Рішення № 13086096, 22.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р. Справа № 05/288-10

вх. № 9084/5-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Д.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Макарової С.В. (довіреність від 01.02.10 р.),

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРА-2006" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артамет" (Харківська обл., с. Правда)

про стягнення 18258,50 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артамет" (Харківська обл., с. Правда)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРА-2006" (м. Харків)

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за поставлену продукцію та виготовлені штанцформи в сумі 16443,24 грн., пеню за прострочку оплати отриманої продукції в сумі 1279,77 грн., пеню за прострочку оплати штанцформ в сумі 73,66 грн., інфляційні в сумі 239,83 грн. та 3% річних в сумі 222,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленої йому продукції за договором поставки продукції №12 від 25.12.08 р. та виконаних робіт за актом №ОУ-2 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.03.10 р. і рахунком-фактурою №СФ-991 від 09.03.10 р.

Позивач за первісним позовом надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за поставлену продукцію з гофрокартону в сумі 13923,24 грн., заборгованість за виготовлення штанцформи в сумі 2520,00 грн., пеню за прострочку оплати отриманої продукції в сумі 1233,07 грн. (період стягнення по накладній №РН-871 з 18.03.10 р. по 15.09.10 р. - 180 днів, період стягнення по накладній №РН-907 з 12.04.10 р. по 15.09.10 р. - 155 днів), збитки згідно індексу інфляції в сумі 213,75 грн. (період стягнення накладної №РН-871 - березень та серпень 2010 р., по накладній РН-907 - серпень 2010 р.), 3% річних в сумі 218,81 грн. (період стягнення по накладній №РН-871 з 18.03.10 р. по 27.09.10 р. - 194 дня, період стягнення по накладній РН-907.04.10 р. по 27.09.10 р. - 169 днів).

Розглянувши надану заяву, суд вважає за можливе прийняти її.

Позивач за первісним позовом надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує, що ним була допущена помилка при розрахунку збитків індексу інфляції, які виправлені в заяві про зменшення позовних вимог.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе прийняти її.

Також позивач надав письмове пояснення відносно виконання робіт по виготовленню штанцформ і настання строку їх оплати.

Крім того, позивач надав заяву про застосування строків позовної давності при розгляді зустрічної позовної заяви №413/10 від 10.11.10 р., передбачених ст. 269 ГК України для позовів, що витікають з поставки неякісного товару.

Відповідач за первісним позовом надав відзив, в якому вказує, що ним було повідомлено позивача за первісним позовом про виявлені при підготовці до використання ящиків недоліки, але його представник не прибув для складання акту. Також відповідач за первісним позовом вказує, що позивач за первісним позовом не надав йому належних документів на підтвердження якості поставленого товару.

Позивач за зустрічною позовною заявою просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом забрати товар, поставлений за договором №П-12 від 25.12.08 р., та повернути сплачені йому грошові кошти. Свої позовні вимоги обґрунтовує поставкою відповідачем за зустрічним позовом неякісного товару.

Відповідач за зустрічним позовом, в відзиві на зустрічний позов, заперечує проти нього та вказує, що позивач за зустрічним позовом пропустив встановлений і договором, і діючим законодавством строк для пред'явлення позовів щодо поставки товарів неналежної якості, згідно ст. 269 ГК України та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 25.04.66 р. П-7.

Представник відповідача за первісним позовом не з’явився в судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.12.08 р. сторони уклали договір №П 000012 поставки продукції (надалі – договір), за яким продавець (позивач за первісним позовом) зобов’язується поставляти і передавати у власність покупця (відповідача за первісним позовом) вироби з гофрокартону і гофрокартон (надалі – продукція), а покупець зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору асортимент і ціна продукції вказуються в підписаних видаткових накладних.

Відповідно до п.1.5 договору загальна сума даного договору складається із сум всіх видаткових накладних, виписаних за увесь строк дії договору.

Згідно п. 3.1 договору оплата за поставлену партію продукції здійснюється покупцем в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, наступним чином: 100% вартості партії продукції покупець зобов’язаний внести на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження, яким є дата виписки видаткової накладної.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 25923,24 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-871 від 13.03.10 р. та №РН-907 від 07.04.10 р., підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень, а також копіями довіреностей відповідача на отримання продукції.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання, сплативши 10.03.10 р. за продукцію 12000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриману продукцію становить 13923,24 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за порушення строків перерахування грошових коштів згідно п. 3.1 даного договору за поставлену продукцію, покупець сплачує пеню продавцю з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки платежу, від вартості неоплаченої в строк продукції за кожний день прострочки.

Позивач за первісним позовом відповідно до п. 5.4 договору нарахував відповідачу пеню за період з 18.03.10 р. по 15.09.10 р. в сумі 1233,07 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом нарахував відповідачу інфляційні на суму заборгованості по накладній №РН-871 від 13.03.10 р. за березень 2010 р. в сумі 46,68 грн. та по накладним №РН-871 від 13.03.10 р. і №РН-907 від 07.04.10 р. за серпень 2010 р. в сумі 167,07 грн., а також 3% річних з 18.03.10 р. по 27.09.10 р. в сумі 218,81 грн.

12.03.10 р. сторонами був підписаний акт №ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по виготовленню штанцформи в кількості 1 шт. згідно рахунку №СФ-991 від 09.03.10 р. на суму 2520,0 грн.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Згідно ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В даному випадку сторони уклали договір підряду.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 2 ст. 530 ГПК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.07.10 р. позивач за первісним позовом надіслав відповідачу вимогу №900 від 05.07.10 р. про оплату заборгованості за поставлену продукцію та виготовлення штанцформи в сумі 16443,24 грн., інфляційних в сумі 72,76 грн., 3% річних в сумі 130,45 грн. та пені в сумі 873,14 грн.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Отже, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.07 р. та зареєстровані в МУЮ 19.12.07 р. за № 1383/14650, останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язання слід вважати 02.08.10 р., але відповідач за первісним позовом заборгованість не сплатив і відповіді не дав.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що йому не передані штанцформи позивачем за первісним позовом, а тому він не повинен їх оплачувати, суд вважає безпідставним, оскільки, як свідчать матеріали справи та пояснив представник позивача, штанцформи виготовлялися позивачем за первісним позовом для виробництва продукції, яка була поставлена відповідачу за первісним позовом, а не для передачі їх відповідачу за первісним позовом.

За таких обставин, суд вважає зменшені первісні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково, оскільки позивачем невірно зроблений розрахунок пені та 3% річних з 18.03.10 р., так як прострочка за договором виникла з 19.03.10 р., а також безпідставно нараховані інфляційні по накладній №РН-871 від 13.03.10 р. за березень 2010 р. в сумі 46,68 грн., оскільки прострочка почалася з 19.03.10 р., а індекс інфляцій визначається за повний місяць.

Повідомлення №033 від 16.03.10 р. про виклик представника відповідача за зустрічним позовом для складання акту, надане позивачем за зустрічним позовом, суд не приймає в якості належного та допустимого доказу належного повідомлення відповідача за зустрічним позовом, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано доказів відправки або вручення його відповідачу за зустрічним позовом.

Копія акту від 21.02.10 р., складеного представниками позивача за зустрічним позовом, також не може бути прийнята судом в якості належного до допустимого доказу складання акту прийому продукції по якості згідно Інструкції П-7, оскільки він складений з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 25.04.66 р. П-7, обов’язковість застосування якої передбачено пунктом 4.2 договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що підтвердженням якості продукції з боку продавця є відповідність продукції вимогам ДОСТа 7376-89.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що відповідач за зустрічним позовом поставив продукцію неналежної якості, суд вважає безпідставним, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів не відповідності продукції вимогам ДОСТа 7376-89.

Посилання позивача на те, що відповідач за зустрічним позовом був повідомлений про конкретну мету придбання продукції, суд вважає безпідставними, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів на підтвердження цього.

Відповідно до п. 2.3 договору передача продукції здійснюється у м. Харків, пр. Московський, 118.

Пунктом 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 25.04.66 р. П-7 встановлено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється на складі одержувача в наступні строки:

а) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем;

б) при одногородній поставці - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 годин після надходження продукції на склад одержувача.".

Згідно п. 10 вказаної Інструкції приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена у встановлені терміни.

В видаткових накладних на поставку продукції вказані розміри ящиків. Таким чином, позивачу за зустрічним позовом були відомі розміри ящиків ще при їх отриманні. Не відповідність розмірів отриманих ящиків меті позивача за зустрічним позовом не свідчить про їх не якісність чи не відповідність вимогам ДОСТа 7376-89.

Позивач за зустрічним позовом прийняв продукцію без зауважень, в строки, встановлені Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 25.04.66 р. П-7, належний акт прийому продукції за якістю не склав. В зв’язку з чим пропустив строк на подачу позову, що випливає з поставки товару неналежної якості, встановлений ч. 8 ст. 269 ГК України.

Посилання позивача за зустрічним позовом на ч. 2 ст. 666 ЦК України суд вважає безпідставним, оскільки позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів відмови від договору та повернення продукції відповідачу за зустрічним позовом.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що відповідач за зустрічним позовом не надав йому належних документів на підтвердження якості поставленої продукції, суд вважає безпідставним, оскільки продукція за вищезазначеними накладними була прийнята позивачем за зустрічним позовом без зауважень, не повернута відповідачу за зустрічним позовом, претензій або позову стосовно неналежної якості, отриманої продукції позивачем за зустрічним позовом не пред’являлося.

Таким чином, поставка позивачем за первісним позовом продукції, отримання та часткова оплата її відповідачем за первісним позовом свідчить про взаємне волевиявлення сторін на настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки зменшення розміру позовних вимог має такі ж самі наслідки, що і відмова від позову, а державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем за зустрічним позовом, належить покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 174, 193, 269 ГК України, ст.ст. 11, 267, 509, 525, 526, 530, 611, 625, 629, 712, 837, 854 ЦК України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 25.04.66 р. П-7, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру позовних вимог.

2. В задоволенні зменшених первісних позовних вимог відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артамет" (64123 Харківська обл., с. Правда, вул. Гагаріна, 9. Код ЄДРПОУ 33121134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРА-2006" (61023 м. Харків, вул. Сумська, б.128, кв.70. Код ЄДРПОУ №33900903) заборгованість за договором №П 000012 поставки продукції від 25.12.08 р. в сумі 13923,24 грн., заборгованість за виконані роботи згідно акту №ОУ-2 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.03.10 р. в сумі 2520,00 грн., пеню за прострочку оплати продукції за період з 19.03.10 р. по 15.09.10 р. в сумі 1226,13 грн., інфляційні за серпень 2010 р. в сумі 167,07 грн., 3% річних за період з 19.03.10 р. по 27.09.10 р. в сумі 217,67 грн., державне мито в сумі 180,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 23.12.10 р.