Рішення № 13085459, 08.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. Справа № 14/212-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2. (довіреність від 07.10.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 11030);

від відповідача: Яковіцька І. П. (довіреність № ГТК-2010/09/15 від 15.09.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаврилівський торговий комплекс”, с. Гаврилівка, Вишгородський район

про стягнення 16 852, 99 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1. звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Гаврилівський торговий комплекс” про стягнення 11 961, 35 грн. заборгованості, 1076, 40 грн. пені, 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 1333 від 07.11.2005 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2010 р. порушено провадження у справі № 14/212-10 за позовом ФОП ОСОБА_1. до ТОВ „Гаврилівський торговий комплекс” про стягнення 16 852, 99 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.11.2010 р.

12.11.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив № 2670 від 11.11.2010 р. на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтує тим, що договір, на підставі якого між сторонами здійснювалась купівля-продаж товару, у письмовій формі не підписувався. Договір № 1333 від 07.11.2005 р. припинив свою дію у звязку із закінченням його строку дії. Оскільки, договір, на підставі якого між сторонами здійснювалась купівля-продаж товару, у письмовій формі не підписувався, вимога позивачем про оплату товару відповідачу не предявлялась, то відсутній і не визначений сторонами строк виконання відповідачем свого обовязку щодо оплати товару, а тому відповідно не виникло прострочення з боку відповідача виконання обовязку щодо оплати товару.

12.11.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.11.2010 р.

26.11.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.12.2010 р.

08.12.2010 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 711/ут від 07.12.2010 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19698, 39 грн. заборгованості.

08.12.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву б/н від 08.12.2010 р., в якій повідомив суд, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Також в даному судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Заява № 711/ут від 07.12.2010 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1333, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобовязаний прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 2.2. договору вид, асортимент, ціна і загальна вартість товару визначається по наклданим, що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору перехід права власності на товар покупцеві здійснюється з моменту фактичної передачі товару представнику покупця.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за придбаний товар, якій передається по даному договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу продавця або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у розділі 9 договору на протязі 5 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє у продовж одного року від дати підписання, вказаної у цьому договорі.

Згідно п. 7.2. договору у випадку якщо одна із сторін не заявила про припинення договору до збігу терміна його дії, термін дії договору продовжується автоматично до кінця поточного календарного року.

Протягом 2009 р. позивачем було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 19698, 39 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ПКВ-645517 від 20.11.2009 р. на суму 2011, 43 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-645715 від 17.11.2009 р. на суму 1489, 80 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-581379 від 30.09.2009 р. на суму 1326, 89 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-638543 від 12.11.2009 р. на суму 172, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-645718 від 17.11.2009 р. на суму 538, 44 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-646985 від 18.11.2009 р. на суму 396, 18 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-638542 від 12.11.2009 р. на суму 3328, 69 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-637294 від 11.11.2009 р. на суму 2004, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-601340 від 15.10.2009 р. на суму 1621, 09 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-427878 від 20.05.2009 р. на суму 440, 25 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-434961 від 26.05.2009 р. на суму 238, 96 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-380677 від 02.04.2009 р. на суму 1717, 88 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-524369 від 18.04.2009 р. на суму 1643, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-570688 від 23.09.2009 р. на суму 288, 88 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-607807 від 20.10.2009 р. на суму 663, 41 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-599982 від 17.10.2009 р. на суму 1419, 95 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-611674 від 22.10.2009 р. на суму 396, 94 грн., листом відповідача щодо уповноважених осіб та їх підписів на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

26.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою (претензією) № 711/п від 26.11.2010 р., у якій він просив відповідача сплатити 19698, 39 грн. заборгованості згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних. Факт направлення позивачем відповідачу вимоги (претензії) № 711/п від 26.11.2010 р. підтверджується фіскальним чеком № 7219 від 26.11.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 26.11.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що будь-яких додаткових договорів про внесення змін і доповнень до договору № 1333 від 07.11.2005 р. щодо строку його дії чи його пролонгацію сторони не підписували. На підставі вказаного та у звязку із тим, що строк дії договору № 1333 від 07.11.2005 р. закінчився 31.12.2006 р., суд дійшов висновку, що купівля-продаж товару згідно вищевказаних видаткових накладних здійснювалась поза його дією та регулюванням, а тому безпідставним є застосування його положень до спірних відносин.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обовязку відповідачем щодо оплати товару виникло після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, а саме з 04.12.2010 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 19698, 39 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ПКВ-645517 від 20.11.2009 р. на суму 2011, 43 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-645715 від 17.11.2009 р. на суму 1489, 80 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-581379 від 30.09.2009 р. на суму 1326, 89 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-638543 від 12.11.2009 р. на суму 172, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-645718 від 17.11.2009 р. на суму 538, 44 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-646985 від 18.11.2009 р. на суму 396, 18 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-638542 від 12.11.2009 р. на суму 3328, 69 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-637294 від 11.11.2009 р. на суму 2004, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-601340 від 15.10.2009 р. на суму 1621, 09 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-427878 від 20.05.2009 р. на суму 440, 25 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-434961 від 26.05.2009 р. на суму 238, 96 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-380677 від 02.04.2009 р. на суму 1717, 88 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-524369 від 18.04.2009 р. на суму 1643, 20 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-570688 від 23.09.2009 р. на суму 288, 88 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-607807 від 20.10.2009 р. на суму 663, 41 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-599982 від 17.10.2009 р. на суму 1419, 95 грн., товарно-транспортною накладною № ПКВ-611674 від 22.10.2009 р. на суму 396, 94 грн., листом відповідача щодо уповноважених осіб та їх підписів на отримання товару, актом звірки станом на 31.01.2010 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 19698, 39 грн. за вказаними видатковими накладними є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 08.12.2010 р. позивач заявив про свою відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача на свою користь 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення із відповідача пені та процентів за користування чужими грошовими коштами не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Заява б/н від 08.12.2010 р. про відмову від позову в частині стягнення з відповідача на свою користь 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підписана від позивача його представником ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності від 07.10.2010 р., зареєстрованої в реєстрі за № 11030, виданою ФОП ОСОБА_1 Вказаною довіреністю ФОП ОСОБА_1. надав представнику ОСОБА_2. право повної або часткової відмови від позовних вимог.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, на вчинення таких дій та розяснивши позивачеві наслідки відмови від позову, суд приймає таку відмову.

Оскільки, позивач відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача на свою користь 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами і таку відмову прийнято судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, а в частині позовних вимог про стягнення із відповідача пені та процентів за користування чужими грошовими коштами провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаврилівський торговий комплекс” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаврилівський торговий комплекс” (ідентифікаційний код 33279961) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19698 (девятнадцять тисяч шістсот девяносто вісім) грн. 39 (тридцять девять) коп. заборгованості та судові витрати 196 (сто девяносто шість) грн. 98 (девяносто вісім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять три) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Прийняти відмову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаврилівський торговий комплекс” 1076, 40 грн. пені та 3815, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами і припинити провадження у справі у цій частині.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

17 грудня 2010 р.