Рішення № 13085533, 20.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" грудня 2010 р. Справа № 21/253-10

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта трейд лтд», Київська обл., м. Вишневе

до ОСОБА_2 м. Київ

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників:

від позивача: Романюк Н.С. (довіреність від 01.08.2010р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 07.12.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта трейд лтд»(далі-ТОВ «Дельта трейд лтд»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2./відповідач) про зобовязання останнього передати позивачу технічну та правовстановлюючу документацію на нежилу будівлю загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зобовязання відповідача звільнити спірне приміщення від усіх речей останнього.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як учасником ТОВ «Дельта трейд лтд», зобовязань, які передбачені Статутом Товариства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2010р. порушено провадження у справі №21/253-10 та призначено її до розгляду на 08.12.2010р.

До початку розгляду даної справи по суті, 29.11.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати за ним право власності на нежилу будівлю загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з тих же підстав, які були зазначені у первісному позову. Зазначені уточнення судом прийняті.

Відповідно до усних пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач позов визнав у повному обсязі.

В судових засіданнях 08.12.2010р. та 13.12.2010р. оголошувалась перерва до 13.12.2010р. та 16.12.2010р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2010р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області проведено державну реєстрацію ТОВ «Дельта трейд лтд».

29.10.2010р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ «Дельта трейд лтд», яка була затверджена загальними зборами учасників Товариства від 21.10.2010р.

Пунктами 1.4, 4.4, 4.5 Статуту Товариства в редакції від 29.10.2010р. передбачено, що учасниками Товариства є громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок внесків учасників Товариства, створюється Статутний капітал у розмірі 61000,00 грн.

Учасники визначають наступний порядок розподілу часток у Статутному капіталі: зокрема, громадянин ОСОБА_2 99,18% Статутного капіталу Товариства. Його внесок нежитлова будівля загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 60000,00 грн. та грошові кошти у сумі 500,00 грн.

08.10.2010р. складено Акт оцінки внеску учасника у Статутний капітал Товариства (акт прийому-передачі), відповідно до якого вартість внеску ОСОБА_2 до Статутного капіталу Товариства, а саме нежитлової будівлі загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, становить 60000,00 грн. Копія зазначеного акта міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що ані технічну ані правовстановлюючу документацію на спірну нежилу будівлю відповідач Товариству не передав, 03.11.2010р. позивачем направлено відповідачу лист №1/10, відповідно до якого позивач просив усунути порушення прав Товариства та у строк до 13.11.2010р. надати відповідну документацію відносно спірного обєкту нерухомості.

Зазначений лист відповідач отримав 10.11.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №0103 1297453 5, втім вимоги Товариства не виконав. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що спірний обєкт нерухомості передано відповідачем Товариству у якості внеску до Статутного капіталу, але відповідач ухиляється від передачі правовстановлюючих документів на нього, що унеможливлює використання позивачем свого майна за призначенням, позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з підстав ст. ст. 115, 329 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Статтею 52 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Пунктами 4.4, 4.5, 3.3 Статуту Товариства в редакції від 29.10.2010р. передбачено, що для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок внесків учасників Товариства, створюється Статутний капітал у розмірі 61000,00 грн.

Учасники визначають наступний порядок розподілу часток у Статутному капіталі, зокрема, громадянин ОСОБА_2 99,18% Статутного капіталу Товариства. Його внесок нежитлова будівля загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 60000,00 грн. та грошові кошти у сумі 500,00 грн.

Учасники Товариства зобовязані, зокрема, виконувати свої зобовязання перед Товариством, в тому числі з майновою участю, а також вносити вклади та додаткові внески у розмірі, порядку і способом, передбаченими установчими документами.

Приписами статей 85, 86 ГК України встановлено, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону «Про господарські товариства».

Аналогічні положення передбачені пунктами 4.1, 4.2 Статуту Товариства в редакції від 29.10.2010р.

Судом встановлено, що спірне майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 21.05.1999р. з ТОВ «Диво». Копія зазначеного договору міститься в матеріалах справи.

Доказів визнання недійсним зазначеного договору суду не надано.

08.10.2010р. складено Акт оцінки внеску учасника у Статутний капітал Товариства (акт прийому-передачі), відповідно до якого вартість внеску ОСОБА_2 до Статутного капіталу Товариства, а саме нежитлової будівлі загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, становить 60000,00 грн. Копія зазначеного акта міститься в матеріалах справи.

Таким чином, в силу вимог ст. ст. 85 ГК України та 115 ЦК України, при внесенні нежитлової будівлі загальною площею 147 м2 у якості статутного внеску до Статутного капіталу Товариства, позивач набув право власності на зазначене майно.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Дана норма кореспондується з положень статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Зазначені норми встановлюють, що позивачем у справі про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб.

В силу ст. 329, 392 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що в силу приписів ст. ст. 86 ГК України, 115 ЦК України, ст. 12 Закону «Про господарські товариства»та положень Статуту Товариства, товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, а ненадання відповідачем позивачу документів, необхідних для здійснення державної реєстрації права власності позивача на спірне майно порушує права останнього щодо реалізації його прав володіння, користування та розпорядження майном, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка була внесена відповідачем у якості внеску до Статутного капіталу Товариства є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.10.2009р. у справі №33/472.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 115, 329, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 80, 85, 86 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта трейд лтд»(08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Суворова, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37228706) право власності на нежилу будівлю загальною площею 147 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (02081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 600 (шістсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяВ.А. Ярема

Повне рішення складено 21.12.2010р.