Рішення № 13086091, 20.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 47/275-10

вх. № 9781/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. довіреність б/н від 02.08.10 р.;

відповідача - не з"явився;

третьої особи - не з"явився;

третьої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокпромвугілля", м. Луганськ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларен-Дон", м.Донецьк

до Приватного підприємства "Поставка-2006", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", м.Київ

про спонукання до виконання зобов"язань за договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокпромвугілля" (позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою в якій просить зобов"язати відповідача - Приватного підприємства "Поставка-2006" підписати два примірники акту приймання - передачі вугілля, поставленого позивачем за договором поставки №2-03/Ч від 03.03.2010 р. та передати їх позивачу. Також позивач просить стягнути з відповідача решту вартості поставленого вугілля за договором поставки, укладеного між сторонами у розмірі 18 650,00 грн. та судові витрати. Ухвалою господарського суду від 08 листопада 2010 року прийняти позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "25" листопада 2010 р. о 12:30. Залучено до участі у справі :

- у якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ТОВ "Кларен-Дон", м.Донецьк

- у якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВ фірма "ТехНова", м.Київ.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 25 листопада 2010 року позовні вимоги підтримував в повному обсязі. Також позивачем надано клопотання в якому він просить витребувати з господарського суду Харківської області зі справи № 21/178-10 за позовом ТОВ "Востокпромвугілля" до ПП "Поставка - 2006" про стягнення 19000,00 грн. лист ДТГО "Південно-Західна залізниця" з поясненнями стосовно вагонів 65352171, 67652453, 66242744 з вантажем вугілля які прибували на адресу ТОВ "Фірма "ТехНова" за накладною 52251709.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2010 року клопотання позивача про витребування документів - задоволено. Витребувано з господарського суду Харківської області зі справи № 21/178-10 за позовом ТОВ "Востокпромвугілля" до ПП "Поставка - 2006" про стягнення 19000,00 грн. лист ДТГО "Південно-Західна залізниця" з поясненнями стосовно вагонів 65352171, 67652453, 66242744 з вантажем вугілля які прибували на адресу ТОВ "Фірма "ТехНова" за накладною 52251709. Розгляд справи відкладено на "20" грудня 2010 р. о 12:30.

Присутній представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 20 грудня 2010 року позовні вимоги підтримував та надав письмові пояснення (вх.№ 28052), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Представник третьої особи (ТОВ "Кларен-Дон") у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник третьої особи (ТОВ фірма "ТехНова") у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

03 березня 2010 року ТОВ "Востокпромвугілля", в якості Постачальника, та ПП "Поставка-2006", в якості Покупця, уклали між собою договір постачання вугільної продукції №2-03/4 від 03.03.2010 року.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник повинен був поставити Покупцю вугільну продукцію в кількості, асортименті, строках, реквізитах і за якісними характеристиками, наведеними у Договорі та Додаткових угодах до нього. Покупець, в свою чергу, мав прийняти поставлене Вугілля, перевірити відповідність його якісних характеристик та оплатити його в строки і на умовах, передбачених Договором. Згідно з Договором Постачальник повинен був відвантажити Вугілля за наступними реквізитами (п. 2.1. Договору):

ТОВ фірма "ТехНова", код вантажоотримувача 3191.

03150, м. Київ, вул. Димитрова-5, корп. 10-а,

станція Чернігів Південно-західної залізниці, код станції 325000, під "ізний путь ТОВ фірми "Технова".

Згідно п. 5.4. Договору Покупець зобов'язаний після узгодження партії Товару оплатити Постачальнику 80% вартості узгодженої партії Товару.

Позивачем на адресу Відповідача був направлений рахунок-фактура №СФ-090301 від 09.03.2010 р. на суму 94500,00 грн., на постачання 210 тон вугілля.

Відповідач 19.03.2010, перерахував на рахунок Позивача передплату на суму 75500,00 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот грн., 00 коп.), що майже складає 80% вартості партії (80% - 75600,00 грн.).

На виконання умов договору узгоджений сторонами вантажовідправник - ТОВ "КЛАРЕН-ДОН" 27.03.2010 р. відвантажив 3 (три) вагони вугілля марки АШ (0-6), що засвідчує залізнична квитанція №522517709: номери вагонів: 65352171 (69 тн); 67652453 (69 тн);66242744 (69 тн); вантажоотримувач:

ТОВ фірма "ТехНова", код вантажоотримувача 3191.

03150, м. Київ, вул. Димитрова-5,корп.10-а,

станція Чернігів Південно-західної залізниці, код станції 325000,

під "ізний путь ТОВ фірми "Технова".

Вантажоотримувачем виступало ТОВ "Технова" (код вантажоотримувача 3191, адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова-5, корп.Ю-а.)

Згідно до п. 2.3. Договору постачання вугільної продукції №2-03/4 від 03.03.2010 року в підтвердження поставки партії вугілля за відповідною заявкою, Постачальник, впродовж 48 годин з моменту відправлення вагонів (але не пізніше заходу вагонів на ТЕЦ) зобов'язаний надати Покупцю швидкодіючими електронними засобами зв'язку реєстр, в котрому зазначені наступні відомості: Найменування Вантажовідправника; Номера вагонів; Вага вугілля; Номер посвідчення про якість; Показники якості вугілля (зола та волога).

На виконання умов Договору Позивач факсом направив реєстр у встановлені договором строки, а саме 27.03.2010 р. разом з квитанцією про приймання вантажу.

Згідно п. 5.5. Договору, після виконання умов п. 2.3. щодо підтвердження поставки вугільної продукції, Покупець оплачує ще 10% вартості партії вугілля.

Відповідно до п. 5.6 Договору, Відповідач був зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з дати заходу вагонів на ТЕЦ надіслати Постачальнику лист, в якому вказуються якісні показники Вугілля, що прийняті до розрахунків. Після цього Покупець та Постачальник узгоджують кінцевий розрахунок.

Пунктом 2.6. Договору було передбачено, що вугілля вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем тільки після отримання Покупцем оригіналів посвідчень про якість, рахунків-фактур, та підписання Сторонами Акту приймання-передачі вугілля.

Таким чином, перерахуванням на рахунок Позивача передплати у сумі 74 500,00 грн. за платіжним дорученням № 49 від 19.03.2010 р. з призначенням платежу -передплата за вугілля згідно договору №2-03/4 від 03.03.2010 року Відповідач підтвердив узгодження партії вугілля, її вартості та кількості. Згідно до додаткової угоди № 1 до договору №2-03/4 від 03.03.2010 року, яка є невід'ємною частиною договору, що підписана Відповідачем, вартість однієї тони вугілля складає 450,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення вимог п. 5.5. договору, не сплатив позивачеві 10% вартості вугілля після одержання реєстру та копії квитанції №522517709.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

На виконання умов договору Позивач відправив відповідачу вугілля, направив реєстр та залізничну квитанцію, а відповідач не виконав зустрічного обов'язку щодо сплати ще 10% від ціни партії товару.

Відповідач порушив п. 5.6. договору та протягом 3-х днів з моменту заходу вагонів на ТЕЦ не надіслав Позивачу лист, що повинен бути підставою для кінцевих розрахунків.

Таким чином, Відповідач здійснив тільки часткову оплату одержаного за договором вугілля та не сплатив решту його вартості, що складає 18 650,00 грн.

01 жовтня 2010 р. позивачем направлялась вимога про сплату решти вартості вугілля відповідачу, яка залишилась без відповіді, (факт направлення вимоги підтверджується описом та квитанцією про відправлення аркуш справи №28-29). Разом з вимогою повторно направлявся рахунок-фактура №СФ-090301 від 09.03.2010 р.

Крім того, в порушення умов п. 5.5, 5.6 Договору, незважаючи на підтвердження постачання вугільної продукції, та фактичне прийняття вугілля Відповідачем, Відповідач, діючи умисно з метою ухилення від виконання договірних зобов'язань, акт приймання-передачі вугілля не підписав та не сплатив решти вартості вугілля.

Відповідно до п. 4.1. Договору, обов'язковою умовою є присутність представника Постачальника (або Вантажовідправника) при прийманні та розвантажені вагонів. Проте, у порушення умов договору, Позивач, як постачальник, до приймання та розвантаження не залучався. Натомність, при прийманні та розвантаженні вагонів з поставленим Позивачем Відповідачу вугіллям були присутні представники третьої особи ТОВ "Кларен-Дон" (вантажовідправника) та третьої особи ТОВ "Технова".

Згідно з інформацією директора третьої особи ТОВ "Кларен-Дон", останнє 02.04.2010 року отримало усне повідомлення від Покупця про те, що якість вугілля не відповідає умовам договору, у зв'язку з чим Покупець пропонував приїхати представникам ТОВ "Кларен-Дон" на спільне випробування. Листом від 02.04.2010 №02/04/10 (копія додається) ТОВ "Кларен-Дон" повідомило ПП "Поставка-2006", що не заперечує проти того, щоб спільне випробування проводилося за участю представників ТОВ "Пром-Укр-Альфа", у власність якого направлялось вугілля.

Відповідно до пояснень позивача, Відповідач не повідомляв Позивача про відмову від прийняття вугілля. При цьому, претензій, яки були б надіслані у встановленому законодавством порядку, Позивач від Відповідача не отримував, повідомлення від перевізника щодо відмови одержання вантажу за залізничною квитанцією № 522517709 на адресу Позивача не надходило.

Згідно зі статтею 6 Господарського процесуального кодексу України, претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

15.04.2010 року, Відповідачем було направлено позивачу електронною поштою претензію на суму 114 764,64 грн., в якій зазначав, що якісні показники вугілля, згідно з проведеними лабораторією Вантажоотримувача Чернігівської ТЕЦ випробуваннями, перевищують гранично допустимий рівень, встановлений Договором, у зв'язку з чим ТОВ "Поставка-2006" повернуло вагони з вугіллям №№ 65352171, 67652453, 66242744 на станцію Бірюково Донецької залізної дороги та висипані на промплощадці Відповідача, тобто Відповідач розпорядився вугіллям на власний розсуд, а не повернув його Позивачу. Документів, що підтверджують місцезнаходження вугілля Відповідач не надав.

Обов'язок одержувача щодо прийняття вантажу є безумовним, за виключенням випадків, коли він вправі відмовитися від прийняття вантажу (ст. 310 ГК України). Ця відмова пов'язується із встановленням факту пошкодження або зіпсування вантажу, якщо тим самим внаслідок зміни якості вантажу виключається можливість його повного або часткового використання за первісним призначенням. Неможливість використання вантажу за призначенням встановлюється експертом у порядку, визначеному законодавством. У випадках, коли одержувач не затребував вантаж в установлений строк або відмовився його прийняти, тоді перевізник, письмово повідомивши про це вантажовідправника, за рахунок і на ризик останнього вправі залишити вантаж у себе на зберігання.

Повідомлення від перевізника щодо відмови одержання вантажу за залізничною квитанцією №522517709 Позивачу не надходило.

Відповідач у своїй претензії, посилаючись на проведені лабораторією Вантажоотримувача хімічні аналізу проб поставленого позивачем вугілля, пояснив, що якість вугілля перевищує гранично допустимий рівень, встановлений Договором за показником Летучие (V daf): 11,6%, у звязку з чим поставлене вугілля не було Відповідачем прийнято.

Проте, за умовами Договору були визначені тільки 2 базові показники вугілля такі, як зольність (Аd) та вологість (Wtr). Зазначений у претензії показник якості вугілля Летучие (V daf) не був передбачений у Договорі як базовий показник якості для вугілля, що поставлялося ТОВ "Востокпромвугілля" ПП "Поставка-2006" за цим Договором. Тому, вимоги Відповідача до відповідності якості поставленого Позивачем вугілля такому показнику якості, як Летучие (V daf) є необгрунтованими, оскільки Договором поставки не передбачалася відповідність якості вугілля цьому показнику. Відповідно до п.3.2. Договору перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, вантажоотримувачів, станцій призначення, кількість, сорт, базова якість, термін поставки, ціна за 1 тонну та вартість товару визначаються в Додаткових угодах до Договору. Додатковою угодою № 1 до Договору поставки № 2-03/4 від 03 березня 2010 року передбачено, що Постачальник зобов'язується у березні 2010 року поставити вугілля яке б відповідало якісним показникам вказаним у таблиці, а саме: Сорт вугілля, розмір куску, мм - АШ зб; Зола % середньоразр. - 19,8; Зола % граничн. 25,0; Волога % середньоразр. - 7,6; Волога граничн. - 12,0; Ціна за 1 тн. без ПДВ - 375,50 грн.; Ціна за 1 тн. з ПДВ - 450. Тобто, сторони у Договорі поставки № 2-03/4 від 03 березня 2010 визначали конкретні базові показники якості товару, який Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти за умов відповідності товару визначеним якісним показникам. Отже, вимоги до якості вугілля за Договором були узгоджені сторонами у вигляді відповідності вугілля тільки показникам зольності та вологості.

Базовий показник - це показник, прийнятий як вихідний при порівнянні з фактичним при оцінюванні якості.

ТОВ "Востокпромвугілля" Покупцю було надано посвідчення про якість вугілля № 28 від 27.03.2010 року, виданого вуглехімічною лабораторією ОП ЦОФ "Шахтерская" ГП "Шахтерскантрацит", згідно з яким поставлено вугілля мало такі показники якості: Зола (Аd): 17,2%;Волога (Wtr): 10,4%.

Згідно з п. 14 "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-хнического назначения и товаров народного потребления по качеству», утвержденной постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г. N П-7, приемка продукции по качеству и комплектности производится в точном соответствии со стандартами, техническими условиями, Основньши и Особьіми условиями поставки, другими обязательньїми для сторон правилами, а также по сопроводительным документам, удостоверяющим качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве, счет-фактура, спецификация и т. п.).

Крім того, за даними первісного хіманалізу проб поставленого вугілля, що проводився, лабораторією Чернігівської ТЕЦ, вугільна продукція мала такі якісні показники:

-в вагонах №№ 67652453, 66242744: Зола (Аd):20,5%; Влага (Wtr):10,5%; Летучие (V daf): 12,0%;

у вагоні №65352171:"Зола (Аd): 20,2%;Влага (Wtr):10,5%;Летучие (V daf): 13,6%".

Повторним аналізом проб поставленого вугілля були встановлені такі якісні показники:

"Зола (Аd): 19,5%; Влага (Wtr): 10,5%; Летучие (V daf): 11,6%".

Умови Договору поставки вугілля № 2-03/4 від 03 березня 2010, зокрема щодо базових умов поставки (розділ 2 Договору), щодо приймання вугілля за кількістю і якістю (розділ 4 Договору), щодо цін та умов оплати (розділ 5 Договору) стосувалися тільки таких показників якості вугілля, як зольність (Аd) та вологість (Wtr).

Так, п. 2.3. Договору передбачалося надання Постачальником в підтвердження поставки партії вугілля реєстру, з відомостями зокрема щодо показників якості вугілля, а саме показників зольності та вологості ("зола та волога").

Згідно з розділом 4 Договору "Приймання вугілля за кількістю і якістю", фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у Вантажоотримувача таким чином: якщо різниця між показниками Аd, Wtr в межах допустимої похибки випробування (ДСТУ 4096-2002) - за посвідченням про якість: якщо різниця між показниками Аd, Wtr більша за допустиму похибку випробування в обидві сторони, (ДСТУ 4096-2002), - за результатами випробування хімлабораторії Вантажоотримувача (п. 4.5. Договору). Пунктом 4.8 Договору передбачено: "Якщо партія вугілля, відвантажена Постачальником одночасно, надійшла Вантажоотримувачу неодночасно, то така партія розглядається як "розірвана" партія вугілля. Фактичну якість вугілля в "розірваній" партії визначають окремо для кожної з частин "розірваної" партії в межах допустимої похибки випробування фактичні значення показників якості вугілля приймається за посвідченням про якість партії в цілому: якщо різниця між показниками Аd, Wtr для кожної частини "розірваної" партії більша за допустиму похибку випробування в обидві сторони, згідно з ДСТУ 4096-2002, фактичні значення показників якості вугілля приймається за якістю випробувань у Вантажоотримувача для кожної частини "розірваної" партії окремо.

Розділом 5 Договору передбачалося, що якщо фактична якість вугілля відрізняється від базової хоча б по одному з показників Аd, Wtr вартість вугілля визначається з врахуванням знижок/надбавок у розмірі:

За показниками зольності:

-надбавка 2,5% за кожний 1 % відхилення в межах діапазону від 19,80 % до 17, 00 %;-надбавка 2,5% за кожний 1 % відхилення в межах діапазону від 19,80 % до 22, 00 %;-надбавка 3,5% за кожний 1 % відхилення в межах діапазону від 22,01 % до 25, 00 %.

За показниками вологи:

-надбавка 1,3% за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 7,60 % до 0 %;-знижка 1,3 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 7,60 % до 10 %.

Враховуючи, що Додатковою угодою № 1 до Договору поставки № 2-03/4 від 03 березня 2010, було встановлено гранично допустимі якісні показники вугілля: Зола - 25, 0 % та Волога - 12, 0%, Позивач виконав своє договірне зобов'язання щодо поставки товару саме за тими якісними показниками, що були узгоджені сторонами у Договорі під час його укладання, та у Відповідача не було обґрунтованих підстав для не підписання акту приймання-передачі та несплати решти його вартості.

Тобто за таких конкретних обставин, слід зазначити, що якщо вугілля було неякісне, то Відповідач повинен був його повернути, а не розпорядитися на власний розсуд.

Відповідно до ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж, а саме частина 2 статті 689 Цивільного кодексу України, встановлюють для покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, законних підстав для не підписання акту приймання-передачі у Відповідача не було, вугілля є фактично прийнятим Відповідачем та повинно бути оплачено у повному обсягу відповідно до умов договору, або повернуто Позивачу.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно ч. 1 ст. 615 Цивільного Кодексу України, сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання у разі його порушення іншою стороною, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Поставка товару була здійснена Постачальником у відповідності з умовами договору, якість товару підтверджена сертифікатами якості та проведеними лабораторією Вантажоотримувача дослідженнями-аналізами, а отже Постачальник виконав належним чином та в повному обсязі свій обов'язок передати товар Покупцеві за показниками якості, що передбачалися Договором, а тому Покупець зобов'язаний підписати акт приймання-передачі товару та оплатити решту його вартості.

Таким чином, Відповідач ухиляється від підписання акту-приймання передачі на поставлене Позивачем за Договором № 2-03/4 від 03 березня 2010 вугілля з метою несплати решти вартості вугілля, що свідчить про невиконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 18650,00 грн. та зобов"язання відповідача підписати акти приймання передачі поставленого позивачем вугілля правомірні та обгрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у тому випадку, якщо є угода, яка свідчить про надання послуг з ведення справи у суді, послуги за надання правової допомоги оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та даний факт підтверджується відповідними фінансовими документами. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачеш стороною за отримання послуг, саме адвокатам. Відповідно до норм процесуального законодавства відшкодуванню підлягають фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення. При цьому, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відповідно ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та адвокатом Прядко Оленою Дмитрівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2410 від 29.12.2006 р. було укладено договір про надання правової допомоги у господарських справах щодо вирішення даного спору, вартість яких сторонами була узгоджена та становить 2 500,00 грн. (аркуш справи №37). Вищезазначена сума була сплачена ОСОБА_1. 01 листопада 2010 р., що підтверджується квитанцією до видаткового касового ордеру №64 від 01.11.2010 р.

Таким чином у матеріалах справи містяться докази фактичного надання Прядко Оленою Дмитрівною послуг адвоката по справі № 47/275-10, отже вбачаються підстави для стягнення з відповідача 2500,00 грн., так як ці кошти є судовими витратами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір мита згідно до п.п. "а", "б" розд.2 ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17,00 грн. х 1500 = 25500,00 грн.); із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про неоподатковуваних визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюються в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 85,00 грн. (17,00 грн. х 5 = 85,00 грн.).

Отже в даному разі за позовом, який містить майнову вимогу (стягнення 18 650,00 грн.) державне мито підлягає сплаті у розмірі 1% від ціни позову, тобто 186,50 грн. та немайнову вимогу (про зобов"язання відповідача підписати акти приймання передачі поставленого позивачем вугілля) державне мито підлягає сплаті у розмірі 85,00 грн.

Оскільки позивачем при поданні позову до господарського суду оплачено державного мита не у повному обсязі, а саме сплачено лише за майнову вимогу у розмірі 186,50 грн. та не сплачено 85,00 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача державне мито у розмірі 85,00 грн. до державного бюджету.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 271,50 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 615, 629, 664, 673, 688, 689, 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю. 2.Зобов'язати Приватне підприємство "Поставка-2006" підписати два примірники акту приймання - передачі вугілля, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокпромвугілля" за договором поставки № 2-03/4 від 03 березня 2010 року та передати їх Позивачу.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Поставка-2006" (61034, м. Харків, вул. Кашуби, 10, р/р № 26000001733001 у філії "Харківська дирекція" АТ "Індекс-Банк", МФО 350619, код ЄДРПОУ 34629861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокпромвугілля" (91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 19а, р/р № 26000019380001 у ВАТ КБ "Южбанк" м. Донецька, МФО 335946, код ЄДРПОУ 36638312) заборгованості у розмірі 18650, 00 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн., державне мито у розмірі 271,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокпромвугілля" (91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 19а, р/р № 26000019380001 у ВАТ КБ "Южбанк" м. Донецька, МФО 335946, код ЄДРПОУ 36638312) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 85,00 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/275-10

Повне рішення складене 23 грудня 2010 року.