежувати час реалізації алкоголю, яке є імперативним, що виключає двояке тлумачення. А тому, доводи представника позивача щодо неможливості застосування до ТОВ рішення Макарівської селищної ради та прийняття вказаного рішення з перевищенням повноважень, відхиляються судом за їх безпідставністю.

Щодо доводу представника позивача, що рішення органу місцевого самоврядування не розповсюджується на позивача, оскільки на АЗК розміщений кафетерій, які відноситься категорії закладів ресторанного господарства, суд зазначає наступне.

ГУ ДФС у Київській області видано ТОВ ''Глуско Рітейл'' Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 21.11.2018 року, адреса місця торгівлі: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49/Б АЗС з магазином (а.с.122).

Згідно Виписки з ЄДРПОУ, основним видом діяльності позивача є 47.30 роздрібна торгівля пальним. У відомостях з ЄДРПОУ від 13.07.2018 вказано двадцять видів діяльності за КВЕД-2010, серед яких, 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; та 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.37-38).

Тобто, право на роздрібну торгівлю надано у магазині, який розташований разом з АЗС.

Отже, у межах доводів позову, слід встановити чи здійснював позивач торгівлю алкогольним напоям, як заклад ресторанного господарства.

Згідно зі статтею 1 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' №481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування (інших закладах ресторанного господарства).

У пункті 27 статті 1 Закону України ''Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів'' (тут і надалі у редакцій станом на день проведення фактичної перевірки) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24.07.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за №680/6968 затверджені Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (у редакції чинній на час проведення фактичної перевірки, надалі Правила №219), які є спеціальними у галузі ведення ресторанного господарства.

У пункті 1.3 Правил №219 вказано, про вживання терміни в такому значенні:

ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього;

заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів;

тип закладу ресторанного господарства - сукупність загальних характерних ознак виробничо-торговельної діяльності закладу ресторанного господарства.

Відповідно до пункту 1.4 Правил №219 суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Згідно пункту 1.5 Правил №219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

У пункті 1.6 Правил №219 визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред`являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України.

Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу), назви, найменування суб`єкта господарської діяльності та режиму роботи (пункт 1.7 Правил №219).

Відповідно до пункту 1.9 Правил №219 працівники, які займаються виробництвом, зберіганням, а також продажем харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов`язані мати професійну спеціальну освіту (підготовку).

Усі працівники, зайняті в ресторанному господарстві, проходять медичне обстеження в установленому законодавством порядку, результати якого відображаються в їх особових медичних книжках. Особова медична книжка пред`являється для контролю на вимогу представників установ державної санітарно-епідеміологічної служби.

Суб`єкти господарської діяльності зобов`язані мати Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, Санітарні правила (n0001400-91), санітарний журнал, особові медичні книжки працівників, журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та реєстрації інструктажів з питань охорони праці, а також книгу відгуків та пропозицій.

Суб`єкти господарської діяльності повинні мати також журнал реєстрації перевірок.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року витребувані у позивача докази, що об`єкт за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Б є закладом ресторанного господарства (дозволи/погодження органу місцевого самоврядування та державної санітарно-епідеміологічної служби тощо).

Позивачем не надано погодження/узгодження з органом місцевого самоврядування та державної санітарно-епідеміологічної служби, Санітарні правила, санітарний журнал, особові медичні книжки працівників, журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та реєстрації інструктажів з питань охорони праці, а також книгу відгуків та пропозицій.

Отже, суд констатує про відсутність доказу, що позивач, у юридичній площині, має заклад ресторанного господарства. Більш того, суд акцентує увагу на тому, що ліцензія на право роздрібної торгівлі надана не закладу ресторанного господарства, а магазину.

Представником позивача, у якості такого доказу надано скрінкопію із реєстру потужностей (а.с.123).

Відповідно до пункту 55 статті 1 Закону України ''Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів'' оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок;

У пункту 69 статті 1 Закону України ''Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів'' визначено, що потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів;

Згідно частини 1 статті 25 Закону України ''Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів'' державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

У частині 2 статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, реєстрація потужностей не є доказом розміщення на АЗС ресторанного господарства та розміщення, а відтак, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що об`єкт за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Б є закладом ресторанного харчування. Наявність у матеріалах справи фотографій із вивісками ''міні-кафе'' та столиків зі стільцями, не у розумінні законодавства, фактом наявності у юридичній площині, у позивача (станом на день проведення перевірки) закладу ресторанного господарства.

Податковим органом, на виконання вимог ухвали суду, надано інформацію щодо реєстрації ТОВ ''Глуско Рітейл'' реєстраторів розрахункових операцій на господарській одиниці Київська область, Макарівський район, вул. Київська,49б (а.с.157-171).

ТОВ ''Глуско Рітейл'' у заяві на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 21.11.2018 року, у графі ''тим об`єкта торгівлі на назвою (магазин, ресторан, бар, кафе, павільйон, кіоск'' зазначено магазин на АЗС (а.с.167-168).

У Додатку до Ліцензії №10140308201801954 вказаний номер електронно-касового апарату із зазначенням адреси місця торгівлі: Київська область, Макарівський район, вул. Київська,49б, АЗС з магазином (а.с.166).

У заяві щодо Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо зміни РРО з 12.11.2019 року вказано АЗС з магазином 99,5 кв.м. (а.с.159-160).

Так, згідно реєстраційного посвідчення Київська область, Макарівський район, вул. Київська,49б, АЗС з магазином (а.с.160-161).

Досліджуючи реєстр отриманих ліцензій ТОВ ''Глуско Рітейл'' із зазначенням періодів та видів об`єктів, розташованих на АЗС, суд констатує, що у 2021 році позивач вперше вказав про магазин та кафе (а.с.171), водночас станом на день проведення перевірки та дати реалізації алкогольного напою 16.02.2019 року на АЗС не був зареєстрований заклад ресторанного закладу, а був лише зареєстрований вид об`єкту АЗС з магазином.

Отже, подане позивачем реєстраційне посвідчення №41708 від 24.03.2023 року про здійснення торгівлі алкоголем та пальним на АЗС з магазином та кафе, жодним чином не доводить, що кафе було розташоване/зареєстроване у лютому 2016 році (а.с.174).

Суд зазначає, що про факт відсутності доказів розташування за адресом АЗС закладу ресторанного господарства зазначав податковий орган у листі за результатом розгляду заперечення на акт перевірки (а.с.19-21), проте, ні до скарги до ДФС України, ні до позову та на вимоги ухвали суду, доказів розташування закладу ресторанного закладу на АЗС (Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Б) у період проведення перевірки не надано.

Водночас, у листі ГУ ДФС ''Про розгляд заперечення'', і у відзиві на позовом та в ухвалі суду про витребування доказів, була звернена увага саме на необхідність доведення факту наявності на АЗС закладу ресторанного господарства.

Суд акцентує, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями була видана саме для торгівлі в АЗС у магазині, а не у кафе чи ресторані, усі документи щодо отримання такої ліценції та реєстрації реєстраторів розрахункових операцій свідчить про те, що в АЗС, станом на 16.02.2019 року був розташований сама магазин.

Частиною 9 статті 15-3 Закон №481/95-ВР визначено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Позов не містить доводів суті порушення, викладеного в акті перевірки.

В акті фактичної перевірки від 19.02.2019 року зазначено про факт реалізації пляшки шампанського ''Артемівське напівсолодке'' 16.02.2019 о 01 год 06 хв по ціні 157 грн згідно фіскального чеку №7 від 16.02.2019, який був поданий до органів ДФС (а.с.15-18).

Сторони на виконання вимог ухвали суду не надали копію фіскального чеку від 16.02.2019 про реалізацію шампанського о 01 год. 06 хв.(а.с.152). Позивач зазначив про неможливість, через заміну РРО, а відповідач надав електронну стрічку із фіскальними чеками. Проте, сам факт реалізації пляшки шампанського 6.02.2019 року о 01 год 06 хв ні в запереченнях на акт перевірки, ні у скарзі на ППР до ДФС, ні в позовній заяві позивачем не заперечувався.

Згідно частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки позивачем не заперечувався факт реалізації алкогольного напою, тому суд визнає таку обставину доведеною.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи реалізацію шампанського на АЗС з магазином після 22 год 00 хвилин, що відповідно є порушенням вимог статті 15-3 Закону №481/95-ВР, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 6800 грн.

Отже, підсумовуючи, суд зазначає про те, податкове повідомлення рішення від 11.03.2019 року №0002264003, прийняте ГУ ДФС у Київській області із дотриманням принципу законності, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку із чим, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ''Глуско Рітейл'' (вул. Солом`янська, 11, м. Київ, 03110; код ЄДРПОУ 24812228) до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А ЄДРПОУ ВП 44096797).

Рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК