Рішення № 13086054, 24.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2010 р.Справа № 15/108-1797

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Фермерського господарства "Маяк-Р", вул. Полинкіна, 23, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27641

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арос", с. Васильків, Чортківського району, Тернопільська область, 48522

про стягнення 106.508,28 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача:           представник Пятецька Катерина Віталіївна, довіреність № 7 від 01.10.10р.;

відповідача :          не з'явився.

Суть справи:

Фермерське господарство "Маяк-Р", вул. Полинкіна, 23, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арос", с. Васильків, Чортківського району, Тернопільська область, про стягнення 106.508,28 грн. заборгованості, із яких: 100.880 грн. заборгованості за поставлений товар, 4.136,08 грн. інфляційних нарахувань та 1.492,20 грн. 3 % річних.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтримав повністю, та заявив усне клопотання про зменшення суми позову до 100.880 грн., водночас письмово дане клопотання не оформлено.

Відповідач, витребуваних ухвалами суду від 11.11.2010р. та 24.11.2010р. матеріалів не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Фермерське господарство "Маяк-Р", вул. Полинкіна, 23, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АЕ № 019045, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "Маяк-Р", вул. Полинкіна, 23, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, на підставі усної домовленості відвантажило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Арос", с. Васильків, Чортківського району, Тернопільська область, прийняло через свого представника Слободян Н.Д. (довіреність № 30 від 05.05.2010р.), товарно-матеріальні цінності (соя) на загальну суму 100.880 грн., що підтверджується накладною № 104 від 05.05.2010р., наявною в матеріалах справи.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приймаючи до уваги, що між сторонами строк проведення оплати в письмовій формі не був обумовлений, тому позивач 30.11.2010р. направив на адресу відповідача вимогу на оплату за № 5/10/юр, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист із відтиском штемпеля відділення поштового зв’язку від 01.12.2010р..

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач в семиденний строк, встановлений ст. 530 ЦК України, від дня пред’явлення вимоги, взяті на себе грошові зобов’язання по оплаті вартості одержаного товару не виконав, і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість по оплаті за поставлений товар на час звернення з позовом в сумі 100.880 грн., що не заперечено відповідачем.

Зазначена сума заборгованості підтверджена також актом звірки розрахунків укладеним станом на 21.08.2010р. та підписаним представниками сторін без заперечень.

У зв’язку з наведеним позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем інфляційні нарахування здійснені за період з червня 2010р. по вересень (включно) 2010р. та 3 % річних розраховані за період з 13.05.2010р. по 08.11.2010р., суд вважає їх такими, що безпідставно заявлені, оскільки строк виконання зобов’язань між сторонами визначається, виходячи з вимог ст. 530 ЦК України, вимогу про оплату позивачем надіслано лише 01.12.2010р., а відтак розрахунок інфляційних та річних, заявлених до стягнення, здійснений позивачем за період, коли строк виконання зобов’язань не настав, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання згідно ст. 625 ЦК України.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арос", с. Васильків, Чортківського району, Тернопільська область, код 36164558 на користь Фермерського господарства "Маяк-Р", вул. Полинкіна, 23, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, код 31754677 – 100.880 грн. заборгованості за поставлений товар, 1.008,80 грн. державного мита та 223,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "27" грудня 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська