Постанова № 130859452, 09.10.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1267/25

Номер провадження 3/298/799/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №694023 від 25 вересня 2025 року, складеного інспектором сектору ювенальної превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Герегач І.І., «25 вересня 2025 року о 13.26 год. встановлено, що громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо навчання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме без поважних причин не забезпечила явку дітей у навчальний заклад у період з 01.09. по 12.09.2025 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.04.2025 за №462/1520/25».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялася. Про причину неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №694023 від 25 вересня 2025 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останньої про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами остання не скористалась.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.184 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей і тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 184 КУпАП).

Відповідно до ч.3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, полягає в повторному протягом року після накладання адміністративного стягнення ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Факт скоєння адміністративногоправопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- копією постанови Залізничного районного суду Львівської області від 25 квітня 2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, за що до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грнивень.;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №694023 від 25 вересня 2025 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- листом директора Великоберезнянського ліцею Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_4 від 15.09.2025 №464/01-28 з додатком, що містить відомості стосовно учнів, які з 01.09 по 12.09.2025 пропустили уроки без поважних причин;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.09.2025, в яких вона зазначила, що з першого вересня 2025 року її діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повинні були піти у школу, але через матеріальні труднощі діти не пішли у школу. Зобов`язується забезпечити їх візити до школи та навчання. Розуміє, що повинна прикладати зусилля та забезпечити нормальний розвиток своїх дітей, в тому числі забезпечити їм освіту;

- копією паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_1 , де матір`ю значиться ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_2 , де матір`ю значиться ОСОБА_1 .

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2ст. 184 КУпАП. Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2ст.184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, дії останньої за вказаною статтею КУпАП кваліфіковані вірно.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

Відповідно до ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею протиправних дій в подальшому.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, суддя при обранні виду та розміру стягнення враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу порушниці, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, ставлення ОСОБА_1 до скоєного, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку про можливість застосування мінімального стягнення в межах санкції ч.2 ст.184КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею протиправних дій в подальшому і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Згідно ст.40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.33, 184, 252, 283-285, 287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодомкласифікації доходів бюджету21081100.

Згідно з ч.1ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В.