Рішення № 13086002, 14.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2010 року справа № 5020-10/258 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»

(99703, м. Севастополь, Севастопольське шосе, 15)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 42498,79 грн., з яких: 41688,65 грн. основна заборгованість, 810,14 грн. пеня,

за участю представників сторін:

позивача Алексєєва Д.М., довіреність № 09/11-1 від 09.11.2010;

відповідача не з`явилась.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»(далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 42498,79 грн., з яких: 41688,65 грн. основна заборгованість, 810,14 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору поставки №11/09/1 від 01.11.2009, а саме, обовязку щодо внесення плати за поставлений товар.

У судовому засіданні 14.12.2010 Позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 810,14 грн. /а.с.71/.

Ухвалою від 14.12.2010 провадження у справі №5020-10/258 в частині стягнення пені у розмірі 810,14 грн. припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судові засідання 16.11.2010, 02.12.2010, 14.12.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повернення поштового відправлення вх. №26280 від 30.11.2010 /а.с.51-56/, повернення поштового відправлення вх. №27409 від 15.12.2010 /а.с.77-80/ ).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»(Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки №14-08 (далі Договір), згідно якого Продавець зобов`язаний поставити, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити бетон М250 (П3) (Товар) у кількості 850 (вісімсот пятдесят) куб. метрів (п.1.1 Договору) /а.с.10/.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Покупець оплачує Товар в національній валюті України безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок Постачальника згідно з виставленими рахунками, шляхом попередньої оплати в розмірі 100%.

Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і до 31.01.2009 (пункт 5.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними /а.с.35-45/.

Проте, у порушення умов договору, свої зобовязання перед Продавцем Покупець виконав не у повному обсязі, у звязку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 41688,65 грн.

Вказана заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.09.2010, що підписаний представниками обох сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств /а.с.11/.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницької діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір від 01.11.2010 є договором поставки.

Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не представив суду доказів сплати заборгованості, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 41688,65 грн. заборгованості підтверджуються матеріалами справи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»(99703, м. Севастополь, Севастопольське шосе, 15, ідентифікаційний код 31752046, р/р 2600500015648 в СФ ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 308092) заборгованість у розмірі 41688,65 грн. (сорок одна тисяча шістсот вісімдесят вісім грн., 65 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 208,31 грн. (двісті вісім грн. 31 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 20.12.2010.